Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






БІОСИНТЕЗ ЖИРНИХ КИСЛОТ

БІОСИНТЕЗ НУКЛЕОТИДІВ

Попередниками піримідинових нуклеотидів є карбамоїлфосфат та аспартат . Конденсація цих сполук дає карба моїласпартат, який піддається циклізації і перетворюється на 4,5-дигідрооротат. Дегідрування цієї сполуки приводить до утво­рення оротату — першого проміжного продукту, який містить піримідинове кільце. Рибозо- 5-фосфат, утворений у пентозофосфатному циклі, активується перетворенням на 5-фосфорибозил-1-пірофосфат. Реакція 5-фосфорибозил-1-пірофосфату з оротатом дає оротидинмонофосфат, який далі декарбоксилюється в уридинмонофосфат.

Синтез пуринових нуклеотидів проходить складнішим шляхом . У результаті метаболічного шляху, який починається з 5-фосфорибозил-1-пірофосфату утворюється імідазольний нуклеотид. Три атоми піримідинового кільця, необхідні для утворення пуринового кільця з імідазольного нуклеотиду, надходять із бікарбонату, аспартату та формілтетрагідрофолієвої кислоти. Замикання кільця дає інозинмонофосфат (пуриновий нуклеотид, ІМФ). Декілька додаткових реакцій приводять від ІМФ до АМФ або до ГМФ, і нарешті утворюються АТФ та ГТФ.

Відновлення рибонуклеотидів до дезоксирибонуклеотидів відбувається на рівні дифосфатів. Відновлювальним агентом у цій реакції є флавопротеїдтіоредоксин; його відновлена фор­ма регенерується за рахунок НАДФН.

Більшість жирних кислот, які входять до складу бактері­альних ліпідів, містять 16 або 18 атомів вуглецю. Ці кислоти є або насиченими, або мають один чи більше подвійних зв'яз­ків. Попередником жирних кислот є ацетил-КоА. Проте подов­ження ланцюга у даному разі не відбувається за рахунок кон­денсації двох молекул ацетил-КоА з наступною подальшою кон­денсацією утвореної С4-сполуки з ацетил-КоА. У біосинтезі жир­них кислот є дві принципові відмінності:

1. КоА-похідні не є субстратами ферментів, що беруть участь у синтезі жирних кислот. Замість них використовується ацилпереносний білок (ЛПБ), який містить як простетичну груду 4 -фосфопантетеїн, тобто є схожим на кофермент А. Перша реакція у син­тезі жирних кислот — де утворення ацетил-АПБ:

Ацетил-КоА + АПБ о Ацетил-АПБ + КоА.

2. Ацетил-АПБ функціонує у синтезі жирних кислот як затрав-ка, а С2-фрагменти приєднуються до цієї затравки у формі малоніл-КоА. Малоніл-КоА синтезується з ацетил-КоА у два етапи.

Для подовження ацил-АПБ на два атоми вуглецю необхід­но чотири ферменти. Спочатку ацетил-АПБ реагує з малоніл-АПБ з утворенням ацетоацетил-АПБ, який потім відновлюється до в-гідроксибутирил-АПБ. Відщеплення води дає кротоніл-АПБ, а наступне відновлення приводить до утворення бутирил-АПБ:

1) Ацетил-АПБ + Малоніл-АПБ о Ацетоацетил-АПБ + СО2 + АПБ

(3-кетоацил-АПБ-синтетаза);

2) Ацетоацетил-АПБ + НАДФН <->в-гідроксибутирил-АПБ + НАДФ

(3-кетоацил АПБ-редуктаза);

3) в-гідроксибутирил-АПБ <-> Кротоніл-АПБ + Н2О

(в-гідроксиацил-АПБ-дегідратаза);

4) Кротоніл-АПБ + НАДФН <-> Бутирил-АПБ + НАДФ

(еноіл-АПБ-редуктаза).

Точкою розгалуження синтезу насичених і ненасичених жирних кислот є в-гідроксидеканоїл-АПБ.

Основними субстратами для утворення фосфатидних кис­лот є 3-фосфогліцерин та ацил-АПБ. 3-Фосфогліцерин утворю­ється з діоксиацетонфосфату — проміжного продукту гліколізу. Фосфатидні кислоти утворюються в результаті перенесення ацильного залишку від ацил-АПБ на 3-фосфогліцерин. Більша части­на фосфатидних кислот (через стадію утворення складних ефірів із спиртами) використовується для синтезу фосфоліпідів.


Читайте також:

  1. Альдегід Реактив Толенса Кислота
  2. Білки – це високомолекулярні органічні біополімери, мономерами яких є амінокислоти.
  3. БІОСИНТЕЗ АМІНОКИСЛОТ
  4. Біосинтез ізопреноїдів і локалізація ефірних олій в рослинах.
  5. Біотехнологічне виробництво незамінних амінокислот
  6. Визначення золи, нерозчинної у хлороводневій кислоті
  7. Визначення реакції продуктів, кислотності і лужності.
  8. Винна кислота
  9. Властивості оксокислот хлора
  10. Вміст незамінних амінокислот у їжі
  11. Вуглекислотні вогнегасники ВВ-2 та ВВ-5




Переглядів: 1542

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
БІОСИНТЕЗ АМІНОКИСЛОТ | Утворення вторинних метаболітів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.