Закріплення або розвалювання конструкцій будівель і споруд, що загрожують обвалом і перешкоджають проведенню рятувальних робіт

Розвалити нестійкі конструкції частково пошкоджених будинків можна різними способами залежно від характеру пошкодження, навколишньої обстановки, наявності рятувальних сил, механізмів.

Розвалюванню підлягають вертикальні конструкції (стіни, колони тощо) зі значними пошкодженнями і порушеним зв’язком з основою будинку, а також ті, що висять (плити, карнизи, стропила) або не мають достатньої опори в стіні будинку. Особливо уважно повинні бути обстежені будинки після пожежі, бо вона може викликати утворення наскрізних вертикальних щілин на різних ділянках стін. Ці щілини виникають внаслідок різних деформацій ділянок, які неоднаково нагріваються і охолоджуються. Одним із способів розвалювання може бути використання невеликих зарядів вибухівки, або за допомогою екскаваторів і кранів з великим розмахом стріли, обладнаних кульовим молотом.

Найпростішим способом закріплення окремих ділянок стін є влаштування бокових розпірок у вигляді похило встановлених дерев’яних стовпів, металевих і залізобетонних блоків.

Відхилення і вигинання стін вирівнюють за допомогою натягнутого троса. Стіни, які вирівняли, кріплять до поперечних стін або до балок перекриття анкерами, тросовими, дротовими скрутнями або зварюванням металевих закладних елементів.

Стіни, розміщені вздовж і поперек будівель, відокремлені одна від одної щілинами, зв’язують між собою хомутами та із закріпленими в стінах балками або плитами перекриття. В разі неможливості такого закріплення можна ставити однобічні або двобічні металеві розтяжки, прикріплені до міцних частин будівель або до опори в грунті.

Для закріплення перекриттів, які прогнулися або провисли в середині приміщень, установлюють в середині прольоту допоміжні опори у вигляді дерев’яних або металевих підпор з дерев’яними або металевими підкладками.

У будинках з жорстким каркасом елементи, які зігнуті, відхилені або виступають, підтягують до підпор дротяними скрутками або натягнутими пристроями і зв’язаними з ними металевими хомутами або зварними металевими вставками із закладними деталями.

Для виконання Р і НР можна використовувати різні типи і марки будівельних та дорожніх машин, механізмів та інструменту, а також техніку комунального господарства. Залежно від виду виконуваних робіт вони поділяються на такі групи:

машини і механізми для розкриття завалених сховищ і укрить, розбирання і розчищення завалів, переміщення і транспортування вантажів;

екскаватори, трактори, бульдозери, крани, самоскиди, блоки, домкрати;

пневматичний інструмент, який використовується для виконання отворів у камінних, цегляних і бетонних стінах, для подавання повітря в сховища або виведення людей із зруйнованих сховищ — бурильні і відбійні молотки;

устаткування для розрізання металу — газорізи, бензорізи, автогени і електрозварювальні апарати;

механізми для відкачування води — насоси, мотопомпи, машини для поливання і миття доріг, пожежні та авторозливні станції;

засоби, які забезпечують транспортування та переправлення через водну перепону основних машин і устаткування — тягачі-трайлери, баржі, пороми тощо;

ремонтні та обслуговувальні засоби — ремонтні майстерні, станції обслуговування, бензо- і водозаправники тощо.

8.5. Організація та проведення об’єктним формуванням
харчової та переробної промисловості рятувальних та інших
невідкладних робіт в осередку комбінованого ураження

Одержавши завдання на приведення зведеної команди ЗвК в готовність, її командир зобов’язаний:

в короткий термін прибути на установлене місце збору;

оповістити особовий склад команди і забезпечити її збір;

організувати видачу особовому складу табельного майна і контроль за його станом, а також виконати припасування засобів особистого захисту;

організувати розміщення і укриття спеціальної техніки, автотранспорту і майна в місці збору;

перевірити наявність засобів зв’язку і визначити порядок зв’язку між членами команди;

доповісти про готовність зведеної команди начальнику цивільної оборони підприємства.

Командир ЗвК, одержавши повідомлення про небезпеку одразу оповіщає особовий склад ЗвК шляхом подачі команд або сигналів ЦО згідно з розробленою заздалегідь схемою в робочий та неробочий час.

Особовий склад ЗвК, одержавши виклик, негайно прибуває до встановленого місця збору та доповідає про прибуття своєму командирові.

Особовий склад одержує табельне майно, перевіряє його справність, готує для себе ЗОЗ, а також закріплену техніку; транспорт готується до негайного вивезення ЗвК. За розпорядженням НЦО об’єкта командир ЗвК організує виведення формувань у приміську зону, в заздалегідь зазначений район розміщення.

В районі розміщення командир ЗвК зобов’язаний забезпечити:

надійний захист особового складу ЗвК і техніки від дії сучасних засобів ураження;

розміщення та відпочинок ЗвК;

сприятливу санітарно-епідемічну обстановку;

спостереження за зараженістю навколишнього середовища;

побудову протирадіаційних і найпростіших укрить для населення і пристосування для цих заходів інших споруд.

При виявленні зараження місцевості і повітря в районі дій або розміщення ЗвК командир ЗвК самостійно приймає рішення на подачу установлених сигналів оповіщення, а також захист особового складу ЗвК та доповідає про це НЦО об’єкта.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Локалізація аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах	\|	Висування зведеної команди радіаційного та хімічного захисту об’єкта в осередок ураження

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.03 сек.