• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Сигнали оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях

Засоби колективного захисту

Колективні засоби захисту населення – це інженерні споруди або об’єкти, що створені для захисту населення. Укриття в захисних спорудах - один з основних способів захисту населення. Засоби колективного захисту забезпечують найбільш повний захист людей від дії вражаючих факторів. До них відносяться герметичні сховища.

Герметичні сховища створюються для захисту людей, розгортання захищених медичних стаціонарів та пунктів керування. Вони захищають від вражаючої дії ядерної зброї, звичайних засобів ураження, СДОР, БЗ.

За захисними властивостями сховища поділяються на класи з відповідними коефіцієнтами захисту. Окрім того сховища поділяються за можливістю їх створення, місткістю та місцем розташування.

В сховищах передбачаються системи забезпечення повітрям, електроенергією, опаленням, водопостачанням, вони мають каналізацію, зв’язок та систему оповіщення.

Існують сховища спеціального типу, що створюються для укриття (захисту) нетранспортабельних хворих. В них є приміщення для хворих, операційно-перев’язувальна, стерилізаційна, харчоблок. В таких сховищах передбачаються певні параметри мікроклімату та газового складу повітря. Забезпечується аварійний запас питної води.

Нормами проектування передбачається будівництво сховищ місткістю не менше 150 чоловік. Сховища розміщують у підвальних приміщеннях будівель і споруд. Будівництво окремо розміщених захисних споруд допускається при неможливості обладнання вбудованих.

Для забезпечення швидкого заповнення сховищ їх розміщують у безпосередній близькості від місць зосередження людей на відстані 400-500 м .

Крім того, у якості сховищ можуть використовуватись шахти, гірські виробітки, метрополітени.

З метою своєчасної інформації населення, персоналу об’єктів економіки про хімічне забруднення Цивільним захистом прийняті сигнали оповіщення, які передаються через канали зв’язку, радіо, телебачення.

Сигнал “Хімічна небезпека” - передається при загрозі хімічного забруднення.

Рекомендації населенню: прибути в спеціальні сховища, укритись в підвалах будинків, здійснити герметизацію житлових приміщень, по команді застосувати індивідуальні засоби захисту органів дихання (протигаз, респіратор, ватно-марлеву пов’язку), із АІ-2 прийняти антидот (тарен - 1 пігулку під язик при застосуванні ФОР), часткова санітарна обробка (при необхідності з використанням індивідуального протихімічного пакету ІПП - 8). Вживати незабруднені продукти харчування та питну воду.

10. Тести для контролю засвоєння знань:

1. До швидкодіючих СДОР належать:

а) хлор, аміак, синильна кислота;

б) фосген, хлор, діоксин;

в) акрилонітрит, окиси азоту та вуглецю.

2. Зоною хімічного забруднення (3X3) називається:

а) територія, забруднена СДОР у небезпечних для життя населення концентраціях;

б) територія, на якій виникли масові ураження СДОР людей та сільськогосподарських тварин;

в) територія, забруднена СДОР у смертельних для людей концентраціях.

3. Осередком хімічного ураження (ОХУ) називається:

а) територія, заражена СДОР;

б) територія, у межах якої внаслідок впливу СДОР спостерігаються масові ураження населення та сільськогосподарських тварин;

в) територія, на якій унаслідок зараження СДОР виникла загроза життю та здоров'ю людей.

4. Розрізняють такі типи осередків ураження СДОР:

а) осередок ураження нестійкими швидкодіючими СДОР; осередок ураження нестійкими СДОР повільної дії; осередок ураження стійкими СДОР повільної дії; осередок ураження стійкими швидкодіючими СДОР;

б) осередок ураження задушливими СДОР; осередок ураження загальноотруйними СДОР; осередок уражен­ня нейротропними СДОР; осередок ураження мета­болічними СДОР;

в) осередок ураження задушливими швидкодіючи­ми СДОР; осередок ураження загальноотруйними швидкодіючими СДОР; осередок ураження задушли­вими СДОР повільної дії; осередок ураження кислота­ми та лугами.

