Локалізація аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах

Санітарне оброблення людей і знезараження (одягу, засобів особистого захисту, території, споруд, будівель, техніки, устаткування, продовольства, харчової сировини, води) в разі зараження радіоактивними речовинами РР і сильнодіючими отруйними речовинами СДОР

Надання першої медичної допомоги ураженим і евакуація їх у лікувальні установи

Перша медична допомога ураженим надається методом само- або взаємодопомоги, а також особовим складом санітарних дружин і рятувальних формувань на місці виявлення уражених. Організують першу медичну допомогу начальники медслужб об’єктів, районів, а також начальники медпунктів формувань.

Виносити уражених до місць збирання мають носилкові ланки із складу рятувальних формувань. Виносити уражених людей слід через спеціально влаштований прохід і виконувати це можна різними способами — на руках, плащах, брезенті, тягти за допомогою носилок.

В осередку ураження перша медична допомога повинна надаватися не пізніше 10 год і включати такі заходи:

накладення асептичних пов’язок на рани і обпечені поверхні;

тимчасове зупинення крововиливів з використанням підручних та табельних засобів;

іммобілізація при переломах кісток та пошкодженні м’яких тканин з використанням підручних засобів і табельних транспортних шин;

проведення найпростіших протишокових засобів (зігрівання до зникнення ознобу, введення морфіну);

штучне дихання, по змозі методом «рот у рот» у поєднанні з непрямим масажем серця;

часткова дезактивація і часткове саноброблення.

Для того щоб знизити міру зараженості людей від РР і СДОР, виконують часткове або повне санітарне оброблення людей. Часткове саноброблення проводить самостійно кожна людина в зонах зараження або зразу після виходу з них. Вона полягає у вилученні РР, в знезараженні або вилученні СДОР з відритих ділянок тіла, одягу, взуття і засобів особистого захисту.

Повне саноброблення людей полягає в обмиванні тіла людини теплою водою з милом, мочалкою, у повній заміні білизни, а по можливості і одягу. Вона виконується в основному на пунктах спеціального оброблення ПуСО, на санітарних обмивальних пунктах СОП, а також на обмивальних майданчиках, розгорнутих у польових умовах. Одночасно з повним санобробленням людей виконується знезараження одягу, взуття, ЗОЗ на ПуСО або станціях знезараження одягу СЗО.

Знезараження території, споруд, будинків, техніки здійснюється з метою виключення можливості зараження людей. Знезараження техніки, транспорту проводять на ПуСО, а також на станціях знезараження транспорту СЗТ.

8.4. Невідкладні роботи, які проводяться в надзвичайних
ситуаціях на об’єктах харчової і переробної промисловості

Невідкладні роботи в надзвичайних ситуаціях проводять з метою створення умов для проведення рятувальних робіт і забезпечення життєдіяльності міст шляхом ліквідації ї локалізації наслідків аварій на мережах комунального господарства, енергетики, транспорту і зв’язку, а також створення умов для подальшого проведення відновлювальних робіт на ОНГ.

Для виконання цих робіт використовуються в основному формування водопровідно-газотехнічних мереж, аварійно-технічні, з електромереж.

До складу формувань входять ланки з водопровідних, каналізаційних, теплових, електричних, газових, сантехнічних мереж. Вони використовуються для виконання цих робіт відповідно до їх призначення. Для виконання цих робіт можуть також використовуватися формування загального призначення.

Невідкладні роботи включають:

прокладання колонних шляхів і улаштування проїздів (проходів) в обвалах і на заражених ділянках;

локалізацію і ліквідацію аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах;

закріплення або розвалювання конструкцій будівель і споруд, що загрожують обвалом і перешкоджають проведенню рятувальних робіт;

ремонт і відновлення мереж зв’язку;

ремонт і відновлення пошкоджених захисних споруд;

виявлення, знезараження і знищення вибухонебезпечних речовин.

Прокладання колонних шляхів і улаштування
проїздів (проходів) в обвалах і на заражених ділянках

Колонні шляхи, проїзди і проходи роблять для забезпечення висунення і введення формувань у райони стихійного лиха, аварій або катастроф, коли відсутні дороги (зруйновані, завалені або засипані снігом) або їх недостатньо, а також для забезпечення проїзду машин та механізмів по території об’єкта до місць робіт під час повені, коли рух не по дорозі дуже утруднений. Під час бездоріжжя колонні шляхи підсилюють дерев’яними або іншими збірно-розбірними покриттями, а прохід через перешкоди забезпечується найпростішими містками.

