• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Політравма

Тяжкість пошкоджень, частота розвитку загрозливих життю станів при політравмі, велике число летальних результатів роблять особливо важливими швидкість і адекватність надання ме-дичної допомоги. Основою її є профілактика і боротьба з шоком, гострою дихальною недостат-ністю, комою, оскільки найчастіше доводиться надавати допомогу потерпілим у першому і дру-гому періодах травматичної хвороби. Разом з тим багатоваріантність політравми, специфічні вражаючі чинники, труднощі при діагностиці, несумісність терапії зумовили деякі особливості.

Проводиться весь можливий комплекс протишокових заходів. У осередку радіоактивного або хімічного ураження на постраждалого надягають протигаз, респіратор або в крайньому ви-падку марлеву маску для запобігання попадання крапельок ОР або радіоактивних частинок в дихальні шляхи. Відкриті ділянки тіла, на які потрапили ОР, обробляють за допомогою індиві-дуального протихімічного пакету. При множинній кістковій травмі, зважаючи на небезпеку жи-рової емболії, слід з особливою ретельністю підійти до виконання транспортної іммобілізації.

10. Тести для контролю засвоєння знань:

1. Оптимальний термін надання першої медичної допомоги в осередках катастрофи:

а) 30 хв;

б) 1 год;

в) 2-4 год.

2. Головними ознаками рани є:

а) біль,зяяння, кровотеча;

б) шок, анемія, гостра дихальна недостатність;

в) біль, кровотеча, шок.

3. Абсолютні (прямі) ознаки переломів кісток:

а) біль, припухлість, укорочення кінцівок, патологічна рухомість;

б) кісткова деформація, кісткова крепітація, патологічна рухомість, укорочення кінцівок;

в) біль (збіг локалізованого болю та локалізованої болісності під час пальпації), гематома, патологічна ру­хомість, кісткова деформація.

4. У разі напруженого пневмотораксу в догоспітальний період першочергово проводиться така медична допомога:

а) плевральна пункція;

б) накладання оклюзійної пов'язки;

в) торакотомія.

5. У разі відкритих ушкоджень живота з випадан­ням петель кишок та їх забрудненням необхідно:

а) вправити петлі кишок у черевну порожнину;

б) зафіксувати петлі за допомогою вологої пов'язки, просякнутої розчином антисептика;

в) кілька разів промити кишки теплим антисептичним розчином та зафіксувати вологою пов'язкою, про­сякнутою розчином антисептика.

6.. Основні принципи надання невідкладної медичної допомоги у разі синдрому тривалого здавлювання:

а) знеболювання, іммобілізація кінцівки, бинтування еластичним бинтом, інфузійна терапія, заходи бо­ротьби з гіперкоагуляцією крові;

б) накладання джгута, інфузійна терапія, іммобілізація кінцівки;

в) накладання джгута або закрутки, циркулярна новокаїнова блокада, іммобілізація кінцівки.

7. Розрізняють три види черепно-мозкової травми:

а) перелом кісток черепа, струс, забій головного мозку;

б) перелом основи черепа, забій, здавлювання го­ловного мозку;

в) струс, забій, здавлювання головного мозку.

8. У разі перелому плечової кістки шину накладають:

а) від здорової лопатки до основи пальців ушкодженої кінцівки, руку згинають під кутом у ліктьовому суглобі;

б) від здорової лопатки до ліктьового суглоба ушкодженої руки;

в) від лопатки до основи пальців, рука розігнута у ліктьовому суглобі.

9. У разі перелому кісток передпліччя шину накладають:

а) від верхньої третини плеча до основи пальців;

б) від нижньої третини плеча до основи пальців;

в) на передпліччя.

10. У разі перелому ключиці для іммобілізації використовують:

а) пов'язку Дезо, кільця Фельбе;

б) пов'язку Дезо, шину Крамера;

в) кільця Фельбе, стисну пов'язку.

11. У разі перелому стегна необхідно зафіксувати:

а) два суміжні суглоби;

б) три суміжні суглоби;

в) кульшовий суглоб.

12. Потерпілі з переломом стегна транспортуються у положенні:

а) напівсидячи;

б) лежачи на ношах;

в) сидячи.

