• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Устрій вимірної станції.

Вимір швидкості руху повітря способом «у перерізі».

Вимір швидкості руху повітря способом «перед собою».

Вимір швидкості руху повітря взагалі.

Швидкість руху повітря в виробках вимірюють крилечним або чашковим анемометрами.

Крилечний анемометр застосовують для вимірів швидкості повітря 0,3 - 5,0 м/c/

При вимірі беруть початковий відлік n₁ по лічильнику анемометра, потім містять анемометр в повітряний потік і одночасно вмикають прилад і секундомір.

Після закінчення часу виміру t (100 с) одночасно зупиняють секундомір і анемометр, беруть відлік n₂, потім визначають кількість поділів (ділень) n за 1с по формулі

Виміри здійснюють 3 рази.

Для визначення швидкості руху повітря за одиницю часу кожний анемометр постачається тарировочною прямою, яка відображає залежність між числом поділів n за 1с і швидкістю v. Періодично анемометр підлягає тарируванню.

Вимір швидкості анемометрами можна здійснювати двома способами: «перед собою» - в виробках висотою не більше 2 м і «у перерізі».

При вимірі способом «перед собою» вимірник стає обличчям назустріч потоку повітря і обводить переріз виробки анемометром, держачи його у витягнутій поперед себе руці.

Оскільки вентиляційний струмінь у цьому випадку вдаряється об вимірника, він гальмується, і показники анемометра стають зниженими. Тому для отримання істиної середньої швидкості потоку, необхідно швидкість, отриману по тарировочній прямій, перемножити на поправний коефіцієнт k = 1,14. Таким чином, істині витрати повітря визначаються виразом

При вимірі способом «у перерізі» вимірник стоїть боком до потоку повітря і тримаючи анемометр у витягнутій руці перед собою, обводить переріз. Через те, що переріз зтиснутий самим замірником, швидкість повітря у перерізі збільшується. Для отримання істиної швидкості необхідно вводити поправний коефіцієнт k, розмір якого визначається за формулою

,

де 0,4 – середня площа, яку займає вимірник у перерізі виробки. м².

Чашковий анемометрпризначений для виміру великих швидкостей руху повітря (1 – 20 м/c). Він відрізняється від крилечного тільки тим, що сприймаючою частиною приладу являються 4 напівсферичних чашки, закріплені на двох взаємно перпендикулярних стержнях.

Споруджується на прямій дільниці виробки, на відстані не менше 15,0 м від повороту. Довжина не менше 4,0 м, обшивається дошками. На початку і в кінці дерев’яні розтруби.

Встановлено дошку: виробка, S_св,м²; v,м/с; Q_роз,м³/c; Q_ф,м³/с; дата; підпис.

Для нотаток:

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

[1] К_пр – сумарний коефіцієнт присічки бокових порід

Читайте також:

1. А. КАТЕГОРІЯ СУБСТАНЦІЇ.
2. Адміністративний устрій
3. Адміністративний устрій і управління в українських землях під час татаро-монгольського панування.
4. Адміністративний устрій та окупаційний режим в Україні під час війни 1941-1945 рр
5. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
6. Адміністративно-політичний устрій Січі
7. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
8. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
9. Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток
10. Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ ст.
11. Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ ст.
12. Благоустрій доріг.

Переглядів: 487