Руйнування газових мереж може спричинити отруєння людей, виникнення пожеж і вибухів. Основний спосіб локалізації аварій і пошкодження на газових мережах — відключення пошкоджених ділянок або всього району, якщо це не викликає призупинення роботи інших підприємств. У межах будинку пошкоджену ділянку відключають біля самого місця пошкодження, на вводі в будинок — на ділянці або приладі. В разі місцевого пошкодження газової мережі за межами будинку ставлять заглушки, пробки. Проте для повного виключення витікання газу через нещільні манжети потрібно місця, які герметизують, забити зверху сирою глиною або обмотати сирою гумою. Тріщини на трубах обмотують щільним брезентовим бинтом або листовою гумою з накладанням хомутів.

Руйнування, пошкодження водопровідних мереж може призвести до затоплення укриття, підвалу тощо. Тому загальним способом локалізації аварій на водомережах буде відключення зруйнованих ділянок і напрямків, стояків у будинках, для цього використовують засувки в оглядових колодязях, які збереглися, запірні вентилі в підвалах будинків. У разі виникнення місцевих аварій і неможливості використання вимикальних механізмів визначають місце аварії, відкопують траншею або котлован до знайдення зруйнованих труб, відкачують воду насосами, визначають характер аварії і ліквідують її, а за потреби улаштовують обвідні мережі. В разі розриву водопроводу трубу на обох кінцях забивають дерев’яними пробками. При виникненні щілин уздовж труби накладають пластирі з гумової прокладки, закритої зверху металевою стрічкою і закріпленої по периметру труби хомутиками.

Мережа теплопостачання може бути комунальною або промисловою. Перша призначена для опалення. В ній використовується гаряча вода з температурою до 150 °С. У промисловій мережі теплоносієм є пара або гаряче повітря. Місця руйнування теплової мережі знаходять за виходом гарячої води та пари, просіданням грунту, розтаванням снігу. Зруйновані мережі теплопостачання всередині будинків відключають від зовнішньої мережі засувками на вводах у будинок.

Невідкладні роботи на каналізаційних мережах полягають в усуненні або обмеженні затоплення, якщо це затоплення заважатиме проведенню Р і НР.

Під час проведення робіт відкривають аварійні скиди на каналізаційних колекторах перед зруйнованими спорудами. В разі руйнування станцій перекачування або виходу із ладу системи енергопостачання приплив води повинен бути зупинений і його слід спрямувати в аварійний скид. Під час руйнування аварійного випуску повинно бути зроблено тимчасове спрощене спускання води у відкриту канаву. Внаслідок аварій на каналізаційних мережах утворюється закупорка їх на всіх колодязях, розміщених поблизу будинків, утворюється підпір стікаючої води і можливий вихід її через санприлади в підвалі будинків на поверхню безпосередньо з колодязя. Локалізація аварій на каналізаційних мережах аналогічна локалізації аварій на водопровідних мережах.

Аварії на електромережах ліквідуються тільки після вимкнення струму. Для цього вимикають розподільну мережу електропостачання. Вимикають рубильники на вводах у будинки, роз’єднують запобіжники або перерізають провід мережі, ушкоджений провід ізолюють. Крім того, руйнування електромережі може призвести до короткого замикання, що може спричинити пожежу або ураження людей струмом. У разі пошкодження або руйнування електричних споруд і мереж у першу чергу потрібно на розташованих поблизу місця аварії підстанціях, трансформаторних пунктах, електричних вводах у будинки вимкнути пошкоджені ділянки. Пошкоджені ділянки закільцьованих мереж вимикають з обох боків від місця робіт на найближчих опорах, на підземних кабелях — з двох боків від місця пошкодження на найближчих трансформаторних пунктах та за допомогою переносного заземлення. Пошкоджені ділянки кабельних мереж тимчасово з’єднують повітряною мережею або протягують з’єднувальний кабель на поверхні землі. Після локалізації аварії на зруйнованій мережі розпочинають роботи по відновленню пошкоджених мереж.

Короткочасне відновлення пошкоджених або зруйнованих мереж зв’язку, комунально-енергетичних мереж та інших комунікацій з метою забезпечення Р і НР. Цей вид відновлення має важливе значення тоді, коли уражені об’єкти або населені пункти під час стихійного лиха, аварій і катастроф виявляться відключеними від інших районів або ОНГ зупинять своє виробництво. Тому для рятувальних та інших невідкладних робіт потрібне короткочасне (тимчасове) відновлення доріг, мостів, комунально-енергетичних мереж, для того щоб забезпечити потерпіле населення водою, електроенергією, харчуванням, телефонним зв’язком.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розкривання завалених сховищ, підвальних та інших приміщень, рятування людей, які там перебувають	\|	Закріплення або розвалювання конструкцій будівель і споруд, що загрожують обвалом і перешкоджають проведенню рятувальних робіт

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.