• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лекція 3. Організація як об'єкт змін

Організаціяявляє собою групу людей або окремих людей, яка функціонує і координує свою діяльність для досягнення загальної мети чи цілей. Прийнято виділяти внутрішнє і зовнішнє середовище організації (рис.1.4).

Внутрішнє середовище організації складається з наступних компонентів:

· мета і стратегія організації. Будь-яка організація має велику розмаїтість цілей. Діяльність комерційних організацій спрямована на одержання прибутку шляхом виробництва товарів, надання послуг, виконання робіт. Некомерційні організації не ставлять за мету одержання прибутку. Вони зацікавлені в зниженні витрат для досягнення своїх статутних цілей. Великі організації мають систему цілей;

· структура. Кожна організація розробляє визначену модель взаємодії рівнів і функціональних підрозділів, що дозволяє успішно досягати мети організації. Для ефективного використання цієї моделі необхідно враховувати діючу структуру організації при узгодженні стратегічних планів і рішень з вищим керівництвом та рівнями управління;

· плани і завдання. Для досягнення цілей організації необхідно розробити систему планів і завдань, яка визначатиме діяльність усіх підрозділів організації відповідно до встановлених термінів;

· процеси. Прийняття рішень, затвердження бюджету і накреслених планів ґрунтуються на відповідному порядку процедур і дій в організації. Обґрунтовані процеси управління сприяють ефективному менеджменту;

· технології. Технологію можна представити як поєднання кваліфікованих навичок, устаткування, технологічних процесів, відповідних інструментів, знань, необхідних для здійснення визначених перетворень у людському факторі, інфраструктурі чи інформації. Технології знаходяться у прямій залежності з планами і завданнями, тому що для виконання останніх необхідне використання визначених технологій як засобів перетворення матеріалів, що надходять ззовні, у готові вироби;

· культура організації. Її можна представити у вигляді певного мікроклімату в організації, що формується під впливом цінностей і традицій як керівництва, так і персоналу, мотивів і процесів, стилю керівництва, відносин на різних рівнях організації;

· персонал організації. Персонал є найбільш ваговим ресурсом в організації, його інтелектуальний потенціал. Ставлення до роботи, ефективність діяльності персоналу, його мотивація, професійні здібності – у сукупності це сприяє досягненню визначених цілей організації.

Внутрішнє середовище організації змінне. Якщо відбуваються зміни певного компонента, змінюються й інші. Наприклад, при зміні планів і завдань організації відбуваються зміни в її стратегії, застосовуваній технології, а також зміни в людях. Зміни внутрішнього середовища організації залежать від впливу зовнішнього середовища.

	ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ Е		ЗОВНІШНЄСЕРЕДОВИЩЕ

Рис. 1.4. Компоненти організації

У п'ятдесятих роках минулого століття західні менеджери вперше постали перед новими для них проблемами, що сформувалися у зовнішньому середовищі. Економічне зростання, виникнення дедалі більших і складних за структурою сучасних корпорацій, розвиток систем транспорту й комунікацій, поява нової техніки та технологій сприяли прояву нових факторів, що раніше не були відомі менеджерам. Дедалі більше уваги вони почали приділяти тому, яким чином організація в цілому може функціонувати найбільш ефективно й раціонально. Для цього доцільно здійснити аналіз організації за допомогою системного підходу.

Система – це взаємозалежний набір спільно функціонуючих елементів: у теорії управління система розглядається як організація, яка складається з підсистем – відділень і підрозділів. Г. Стівенсон підкреслював, що виживання або розпад системи визначається взаємозв'язком підсистем, їх часткою участі в реалізації загальносистемних цілей. Наприклад, діяльність виробничого підрозділу підприємства багато в чому залежить від діяльності відділу збуту, а його, у свою чергу, від фінансових ресурсів, що виділяються фінансовим відділом, обсяг яких визначається ефективністю виробничої діяльності, тобто маємо замкнутий процес. Жодний підрозділ не може бути абсолютно незалежним від інших: він не може діяти, не визначивши результат своєї роботи для інших підрозділів [35].

Переглядів: 629