Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Холодова травма

Основні принципи лікування при відмороженнях і замерзанні зводяться до наступного:

- усунення гіпотермії і нормалізація функцій життєве важливих систем;

- заходи, направлені на підвищення температури тіла до рівня, властивого організму і його тканинам;

- відновлення кровообігу в уражених холодом ділянках;

- попередження та лікування місцевих і загальних інфекційних і судинних ускладнень;

- забезпечення оптимальних умов для загоєння ран при відмороженнях I-II ступеня, для очищення, грануляції і рубцювання ран при ураженнях III ступеня, для відмежування і відторгнення тканин, що омертвіли, при відмороженні IV ступеня з подальшим оперативним відновленням шкірного покриву.

Перша медична допомога при відмороженнях покликана вирішити дві основні задачі: швидке зігрівання і поліпшення кровообігу в уражених ділянках тіла.

Для зігрівання необхідно використовувати будь-які доступні джерела тепла: багаття, грілки, зігрівання кінцівки в пахвовій зоні, на животі, на грудях, між стегнами постраждалого або надаючого допомогу. При щонайменшій нагоді слід здійснити заміну мокрого одягу або взуття сухими і доставити постраждалого в тепле приміщення, де уражена ділянка відігрівається в теплій воді.

Однак слід пям'ятати, що неприпустимо здійснювати зігрівання, використовуючи джерела тепла, температура яких перевищує 40°С. Це пов'язано з тим, що тканини, які піддалися охолоджуванню, дуже чутливі до перегріву через порушення механізмів природної терморегуляції, що виникли в процесі холодової травми.

Для відновлення кровообігу потрібно розтерти відморожені ділянки теплою чистою рукою або м'якою тканиною до почервоніння (уникати при розтиранні механічних пошкоджень!), потім обробити спиртом і змазати стерильним вазеліновим маслом.

Широко поширена помилка про ефективність розтирання відморожених ділянок снігом не відповідає дійсності. Таке розтирання не тільки не сприяє зігріванню а, навпаки, ще більше охолоджує уражені тканини, температура яких завжди вища за температуру снігу. Крім того, при розтиранні снігом шкіра може ушкоджуватися дрібними кристалами льоду. Ці мікротравми в подальшому можуть з'явитися причиною інфекційних ускладнень, у тому числі і бешихового запалення.

При накладанні асептичної пов'язки на уражену ділянку необхідно утеплити її ватою, а також зробити транспортну іммобілізацію.

Уражених з холодовою травмою доцільно напоїти гарячим солодким чаєм або кавою, нагодувати гарячою їжею, можна після зігрівання дати випити 50-100 г горілки.

Потерпілі з відмороженнями верхніх кінцівок евакуюються самостійно або транспортом в положенні сидячи. При відмороженнях нижніх кінцівок евакуація здійснюється на санітарному або пристосованому транспорті в положенні лежачи на ношах.

Синдром тривалого здавлення (СТЗ)

Від своєчасного і грамотного надання медичної допомоги в періоді компресії і в перші хвилини періоду декомпресії у величезному ступені залежить подальший прогноз.

Ще до звільнення постраждалого з-під завалу необхідно оцінити ступінь тяжкості СТЗ на підставі площі (об'єму) і часу здавлення, а також наявності супутніх механічних пошкоджень. Для періоду компресії характерні шокогенні реакції. Тому весь комплекс протишокових заходів повинен бути проведений якомога раніше. При цьому такі дії, як введення анальгетиків (всім потерпілим), судино-звужуючих і кардіотонічних засобів (при критичному падінні артеріаль-ного тиску), лужне пиття можуть бути виконані в деяких випадках ще до звільнення потерпілого.

Особливістю надання допомоги при СТЗ є необхідність запобігання «залпового» викиду токсичних речовин в кровотік в перші хвилини періоду декомпресії. Накладання вище місця здавлення кровоспинного джгута дозволяє вирішити цю задачу, проте приводить до пролонгації ішемії тканин, а отже, до продовження накопичення токсинів і подальшого зниження життєздатності дистальних відділів кінцівки. Тому джгут при СТЗ накладається тільки при явних ознаках нежиттєздатності кінцівки.

Разом з тим оцінка ступеня ішемії і життєздатності тканин є прерогативою лікаря. Практика надання допомоги потерпілим при землетрусах показала доцільність роботи безпосередньо у завалів лікарсько-сестринських бригад (тобто наближення до осередку катастрофи першої лікарської допомоги). У цих випадках рішення про нежиттєздатність кінцівки і евакуацію постраждалого з джгутом для подальшої ампутації може бути ухвалене за наявності необоротної ішемії (ішемічної контрактури). У відсутності лікаря кінцівку вважають життєздатною, і джгут накладають лише з метою зупинки зовнішньої артеріальної кровотечі.

У сучасних умовах при землетрусах в безпосередній близькості від осередку працюють хірургічні бригади, що надають кваліфіковану допомоги. У таких умовах, якщо не вдається звільнити кінцівку з-під завалу, а кожна зайва годину здавлення зменшує шанси на виживання постраждалого, в окремих випадках допустимо виконати ампутацію, не звільняючи кінцівку. Ця операція здійснюється по життєвими показанням з участю хірурга і анестезіолога, що забезпечує адекватне знеболення.

Після звільнення кінцівки проводять її туге бинтування м'яким (а краще еластичним) бинтом, починаючи від кінчиків пальців і закінчуючи паховою ділянкою на нижній кінцівці і пахвовою ділянкою на верхній кінцівці. Ця пов'язка здавлює лімфатичні шляхи і поверхневі вени, тим самим знижуючи швидкість надходження токсичних речовин в загальний кровотік. За наявності рани або садна перед тугим бинтуванням накладають асептичну пов'язку.

У теплу пору року всю кінцівку охолоджують, що сприяє зниженню інтенсивності обмінних процесів і підвищенню стійкості тканин до гіпоксії. Крім того, гіпотермія зменшує інтенсивність мікроциркуляції, що також перешкоджає швидкому надходженню токсинів в загальне кров'яне русло.

Необхідною є транспортна іммобілізація, навіть якщо у постраждалого немає ознак переломів.

При нестабільній гемодинаміці в процесі транспортування проводять інфузії сольових розчинів.

Транспортування постраждалих з СТЗ здійснюється в положенні лежачи на ношах, незалежно від масштабів ураження, щадним транспортом.


Читайте також:

  1. Алгоритм діагностики при травмах живота.
  2. Аналіз виробничого травматизму
  3. Аналіз виробничого травматизму і професійних захворювань в рослинницькому технологічному комплексі
  4. Аналіз виробничого травматизму у адміністративно-територіальних одиницях України за 2006-2009 роки
  5. АНАЛІЗ І ПРОФІЛАКТИКА ПРОФЗАХВОРЮВАНЬ ТА ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ
  6. Аналіз та оцінка виробничого травматизму в галузі
  7. Визначення економічних наслідків виробничого травматизму та професійних захворювань
  8. ВИРОБНИЧИЙ ТРАВМАТИЗМ
  9. Виробничі небезпеки, аварійність і травматизм у рослинництві
  10. Виробничі небезпеки, аварійність і травматизму тваринництві
  11. Внутрішньочерепна пологова травма новонароджених
  12. Впровадження загальнодержавної системи запобігання виробничому травматизму і професійним захворюванням




Переглядів: 870

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Термічні опіки | Політравма

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.015 сек.