Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Виділимо групу факторів зовнішнього середовища, які спричиняють певні зміни в організації.

1. Глобалізація ринку. Ряд фахівців стверджує, що вільна торгівля та світова економіка приведуть країну до економічного зростання. Інші вважають, що єдина інтеграція послабляє державу й погіршує економічну ситуацію, яка несприятливо впливає на організацію та споживачів. Глобалізація є однією з основних причин нестабільності та соціальної несправедливості, що, у свою чергу, приводить до зростання безробіття.

Точка зору Мартіна Дж. Сікори зводиться до того, що в деяких випадках глобалізація ініціюється процесами в бізнесі [145]. Наприклад, більшість організацій, які здійснюють свою діяльність в автомобільній сфері, у сфері побутової техніки, електронно-технічного обладнання тощо, завоювали ринок в країні, в якій вони перебувають, а подальшою їхньою стратегією є розвиток бізнесу на ринках інших країн. Прикладом глобалізації є Спільний ринок, заснований 12 європейськими країнами, що створили привабливе поле діяльності не тільки для країн-членів ЄС, а й для інших держав.

2. Нововведення в техніці та технологіях. Зміни, які відбуваються у сфері інформаційних технологій та комунікацій, змінюють ринок, що сприяє задоволенню потреб споживачів і мобільності робочої сили. Ланс А. Бергер вказує, що технологія впливає тоді, коли вона задіяна в готових товарах і послугах [138]. Наприклад, технологічний прогрес дав змогу налагодити виробництво персональних комп'ютерів замість мейн-фреймів IBM. Розвиток технологій в одній галузі зумовлює зміни в інших сферах.

3. Жорсткість конкуренції. У соціально-економічному середовищі, яке безупинно змінюється (нові технології, ринки та ін.), організаціям необхідно витримати конкуренцію якості товару, собівартості, нововведень. Для цього доцільно розробляти нові стратегії та плани виживання.

4. Лібералізація торгівлі. На прискорення темпів економічного зростання та підвищення рівня життя, а, отже, і на великі зміни в ряді країн більшою мірою вплинула лібералізація торгівлі. З іншого боку, вільна торгівля призвела до банкрутства ряду економічно міцних підприємств. Більшість з цих організацій реструктурувались, зливалися з іншими, а деякі продавали свої структурні підрозділи або закривалися, тобто йшли з ринку. Для індустріально розвинених країн лібералізація зумовила додаткові проблеми: в країнах ЄС у 1999 р. офіційно були відкриті ринки електроенергії для того, щоб створити конкуренцію. Завдяки цьому рішенню споживач одержав право вибирати постачальника електроенергії, а виробник був змушений перебудовувати свої процеси виробництва й методи управління.

5. Перехід до економіки, яка ґрунтується на знаннях. Нині інтелектуальні ресурси стають одним з головних ресурсів організації. Розширення доступу до знань завдяки інформаційній революції змінює природу відносин між організацією та персоналом, що, у свою чергу, приводить до певних змін в організаційній структурі, в культурі організації та ін. Базова освіта, підвищення професійно-технічної підготовки та кваліфікації працівників відповідно до потреб ринку праці, а також підтримка розвитку новаторського мислення мають істотне значення для успішного здійснення змін у самій організації.

6. Політична ситуація. Діяльність організації нерозривно пов'язана зі змінами законодавчих актів, з прийняттям нових законів, політичною ситуацією в країні. Наприклад, відкриття ринків Східної Європи, скасування держконтролю в країнах з розвиненою економікою, створення Спільного ринку – ці перетворення тісно пов'язані з діяльністю організації [55].

 

 

Крім факторів зовнішнього середовища, які приводять до організаційних змін на підприємстві, можна виділити також фактори, які виникають всередині нього. До них можна віднести такі: організація та її середовище стають більш орієнтованими на ринок, підвищується контроль за витратами; організаційна структура стає більш децентралізованою; горизонтальне управління стає важливішим, ніж вертикальне. Підвищується роль ініціативи, ризику, незалежності; інновація та творчість стають необхідними елементами управління; працівники з їхніми інтелектуальними можливостями є найціннішими ресурсами організації. Розвиток людського потенціалу вже є статтею інвестицій, а не витрат, як у бюрократичних організаціях [77].

Слід наголосити, що перелік внутрішніх факторів чітко не визначений. Це, у свою чергу, ускладнює процес управління організаційними змінами, зумовленими даними факторами.

До основних внутрішніх факторів необхідно віднести такі:

1. Зміни в основній структурі – характер та рівень ділової активності, правова структура, власність, джерела фінансування, міжнародні операції, злиття, спільні підприємства;

2. Зміни в завданнях і діяльності – асортименти продукції та набір наданих послуг, нові ринки, клієнти й постачальники;

3. Зміни в застосовуваній технології – обладнання, матеріали, енергія, технологічні процеси;

4. Зміни в управлінських процесах і структурах – внутрішня організація, трудові процеси та процеси прийняття рішень, інформаційні системи;

5. Зміни в організаційній культурі – цінності, традиції, неформальні відносини, мотиви, стиль керівництва;

6. Зміни в людях – керівництво та службовий персонал, їхня компетентність, відносини, мотивація, поведінка й ефективність роботи;

7. Зміни в ефективності діяльності організації – фінансові, економічні, соціальні зміни в престижі організації у ділових колах та суспільстві [51].

З переліченої групи факторів розглянемо два, які, як переконують результати дисертаційного дослідження, є важливими при управлінні організаційними змінами: зміна в організаційній структурі та зміни в технологіях. Ці фактори значною мірою впливають на внутрішнє середовище організації.

