Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Аблактування - щеплення зближенням двох кореневласних рослин.

2. Окулірування - щеплення однією брунькою (вічком).

3. Копулірування - щеплення живцем з 2-3 бруньками.

Аблактування,головним чином,застосовують для порід, що важко зро­стаються: берези, каштана, бука та ін. При аблактуванні підщепу і при­щепу вирощують поруч, потім їх зближують, без відділення прищепи від материнської рослини до повного зростання компонентів. Перед зближенням на пагонах обох рослин роблять неглибокі повздовжні надрізи кори з тонким шаром деревини завдовжки 4-5 см однакових розмірів, суміщають оголеними поверхнями та обв’язують.

Окулірування– простий, надійний і найбільш розповсюджений спосіб вегетативного розмно­ження плодових і деяких листяних видів рослин. Про­водять її у два строки: навесні і у другій половині літа. До ранньовес­няної вдаються рідко, лише на півдні, де не прижилися або загинули бруньки взимку, які були заокуліровані влітку. У період весняного со­коруху окулірують проростаючим вічком, а під час пізньолітнього від­току поживних речовин – сплячою брунькою; тому у першому випадку окулянт розвивається у рік проведення щеплення, а в другому – на наступний рік.

Відомо кілька способів окулірування (рис. 6.31):

· під кору брунькою з щитком без деревини (рис. 5.6 а,г);

· під кору брунькою з деревиною (щиток бруньки, окрім кори, камбію, має тонкий шар деревини, рис. 5.6 б,д);

· в приклад (брунька зрізується не з щитком, а з великою ділянкою кори прямокутної форми, рис.5.6в,е).

Третій спосіб застосовується для щеплення на товстокорих підщепах – на горіхах, каштанах та ін. У практиці найчастіше застосовують літнє окулірування щитком з деревиною. Залежно від вимог окулірування проводять у різні частини підщепи. При вирощуванні пло­дових саджанців щеплення роблять якомога ближче до кореневої шийки. При розмноженні плакучих, кульовидних форм деревних рослин, штамбових троянд і бузків окулірують в штамб на висота, що визна­чена технічними вимогами до садивного матеріалу.

 

Рис. 5.6. Способи окулірування

 

Час пізньолітнього щеплення сплячою брунькою залежить від по­годи, особливостей підщепи і стиглості пагонів на маточних деревах. За 2-2,5 тижня до окулірування на підщепах видаляють бічні пагони приблизно на 15 см вище кореневої шийки і підгортають їх землею на висоту 8-10 см з метою підвищення вологості ґрунту і посилення інтенсивності сокоруху. У посушливих умовах підщепи поливають. Перед окуліруванням землю навколо штамбиків розгортають до рівня ко­реневої шийки і добре протирають місця щеплення.

Живці, з яких зрізають вічка для окулірування, заготовляють з од­норічних пагонів завдовжки 25-30 см з добре розвинених, моро­зостійких, високоврожайних та особливо декоративних дерев. Найк­ращими є пагони з визрілою деревиною і добре розвиненими брунька­ми. Щоб зменшити випаровування води, з живців зрізують листки і прилистки, залишаючи лише частину листових черешків завдовжки 1-1,5 см. До і під час окулірування живці зберігають у відрах з вогким мохом або водою, прикритими мішковиною.

Окулірувати найкраще у ранні та вечірні години, коли немає спе­ки. Окулірують дуже гострим чистим окулірувальним ножем. На 4-5 см вище від кореневої шийки з північного або північно-західного боку роблять Т-подібний неглибокий розріз завдовжки до 2 см, відвертають краї розрізу кори кісточкою ножа, зрізають з живця щиток з вічком такої самої довжини і вставляють його у розріз на підщепі. Після обв’язування місця окулірування до підщепи обережно підгортають зем­лю, яка захищає вічко від висихання і створює сприятливі умови для його приживлення (зростання).

Копулірування (щеплення живцем) – найпоширеніший спосіб ве­гетативного розмноження багатьох листяних та хвойних порід. Залеж­но від розмірів прищепи та підщепи, біологічних особливостей порід застосовують: просте і поліпшене копулювання, щеплення в приклад, в розщіп, за кору, в бічний надріз та ін.

Копулювання живцем (просте або поліпшене) використовують для щеплення тонких пагонів, якщо діаметри підщепи і прищепи од­накові. При простому копулюванні роблять на обох компонентах од­накові за довжиною і шириною гладкі навскісні зрізи. Довжина зрізів повинна бути в 3-4 рази більшою, ніж товщина (рис. 5.7).