5. Осередок ураження нестійкими швидкодіючи­ми СДОР утворюється у разі зараження:

а) сірчаною кислотою, бромистим метилом, аніліном;

б) синильною кислотою, аміаком, фтористим вод­нем;

в) деякими ФОС, фурфуролом, фосгеном.

6. Осередок ураження нестійкими СДОР повіль­ної дії утворюється у разі зараження:

а) фосгеном, бромистим метилом, гранозаном;

б) синильною кислотою, аміаком, окисом вуглецю;

в) аніліном, сірчаною кислотою, бромистим натрієм.

7. Осередок ураження стійкими швидкодіючими СДОР утворюється у разі зараження:

а) фосгеном, соляною кислотою, бензолом;

б) деякими ФОС, аніліном, фурфуролом;

в) синильною кислотою, бромистим метилом, бен­золом.

8. Осередок ураження стійкими СДОР повільної дії утворюється у разі зараження:

а) сірчаною кислотою;

б) аніліном;

в) хлором.

9. Атропіну сульфат є антидотом у разі отруєння:

а) синильною кислотою;

б) ртуттю;

в) ФОС.

10. Антидотом у разі отруєння синильною кисло­тою та ціанідами є:

а) амілнітрит;

б) дикаптол;

в) унітіол.

11. Унітіол є антидотом у разі отруєння:

а) ФОС, щавлевою кислотою, лугами;

б) синильною кислотою, ФОС, окисом вуглецю;

в) сполуками миш'яку, ртуті, солями важких мета­лів.

12. Уповільнена форма ураження синильною кис­лотою має кілька стадій:

а) початкову, диспноетичну, судомну, паралітичну;

б) збудження, розширених зіниць, диспноетичну, паралітичну;

в) початкову, синьої асфіксії, судомну, паралітичну.

13. За умови важкого ступеня ураження ФОС у клініці отруєнь виділяють такі стадії:

а) збудження, колапсу, паралічів;

б) початкову, диспноетичну, паралічу дихального центру;

в) збудження, гіперкінезів та судом, паралічів.

14. Основні метеорологічні характеристики стану навколишнього середовища, які визначають стійкість СДОР на місцевості:

а) ступінь вертикальної стійкості рухливості повіт­ря, температура повітря, швидкість вітру;

б) температура та вологість повітря, опади;

в) агрегатний стан СДОР, вологість повітря, кіль­кість СДОР.

15. Розмір втрат унаслідок аварії на ХНО визначається (основні чинники):

а) метеорологічними умовами, ступенем захисту населення, місцезнаходженням людей;

б) площею зони зараження СДОР, щільністю населення та ступенем його захисту;

в) характером місцевості, метеоумовами, захищеністю населення.

16. Для привернення уваги населення у разі ви­никнення аварії на хімічно небезпечному об'єкті по­дається такий сигнал:

а) Хімічна небезпека;

б) Увага, всім!

в) Хімічна тривога.

20. Обов'язок щодо оповіщення та інформації про аварію на хімічно небезпечному об'єкті покладено на:

а) керівника підприємства;

б) начальника штабу цивільної оборони об'єкта;

в) чергового диспетчера.

11. Завдання для самостійної роботи:

Вивчити:

1. Причини та медико-санітарні наслідки аварій на хімічно небезпечних об’єктах.

2. Характеристику СДОР та ОР.

3. Методику оцінки хімічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації.

4. Принципи роботи та призначення приладів хімічної розвідки.

5. Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту.

6. Перелік дій при сигналі “Хімічна небезпека”.

12. Питання до самоконтролю знань студентів:

1. Дайте визначення поняття "СДОР".

2. Дайте визначення поняття "Хімічна аварія".

3. Дайте визначення поняття "Хімічно небезпечний об'єкт".

4. Вкажіть типи аварій на ХНО.

5. Вкажіть які об'єкти відносяться до хімічно небезпечних.

6. Вкажіть чим відрізняються аварії на ХНО.