Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Додатки.

У першому розділі плану дається характеристика медичних закладів на відповідній адміністративній території, кількості лікарів (усього і за окремими спеціальностями), кількості середнього медичного персоналу і структура його спеціалізації, загальної кількості і спеціалізації ліжкового фонду.

Окремим підрозділом дається характеристика сил, засобів і формувань, які включено до складу ДСМК центрального і територіального рівнів, можливостей розгортання додаткового ліжкового фонду, його профільність і перепрофілізація залежно від медико-санітарної ситуації.

Другий розділ плану присвячується прогнозу медико-санітарної обстановки, що може виникнути у разі найбільш ймовірних для даної адміністративної території катастроф природного і техногенного характеру. Він повинен включати ретроспективний аналіз природних і техногенних катастроф, які виникали на даній адміністративній території і їхніх медико-санітарних наслідків, перелік потенційно небезпечних об'єктів, що можуть викликати різке погіршення санітарно-епідеміологічної обстановки, з визначенням вражаючих факторів, фізико-географічних особливостей і т.д. Одне з основних місць у цьому розділі повинен посідати прогноз медико-санітарних наслідків можливих катастроф з розрахунком величини і структури санітарних втрат серед населення. Окремо визначається можливість потрапляння у осередок катастрофи медичних закладів і прогнозуються можливі наслідки. Детальні розрахунки до цього розділу можна виносити в додаток до плану.

У третьому розділі плану висвітлюється: хто, якими силами і де проводить медичну розвідку (зокрема, санітарно-епідеміологічну) осередку катастрофи, куди передається отримана інформація і з якою періодичністю, як виробляється поповнення оснащення розвідувальних груп з позначенням системи захисту їхнього особового складу від вражаючих факторів, які діють у осередку катастрофи. Визначається порядок організації і проведення захисту особового складу медичних закладів та формувань, які потрапляють в осередок природних і техногенних катастроф.

Останній розділ плану присвячено питанням управління системою охорони здоров'я відповідного рівня в умовах НС, організації зв'язку й оповіщення про катастрофу і виникнення надзвичайної ситуації.

Управління включає збір інформації, її аналіз і оцінку, ухвалення управлінського рішення, планування й організацію його виконання (доведення до виконавців, організацію взаємодії системи оперативного управління, контроль за виконанням поставлених завдань одержання зворотної інформації для прийняття подальших рішень).

У період повсякденної готовності забезпечення стійкості управління організація зв'язку й оповіщення, організація підготовки кадрів для ДСМК, облік сил і засобів для ліквідації медико-санітарних наслідків катастроф і визначення їхнього використання залежно від конкретної обстановки покладається на центри екстреної медичної допомоги і медицини катастроф.

Координацію дій окремих ланок ДСМК організують координаційні комісії залежно від рівня. Вони повинні мати свої плани роботи.

При розробці плану м/с забезпечення населення при НС виділяється картографічна частина, пояснювальна записка і карта організації м/с забезпечення по всім завданням МОЗ та кожній з найбільш ймовірних НС.

Як правило, це карта М 1:200 т. На карті наноситься:

- адміністративні межі території та назви адміністративних територій, що до неї прилягають;

- назви міст (населених пунктів), районів, дислокація найбільш важливих потенційно-небезпечних об’єктів економіки (АЕС, хімічно-небезпечних об’єктів, нафтогазопроводів і т.д.);

- основні автомобільні, залізничні, водні магістралі з зазначенням прийнятої їхньої нумерації, вузлові станції, пристані;

- зони можливого зараження в результаті аварій на радіаційно-, біологічно- і хімічно-небезпечних об’єктах;

- зони можливого затоплення, впливу селевих потоків тощо;

- сейсмічно-небезпечні зони з вказівкою останнього року їхньої активності, її потужності;

- наявність природно-осередкових інфекцій з вказівкою останнього дня реєстрації інфекції і кількості випадків захворювань;

- дислокація закладів охорони здоров’я по містах і районах території з зазначенням їхньої ліжково ємкості, у т.ч. тої, що перепрофілюється для прийому уражених і хворих при НС;

- дислокація створених формувань служби медицини катастроф по містах і районах, у т.ч. відомчого підпорядкування;

- дислокація закладів системи держсанепіднагляду, служби крові, фармації й інші і т.п.;

- дислокація пунктів управління службою медицини катастроф, наявність і марка засобів радіозв’язку або інших форм зв’язку.