 

 

Рис. 5.7. Копулювання живцем: 1 — просте; 2 — поліпшене

 

При поліпшеному копулюванні для щільнішого з’єднання компо­нентів щеплення та кращого зростання їх на навскісних зрізах прище­пи і підщепи роблять повздовжні розщіпи ("язички"). З’єднуючи їх, "язичок" першої закладають за "язичок" другої.

Щеплення в приклад (серцевиною на камбій або камбієм на камбій) особливо часто застосовують для щеплення хвойних порід.

Пе­ред щепленням в приклад серцевиною на камбій (рис. 5.8) на підщепі видаляють шпильки і бічні бруньки на верхівці пагона. Очищена від шпильок частина повинна бути на 2–3 см довшою, ніж прищепи. Жи­вець завдовжки 8–10 см також очищають від шпильок, за винятком 8–12 пучечків біля верхівкових бруньок. Гострим ножем живець розрізають вздовж через середину, починаючи з верхньої частини. Потім на підщепі у місці щеплення через камбіальний шар зрізають стрічку кори таких самих розмірів, як і зріз на прищепі. На оголений камбій підщепи прикладають живець і добре обв’язують.

 

Рис. 5.8. щепленням в приклад серцевиною на камбій

 

Техніка щеплення в приклад камбієм на камбій така сама. Вона ду­же ефективна і дозволяє досягнути майже 100% приживлювання прищеп. Після зростання прищепи і підщепи (через 4-5 тижнів) зрізають верхівку центрального пагона підщепи.

Щеплення в розщіп (рис. 5.9) – один з найдавніших способів щеплення, який застосовують для перещеплення плодових дерев старшого віку або розмноження хвойних (в розщіп верхівкового пагона). При щепленні в розщіп зрізають підщепу і по центру розрізу роблять один або два розщепи, в які вставляють живці з 2-3 добре розвиненими бруньками. На нижньому кінці живця, під самою брунькою, з двох протилежних боків роблять навскісні зрізи так, щоб вони мали вигляд клина завдовжки 4-5 см.

 

Рис. 5.9. Щеплення в розщіп

 

Для щеплення в розщіп верхівкового пагона живці заготовляють з верхівок пагонів завдовжки 5-10 см. Нижню частину живця і верхню підщепи очищають від шпильок. Підщеп за допо­могою ножа розщеплюють на глибину до 1,5 см через середню бруньку, вставля­ють живець в підщепу таким чином, щоб співпали їх камбіальні шари, обв’язують місце щеплення ниткою або поліети­леновою стрічкою.

Щеплення за кору (рис. 5.10) вико­ристовують для щеплень дорослих дерев, перещеплень або у випадках, коли підщепа значно товща за прищепу. Най­кращим строком для його проведення є період найінтенсивнішого весняного со­коруху рослий. Навскісний зріз живця роблять з сідлом, що зменшує товщину зрізу і рану на підщепі. Підщепу готують шляхом зрізання її на пень, у верхній частині якого роблять поздовжній у 2-3 см розріз кори. Кінчиком леза ножа відгортають куточки кори і вставляють живець, просовуючи його під кору до упирання сідельця в зріз підщепи.

Для розмноження плюсових дерев дуба і деяких інших листяних порід найнадійнішим способом є один з варіантів щеплення за кору "в мішок" (рис. 6.35в) на штамбі заввишки 0,3-0,7 м.

 

г

 


Читайте також:

  1. Види щеплення плодових порід.
  2. Дегідратація спиртів (відщеплення води).
  3. Етапи розщеплення вуглеводів
  4. Загальна характеристика вищих рослин.
  5. Клітинна селекція рослин.
  6. Критерій розщеплення
  7. Особливості утворення статевих клітин у тварин і рослин.
  8. Повна енергія зв’язку (DЕзв.)–фізична величина, що дорівнює роботі, яку потрібно виконати для розщеплення ядра на складові його нуклони.
  9. Поняття про ріст, розвиток і розмноження рослин.
  10. Програма розщеплення цілих двійкових чисел на складові А і В
  11. РЕАКЦІЇ ВІДЩЕПЛЕННЯ (ЕЛІМІНУВАННЯ).




Переглядів: 2739

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Соціологічні дослідження освіти | Мета теплової обробки продуктів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.