13. Основні симптоми у разі перелому шийних хребців з повним розривом спинного мозку:

а) параліч верхніх та нижніх кінцівок, відсутність рефлексів та всіх видів чутливості,гостра затримка сечі;

б) параліч нижніх кінцівок,затримка сечовиділення та дефекації;

в) втрата чутливості кінцівок, гостра затримка сечовиділення та дефекації.

14. Транспортування потерпілих з переломами ший­них хребців проводиться:

а) у положенні сидячи після іммобілізації шиї шиною Крамера;

б) уположенні лежачи;

в) уположенні лежачи після шинування голови та шиї, на ношах та щиті.

15. Потерпілі з ранами кінцівок після надання їм догоспітальних видів медичної допомоги госпіталізу­ються у відділення:

а) хірургічне;

б) травматологічне;

в) інтенсивної терапії.

16. Потерпілі з пораненнями грудної або черевної порожнини госпіталізуються у відділення:

а) хірургічне;

б) травматологічне;

в) протишокове.

17. Поняття «закрита або тупа травма грудної клітки» включає:

а) переломи ребер, ушкодження легенів з утворен­ням напруженого пневмотораксу, емфізема середостіння, забій серця;

б) переломи ребер та ключиці, ушкодження легенів з утворенням гемотораксу, забій серця;

в) переломи ребер, ушкодження легенів з утворенням напруженого пневмотораксу, емфізема легенів, забій серця.

18. У разі відкритих проникних ушкоджень грудної клітки, ускладнених відкритим пневмотораксом, транс­портування потерпілого проводиться у положенні:

а) горизонтальному на щиті;

б) горизонтальному на ношах;

в) напівсидячи.

19. Характерні клінічні ознаки у разі травматич­ного шоку першого ступеня:

a) AT 90-100 мм рт. ст., ЧСС до 100 за 1хв., обсяг крововтрати 15-25% об'єму циркулюючої крові;

б) AT 60-80 мм рт. ст., ЧСС до 100-120 за 1 хв., обсяг крововтрати 25-30% об'єму циркулюючої крові;

в) AT 90-100 мм рт. ст., ЧСС до 110-120 за 1 хв., обсяг крововтрати 15-25% об'єму циркулюючої крові.

20. Характерні клінічні ознаки у разі травматич­ного шоку другого ступеня:

а) AT 90-100 мм рт. ст., ЧСС до 100-120 за 1 хв., обсяг крововтрати 25-35% об'єму циркулюючої крові;

б) AT 70-80 мм рт. ст., ЧСС до 110-120 за 1 хв., об­сяг крововтрати 25-35% об'єму циркулюючої крові;

в) AT 100-105 мм рт. ст., ЧСС до 100 за 1 хв., обсяг крововтрати 20-25% об'єму циркулюючої крові.

21. Характерні клінічні ознаки у разі травматичного шоку третього ступеня:

а) AT 60 мм рт. ст. і нижче, ЧСС до 130-140 за 1 хв., обсяг крововтрати до 50% об'єму циркулюючої крові;

б) AT 70-75 мм рт. ст., ЧСС до 110-120 за 1 хв., обсяг крововтрати 25-35% об'єму циркулюючої крові;

в) AT 70-80 мм рт. ст., ЧСС до 130-140 за 1 хв., обсяг крововтрати 25-35% об'єму циркулюючої крові.

22. «Шоковим» індексом Альговера визначається:

а) ступінь важкості шоку;

б) розлад свідомості;

в) приблизний обсяг крововтрати. .

23. Індексом Альговера є:

а) частка від ділення частоти пульсу на величину систолічного артеріального тиску;

б) частка від ділення об'єму циркулюючої крові на об'єм крововтрати;

в) частка від ділення величини систолічного артеріального тиску на частоту серцевих скорочень.

24. У разі втрати понад 50% об'єму циркулюючої крові індекс Альговера дорівнює:

а) 2,0;

б) 3,0;

в) 1,5.

25. У разі продовження кровотечі систолічний артеріальний тиск не можна піднімати вище за:

а) 90 мм рт. ст.;

б) 100 мм рт. ст.;

в) 120 мм рт. ст.

