Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Зовнішнє середовище характеризується деякими істотними для організації параметрами.

Рис. 1.6. Організація як відкрита система

Рис. 1.5. Організація як замкнута система

Відкритій системі для виживання необхідне постійне надходження ресурсів ззовні. На рис.1.6 показано, що відкрита система одержує ззовні інформацію, фінансові, матеріальні й людські ресурси. Після їх трансформації ресурси знову передаються в зовнішнє середовище. Організації являють собою відкриті системи – ресурси мають бути закуплені у постачальників, а покупці повинні прагнути до придбання товарів, отриманих шляхом трансформації ресурсів, інакше організація не зможе функціонувати.

 

 

 


К. Карлсон виділяє у складі організації п'ять формальних підсистем:

1. Виробнича – здійснює виробництво товарів і послуг, переданих у зовнішнє середовище споживачам. Завданням виробничої системи є трансформація ресурсів (сировини і матеріалів), до її складу входять службовці, зайняті випуском продукції та її зберіганням;

2. Забезпечувальна. Її завданням є підтримка стабільного функціонування організації. Вона націлена на підготовку персоналу, експлуатацію будинків, споруд і техніки, контроль якості продукції;

3. "Гранична" – здійснює угоди, пов'язані з придбанням необхідних ресурсів і розпорядженням ними. Вона функціонує узгоджено з виробничою підсистемою, але на неї покладається функція одержання продукції від постачальників і збут її споживачам. Ці підсистеми безпосередньо взаємодіють з індивідами й організаціями, що відносяться до зовнішнього середовища. Відділи постачання і служби маркетингу являють собою подібні граничні підсистеми;

4. "Адаптуючі" – підсистеми, що виконують функції планомірного здійснення змін і трансформацій в організації. Їхніми завданнями є вивчення зовнішнього середовища для збору інформації про технологічні нововведення, діяльність конкурентів, аналіз факторів, що обмежують взаємодію організації із зовнішнім середовищем. Прикладом подібної підсистеми може бути відділ стратегічного планування;

5. Управлінські – виконують функції спостереження за діяльністю інших підсистем з метою їхньої координації, розв’язання конфліктів, розробки стратегії, впливу на них для досягнення загальноорганізаційних цілей. Прикладом подібної підсистеми є Ради директорів [21].

Контроль в організації здійснюється шляхом забезпечення зворотного зв'язку. Зворотний зв'язок – це інформація про діяльність організації. З розвитком системи інформація про її діяльність передається провідним спеціалістам організації, що приймають ключові рішення. Вони повинні передбачити коригувальні впливи чи інформувати інші підсистеми про характер процесів, що виникають в організації.

Системний підхід виявив значний вплив на менеджмент, хоча при застосуванні його для управлінських цілей простежуються і властиві даному підходу недоліки. По-перше, цей процес має дескриптивний, а не нормативний характер, що дає змогу виявити поточний стан організації, але не може бути використаний для прогнозування результатів, пов'язаних з організаційними змінами. Системний підхід застосовується до всіх організацій, ігноруючи унікальність внутрішніх і зовнішніх умов, притаманних кожній з них.

При системному підході ретельно вивчається взаємодія організації із зовнішнім середовищем. Під зовнішнім середовищем маються на увазі всі ті елементи, що можуть потенційно вплинути на діяльність організації. До їхнього числа відносять: інформацію, капітал, матеріальні ресурси, людські ресурси і т.д. На діяльність організації безпосередньо впливають фактори, що відносяться до шести взаємозалежних галузей зовнішнього середовища – економічної, політико-правової, соціально-культурної, технологічної, міжнародної й екологічної [150].

Економічне середовище включає:

¨ інфраструктуру економіки – комунікації , транспорт;

¨ енергоресурси;

¨ стан економіки і показники її розвитку (кризові явища, інфляційні процеси, процентні ставки тощо);

¨ структуру фінансово-банківської системи;

¨ державні й місцеві органи регулювання економікою;

¨ податки, пільги, штрафи, санкції.

Політико-правове середовище являє собою систему, що містить такі елементи:

· правовий – нормативно-правові акти;

· урядові й політичні організації;

· законодавча, судова і виконавча влада, що формує правове поле діяльності організації.

Складовими технологічного середовища є:

· науково-технічні та проектні розробки, інжинірингові роботи;

· інформація й технічні засоби її обробки;

· системи технологій у різних сферах життєдіяльності людей;

· потенціал інжинірингових, науково-дослідних організацій.

Соціально-культурне середовищепредставлене сукупністю факторів, пов’язаних з чисельністю населення країни, рівнем його розвитку, традиціями, звичками. Значення цього середовища полягає в тому, що велика частина населення є клієнтом для більшості компаній, а також основна частка населення є потенційним джерелом формування персоналу організації. Елементами цього середовища є:

· чисельність населення країни, кількість сімей;

· рівень кваліфікації, освіти, професійних навичок;

· рівень доходів населення, структура потреб;

· життєві цінності, традиції, етичні й естетичні стандарти;

· релігійність;

· мобільність населення;

· міжнародні відносини.

Міжнародне середовище формують відносини між державами та міжнародними інституціями, що безпосередньо впливають на господарські результати організації. Це середовище представлене такими складовими:

· стан і тенденції розвитку міжнародних економічних відносин;

· міжнародні багатобічні та двобічні угоди;

· міжнародні ділові асоціації;

· міжнародні регіональні організації, що сприяють розвитку міжнародного бізнесу (ЮНІДО, Європейський Союз, Світовий банк, МВФ та ін.);

· міжнародні комунікації і міжнародний транспорт;

· торговельні представництва в інших країнах, посольства;

· міжнародні конференції, зустрічі, міжнародні навчальні заклади.

