• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Адресація в IP-мережах

Висновки

Дейтаграму протоколу IP називають також пакетом.

У стеці TCP/IP прийнято називати кадрами (фреймами) одиниці даних протоколів, на основі яких IP-пакети переносяться через підмережі складеної мережі. При цьому не має значення, яка назва використовується для цієї одиниці даних у локальній технології.

• Складена мережа (internetwork або internet) - це сукупність декількох мереж, що називаються також підмережами (subnet), які з'єднуються між собою маршрутизаторами. Організація спільної транспортної служби в складеній мережі називається міжмережевою взаємодією (internetworking).
• У функції мережевого рівня входить: передача пакетів між кінцевими вузлами в складених мережах, вибір маршруту, узгодження локальних технологій окремих підмереж.
• Маршрут - це послідовність маршрутизаторів, які повинен пройти пакет від відправника до пункту призначення. Завдання вибору маршруту з декількох можливих вирішують маршрутизатори й кінцеві вузли на основі таблиць маршрутизації. Записи в таблицю можуть заноситися вручну адміністратором й автоматично протоколами маршрутизації.
• Протоколи маршрутизації (наприклад, RIP або OSPF) варто відрізняти від власне мережевих протоколів (наприклад, IP або IPX). У той час як перші збирають і передають по мережі чисто службову інформацію про можливі маршрути, другі призначені для передачі користувацьких даних.
• Мережеві протоколи й протоколи маршрутизації реалізуються у вигляді програмних модулів на кінцевих вузлах-комп'ютерах і на проміжних вузлах-маршрутизаторах.
• Маршрутизатор являє собою складний багатофункціональний пристрій, в задачі якого входить: побудова таблиці маршрутизації, визначення її на основі маршруту, буферизація, фрагментація й фільтрація поступаючих пакетів, підтримка мережевих інтерфейсів. Функції маршрутизаторів можуть виконувати як спеціалізовані пристрої, так й універсальні комп'ютери з відповідним програмним забезпеченням.
• Для алгоритмів маршрутизації характерні однокроковий і багатокроковий підходи. Однокрокові алгоритми поділяються на алгоритми фіксованої, простої й адаптивної маршрутизації. Адаптивні протоколи маршрутизації є найпоширенішими й у свою чергу можуть бути засновані на дистанційно-векторних алгоритмах й алгоритмах стану зв'язків.
• Найбільше поширення для побудови складених мереж останнім часом одержав стек TCP/IP. Стек TCP/IP має 4 рівні: прикладний, загальний, рівень міжмережевої взаємодії й рівень мережевих інтерфейсів. Відповідність рівнів стека TCP/IP рівням моделі OSI досить умовна.
• Прикладний рівень поєднує всі служби, надавані системою користувальцьким додаткам: традиційні мережеві служби типу telnet, FTP, TFTP, DNS, SNMP, а також порівняно нові, такі, наприклад, як протокол передачі гіпертекстової інформації HTTP.
• На загальному рівні стека TCP/IP, який також називається транспортним, функціонують протоколи TCP й UDP. Протокол управління передачею TCP вирішує задачу забезпечення надійного інформаційного зв'язку між двома кінцевими вузлами. Дейтаграмний протокол UDP використовується як економічний засіб зв'язку рівня міжмережевої взаємодії із прикладним рівнем.
• Рівень міжмережевої взаємодії реалізує концепцію комутації пакетів у режимі без встановлення з'єднань. Основними протоколами цього рівня є дейтаграмний протокол IP і протоколи маршрутизації (RIP, OSPF, BGP й ін.). Допоміжну роль виконують протокол міжмережевих керуючих повідомлень ICMP, протокол групового управління IGMP і протокол дозволу адрес ARP.
• Протоколи рівня мережевих інтерфейсів забезпечують інтеграцію в складену мережу інших мереж. Цей рівень не регламентується, але підтримує всі популярні стандарти фізичного й канального рівнів: для локальних мереж - Ethernet, Token Ring, FDDI і т.д., для глобальних мереж - Х.25, frame relay, PPP, ISDN і т.д.
• У стеці TCP/IP для іменування одиниць даних, які передаються, на різних рівнях використовують різні назви: потік, сегмент, дейтаграма, пакет, кадр.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.