11. Завдання для самостійної роботи:

Вивчити:

1. Мету і завдання першої медичної допомоги.

2. Заходи для зупинки зовнішньої кровотечі.

3. Заходи серцево-легеневої реанімації.

4. Протишокові заходи.

5. Засоби транспортної іммобілізації.

6. Особливості та принципи надання першої медичної допомоги при різних видах уражень.

12. Питання до самоконтролю знань студентів:

1.Дайте визначення поняття "Перша медична допомога" та вкажіть мету і завдання першої медичної допомоги.

2. Вкажіть заходи першої медичної допомоги.

3. Дайте визначення поняття "кровотеча" та вкажіть її класифікації.

4. Вкажіть заходи при наданні допомоги потерпілим з кровотечею.

5. Вкажіть зміст заходів зупинки зовнішньої кровотечі.

6. Дайте визначення понять "реанімація" та "серцево-легенева реанімація".

7. Вкажіть алгоритм дій при відновленні прохідності дихальних шляхів (А).

8. Вкажіть алгоритм дій при проведенні штучної вентиляції легень (В).

9. Вкажіть алгоритм дій при проведенні закритого масажу серця (С).

10. Дайте визначення поняття "шок", вкажіть його типи та місто в структурі медико-санітарних втрат.

11. Вкажіть основні протишокові заходи та їх зміст.

12. Вкажіть стандартний комплекс протишокових заходів.

13. Дайте визначення поняття "транспортна іммобілізація" та вкажіть її мету.

14. Вкажіть правила накладання транспортних шин.

15. Вкажіть табельні та підручні засоби транспортної іммобілізації.

16. Вкажіть дії при транспортній іммобілізації ушкоджень кісток черепа.

17. Вкажіть дії при транспортній іммобілізації ушкоджень хребта.

18. Вкажіть дії при транспортній іммобілізації ушкоджень кісток плечового пояса.

19. Вкажіть дії при транспортній іммобілізації ушкоджень верхніх кінцівок.

20. Вкажіть дії при транспортній іммобілізації ушкоджень нижніх кінцівок.

21. Вкажіть дії при транспортній іммобілізації ушкоджень тазу.

22. Вкажіть дії при транспортній іммобілізації ушкоджень ребер.

23. Вкажіть способи перенесення постраждалих за допомогою табельних і підручних засобів.

24. Вкажіть заходи у разі катастроф із переважною кількістю механічних (динамічних) уражаючих чинників.

25. Вкажіть заходи в осередках катастроф з переважанням у структурі санітарних втрат термічної травми.

26. Вкажіть заходи у разі катастроф із викидом у навколишнє середовище сильнодіючих отруйних речовин.

27. Вкажіть заходи у разі аварій на атомних реакторах у зоні лиха.

28. Вкажіть заходи при масових інфекційних захворюваннях в осередках бактеріологічного (біологічного) ураження.

29. Вкажіть заходи першої медичної допомоги при пораненнях м'яких тканин.

30. Вкажіть заходи першої медичної допомоги при раньових інфекціях.

31. Вкажіть заходи першої медичної допомоги при закритих ушкодженнях кісток і суглобів.

32. Вкажіть заходи першої медичної допомоги при відкритих ушкодженнях кісток і суглобів.

33. Вкажіть заходи першої медичної допомоги при пошкодженнях хребта.

34. Вкажіть заходи першої медичної допомоги при пошкодженнях тазу і тазових органів.

35. Вкажіть заходи першої медичної допомоги при пошкодженнях грудей.

36. Вкажіть заходи першої медичної допомоги при пошкодженнях живота.

37. Вкажіть заходи першої медичної допомоги при черепно-мозковій травмі.

38. Вкажіть заходи першої медичної допомоги при пошкодженнях обличчя і шиї

39. Вкажіть заходи першої медичної допомоги при термічних опіках.

40. Вкажіть заходи першої медичної допомоги при холодовій травмі.

41. Вкажіть заходи першої медичної допомоги при синдромі тривалого здавлення.

42. Вкажіть заходи першої медичної допомоги при політравмі.

Переглядів: 1551