Екологічне середовищехарактеризує природне оточення організації, що являє собою, з одного боку, джерело певних ресурсів (земля, корисні копалини, сонячне світло, повітря, вода й ін.), а з іншого боку – простір, в який надходять результати діяльності організації.

Складові цього середовища:

· земельні й водні ресурси, повітряний басейн, їхній стан і характеристика;

· рослинний і тваринний світ;

· природні умови діяльності організації (температурний режим, погодні умови, рівень опадів, пори року);

· реальний і припустимий рівні забруднення повітря, землі, води токсичними відходами;

· реальний і припустимий рівні несприятливих впливів на навколишнє середовище електричними, магнітними й іншими полями;

· тенденція екологічних змін стосовно організації;

· екологічні рухи й організації, екологічна діяльність державних органів.

1. "Щедрість" зовнішнього середовища характеризує міру доступності необхідних для організації ресурсів. Значення цього параметра може коливатися між крайніми станами – достатністю і вичерпанням. «Щедре» середовище існує при необмежених запасах ресурсів. Достатнє середовище може виникнути на ранніх стадіях розвитку чи промисловості в умовах монопольного ринку. При виснаженні середовища організації вимушені вдаватися до різних тактичних ходів з метою виживання. Нагромадження запасів, конкуренція з метою витіснення з ринку, підвищення ефективності використання ресурсів – у сукупності ці прийоми застосовуються для забезпечення виживання.

2. Динамізм характеризує міру мінливості елементів зовнішнього середовища. За низької мінливості середовище виявляється стабільним. В умовах стабільного середовища члени організації можуть скористатися рутинними процедурами постачання і розподілу продукції на ринку. Чим довше функціонує система в умовах стабільного середовища, тим більше можливості самозабезпечення менеджерів, тому в цій ситуації є мінімальним число помилкових управлінських рішень. В умовах нестабільного середовища менеджери змушені постійно адаптуватися до мінливих умов зовнішнього середовища. Перед нестабільністю середовища постають багато комерційних організацій – авіалінії (ціна на енергоресурси), банки (інфляція), фермерські господарства (погода, політика уряду у сфері закупівель). У стабільних галузях (виробництво медикаментів, випуск продуктів харчування) існує стійкий попит на вироблену продукцію й забезпечується належна надійність постачань необхідних ресурсів.

3. Складність. Складність зовнішнього середовища характеризує ступінь подібності або розмаїтості відповідних факторів. При ідентичному характері факторів середовище виявляється гомогенним, при розмаїтості – гетерогенним. Підприємства, які функціонують в умовах гомогенного середовища, можуть виробляти тільки один вид товарів і послуг, які поставляються на ринок. Виробнича діяльність у цій ситуації помітно спрощується, отже робітникам і службовцям досить набути досвіду і навичок, необхідних для випуску єдиного виду продукції. З розширенням ринків збуту й асортименту продукції підприємства виходять на гетерогенний ринок.

4. Концентрація. Цей параметр зовнішнього середовища характеризує порядок розподілу факторів, які впливають на організацію. Якщо вони зосереджені в одному чи кількох місцях, ступінь концентрації виявляється високим, а якщо розподілені відносно рівномірно – низьким. У першому випадку організації вдається досягти вищої ефективності виробництва, насамперед, за рахунок економії на транспортних витратах.

5. Турбулентність. Характеризує ступінь зміни зовнішнього середовища під впливом взаємозв'язків між елементами. Ці взаємні зв'язки виникають у процесі обміну, що відбувається між індивідами, групами й організаціями.

6. Консенсус. Цей показник дозволяє оцінити, чи приймаються або ж відкидаються "домагання" даної організації на визначену сферу діяльності іншими організаціями. До заходів щодо забезпечення консенсусу відносяться, зокрема, імпортні квоти, митні тарифи, ліцензії на імпорт у сфері зовнішньої торгівлі [150].

При прийнятті управлінських рішень стосовно організаційних змін необхідно враховувати міру невизначеності впливів з боку зовнішнього середовища. Якість прийнятих рішень може погіршуватись, якщо виникає:

1) невизначеність, зумовлена відсутністю інформації, її низькою якістю і надійністю;

2) невизначеність у відношенні причинно-наслідкових зв'язків;

3) невизначеність щодо переваг стосовно можливого результату;

4) невизначеність, пов'язана з тривалістю прояву ефекту зворотного зв'язку;

5) невизначеність, зв'язана з неможливістю визначення точні значення ймовірностей для даних подій (рис. 1.7).


Читайте також:

  1. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
  2. PR-відділ організації: переваги і недоліки
  3. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
  4. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
  5. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
  6. АГЕНТ З ОРГАНІЗАЦІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ АВІАПЕРЕВЕЗЕНЬ
  7. Акти з охорони праці в організації.
  8. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
  9. Актуальні тенденції організації іншомовної освіти в контексті євроінтеграції.
  10. Аналіз сильних та слабких сторін організації
  11. Аналіз та планування витрат організації на професійне навчання персоналу
  12. Антропогенний вплив на навколишнє середовище




Переглядів: 763

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Лекція 3. Організація як об'єкт змін | Основні закони теплового випромінювання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.009 сек.