Щодо змін в організаційній структурі, то в теорії організації виділений ряд причин, які їх викликають. До них відносяться наступні:

· незадоволеність керівництва станом функціонування організації. Виникають труднощі у використанні звичайних методів для зменшення витрат, збільшується кількість звужуючих внутрішніх і зовнішніх ринків, а також постає необхідність у додатковому інвестуванні;

· відсутність орієнтації на майбутнє. Розвиток організації в подальшому залежить від залучення керівництва до розв’язання стратегічних, а не оперативних завдань;

· розбіжності з організаційних питань. При виникненні розбіжностей з питань організаційної структури необхідно проаналізувати її. У більшості випадків зміна керівництва зумовлює проведення реорганізації [60].

можна виділити ряд тенденцій, характерних для розвитку організаційних структур управління (рис. 1.3).

 

                         
   
   
 
 
   
 
 
 
   
     
 
 
   
 
   
 
 
 
     
     
 
 

 

 


Рис. 1.3. Тенденції в зміні організаційних структур

По-перше це, розширення сфери діяльності організації за рахунок несуттєвих змін у структурі: поділ робіт під час формулювання цілей; розміщення персоналу при визначенні відповідальності; встановлення обсягу контролю і меж при делегуванні великої кількості управлінських функцій; збільшення чисельності фахівців при визначенні нових функцій і т.д.

По-друге, це збільшення нововведень. Випуск нової продукції або видів послуг, вихід на інші ринки, запровадження сучасних технологій і техніки, освоєння нових виробничих процесів приводять до необхідності змін в організаційній структурі.

По-третє,це об'єднання кількох організацій. Злиття кількох підприємств зумовлює деякі зміни в організаційній структурі. Виникають проблеми у дублюванні функцій, наявності зайвого персоналу, визначенні відповідальності тощо.

По-четверте, це зміна в технології управління. Сучасні методи обробки інформації, дослідження управлінських операцій і планування істотно впливають на організаційні структури. З'являються нові посади, утворюються нові управління або департаменти, змінюються процеси ухвалення рішень.

П’яте , зовнішня економічна обстановка. Організації знаходяться в постійно мінливому оточуючому соціально-економічному середовищі. Зовнішні зміни, що відбуваються швидко, приводять успішну організацію до занепаду і до зниження її конкурентоспроможності. Ті зміни, які відбуваються поступово, змушують організацію також поступово переорієнтовуватися на інші сфери діяльності або запровадити нові методи управління [103].

Перелічені тенденції істотно впливають на зміни в організаційній структурі.

Ще одним важливим фактором, що впливає на організаційні зміни, є зміни в технологіях.

Існує ряд причин, що зумовлюють зміни в технологіях:

- зміна форм конкуренції. Нині конкуренція являє собою змагання за швидкість зміни бізнес-моделей і продуктів, а в недалекому минулому це було змагання за ціни та якість. Сучасна конкуренція, в більшості випадків, руйнує старі промислові структури: швидкість зміни бізнес-моделі стає більш важливою, ніж розробка нової продукції. У такому разі технологія виявляється провідним чинником і визначає розвиток бізнесу, що зумовлює зміни в самих організаціях;

- глобалізація й інтернаціоналізація. Ці процеси приводять до того, що організація змушена шукати шляхи підвищення ефективності своєї діяльності, переважно за рахунок використання інформаційних технологій;

- невизначеність меж між галузями. Відбувається конвергенція та гібридизація різних технологій і знань. Організація змушена розвиватися відповідно до декількох технологій. У результаті посилюється комплексність технологій і виробництва, що у свою чергу ускладнює процес управління змінами;

- зростання ролі інформації. Інформація вже є стратегічним ресурсом в організації, вона має бути своєчасною й постійно поновлюватись. Інформаційні системи відіграватимуть важливу роль у досягненні стратегічних цілей організації. В оглядовій перспективі інформаційні системи будуть створювати товари і послуги, які ґрунтуватимуться на інформації. Таке перетворення забезпечуватиме організації конкурентну перевагу;

- підвищення впливу інформаційних технологій на організацію. Вплив інформаційних технологій на зміни в організаційній структурі, ухвалення рішень, формування нової політики, зокрема зайнятості, потреба в підвищенні кваліфікації і навчанні тощо [67].

Вищевикладене суттєво ускладнює завдання, що покладаються на менеджерів при реалізації організаційних змін. Для успішного й ефективного управління організаційними змінами необхідно визначити, якому фактору потрібно приділяти більше уваги, який фактор впливає на зміни в організації і є найважливішим при реалізації процесу управління змінами.

Але , провідним фактором в управлінні змінами є людський фактор, а саме інтелектуальний потенціал персоналу. Здатність організації успішно управляти змінами залежить від потужності її інтелектуального потенціалу та вмілого використання його керівництвом.

З цією метою доцільно детальніше розглянути об'єкт змін – організацію.

 


Читайте також:

  1. I визначення впливу окремих факторів
  2. IV. Критерій питомої потенціальної енергії деформації формозміни
  3. А. Без зміни хазяїна та ендогенної агломерації
  4. А. Без зміни хазяїна та ендогенної агломерації
  5. Адаптація до абіотичних факторів середовища.
  6. АДАПТАЦІЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ДО ЗМІНИ ЇЇ ЗАВАНТАЖЕННЯ.
  7. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища
  8. Адаптація організму до зовнішніх факторів середовища.
  9. Адміністративні зміни кінця 18-19 ст. та утворення нових архівів
  10. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  11. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  12. Акти з охорони праці в організації.




Переглядів: 744

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Ми розглядаємо й вивчаємо організаційні зміни, тобто зміни, які відбуваються в організації, підприємстві, компанії або фірмі. | Лекція 3. Організація як об'єкт змін

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.