У пояснювальній записці відображаються:

- висновки з прогнозованої медико-тактичної обстановки, можливі санітарні втрати населення, їх структуру, вихід з ладу медичних закладів, втрати медичного персоналу, вплив наслідків НС на організацію медико-санітарного забезпечення населення;

- стисла характеристика органів і закладів охорони здоров’я територіального і відомчого підпорядкування, що є базою утворення служби медицини катастроф. Дислокація органів і закладів охорони здоров’я, у т.ч. відомчого підпорядкування;

- завдання ДСМК територіального рівня з урахуванням прогнозованої обстановки і наявних можливостей щодо створення її сил і засобів;

- сили (формування, заклади, підрозділи) ДСМК системи територіальних органів охорони здоров’я, відомчого підпорядкування, приватної та громадської форм власності з зазначенням термінів приведення їх у готовність до роботи при НС;

- організація постачання створених формувань і медичних закладів (ліжкової мережі) медичним, санітарно-господарським і спеціальним майном, кров’ю і її препаратами;

- організація транспортного забезпечення формувань і закладів ДСМК, відповідно з проведеними службою заходами;

- організація захисту персоналу служби медицини катастроф від впливу уражаючих чинників при виникненні надзвичайних ситуацій. При плануванні (залежно від прогнозованої медико-тактичної обстановки) евакуації лікувально-профілактичних закладів відпрацьовується розрахунок транспорту для їхньої евакуації;

- організація матеріально-технічного, продовольчого постачання формувань і закладів ДСМК при ліквідації медико-санітарних наслідків НС (в тому числі порядок технічного обслуговування транспорту, забезпечення паливно-мастильними матеріалами, продовольчими товарами і водою, засобами зв’язку, речовим і іншим майном);

- організація і зміст заходів з введенням режимів підвищеної готовності та надзвичайної ситуації з урахуванням прогнозованої медико-тактичної обстановки і особливостей територіальної і відомчої системи охорони здоров’я:

а) заходи загального характеру;

б) заходи залежно від видів прогнозованих надзвичайних ситуацій (природного, техногенного характеру) для даної території;

Розрахунок потреби сил і засобів ДСМК проводиться для всіх НС відповідно завданню МОЗ України та додатково – по прогнозованих можливих катастрофах природного і техноген-ного характеру по містах і районах з урахуванням можливих найбільших збитків по одній ка-тастрофі кожного виду: при землетрусі, повені, аварії на об’єкті, що має СДОР; аварії на радіа-ційно-небезпечному об’єкті і т.д. Основним критерієм визначення потреби сил і засобів служби медицини катастроф і взаємодіючих формувань при цих розрахунках приймається розмір можли-вих санітарних втрат при катастрофах і виведення із ладу закладів охорони здоров’я, з урахуван-ням найбільш оптимальних термінів надання медичної допомоги на етапах медичної евакуації;

- організація взаємодії територіальної служби медицини катастроф з органами управління, закладами і формуваннями охорони здоров’я відомчого підпорядкування, які функціонують в межах адміністративної території, із силами цивільної оборони. При цьому визначається порядок взаємного виділення відповідних сил і засобів для вирішення визначених завдань з медичного забезпечення населення при виникненні надзвичайних ситуацій. Сили, що виділяються в порядку взаємодії, повинні бути цілком укомплектовані персоналом і забезпечені майном відповідно до табеля оснащення. При плануванні виділення відповідних сил і засобів визначається їх місце призначення і термін готовності, прибуття в місце призначення;

- організація управління силами і засобами ДСМК з вказівкою органів управління, термінів оповіщення і приведення їх у готовність, порядку подання повідомлень. План медико-санітарного забезпечення населення в надзвичайних ситуаціях підписується керівником центру медицини катастроф, погоджується з зацікавленими органами управління відомств, що беруть участь у ліквідації НС, розглядається на засіданні координаційної комісії адміністративної території і затверджується керівником органу управління охорони здоров’я адміністративної території.

Організація медичного постачання формувань і закладів ДСМК.

Медичне постачання ДСМК – це своєчасне та повне забезпечення потреб ДСМК в різних видах майна. Медичне постачання є однією з важливіших функцій ДСМК. Воно включає:

- визначення потреб в майні;

- заготовку та облік майна;

- зберігання та видачу для забезпечення повсякденної діяльності (проведення навчань, науково-дослідна робота, лікувально-профілактична діяльність) та за умов ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, накопичення резервів на випадок надзвичайних ситуацій;

- контроль за якісним станом лікарських засобів, препаратів, станом медичної техніки та її використанням;

- наукові дослідження щодо аналізу досвіду медичного постачання в умовах надзвичайних ситуацій та удосконалення всієї системи медичного постачання.

Все майно, яке постачається формуванням і закладам ДСМК, поділяють на медичне майно, санітарно-господарське майно та спеціальне майно.

Медичним майном ДСМК називають матеріальні засоби, призначені для надання медичної допомоги, діагностики, лікування захворювань та уражень, проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів; обладнання медичних закладів та формувань ДСМК. До медичного майна відносяться: ліки, медикаменти, засоби дезинфекції, дезинсекції та дератизації; предмети нагляду за хворими, медична техніка.

Санітарно-господарське майно включає натільну та постільну білизну, одяг медперсоналу, господарчі та лікарняні меблі, обладнання харчоблоків, господарські предмети та обладнання тощо.

Під спеціальним майном розуміють засоби індивідуального захисту, радіометричну та дозиметричну апаратуру, джерела енергопостачання, прилади хімрозвідки, засоби зв’язку тощо.

Медичне майно постачається комплектами чи окремими предметами. Комплект медичного майна– це сукупність медичного майна, визначеного щодо складу та кількості спеціально для забезпечення певного обсягу медичної допомоги чи для виконання певного обсягу функцій медичних фахівців. Комплект майна розміщають в певному порядку в єдиній тарі, придатній для транспортування до місця дислокації формування, закладу або його використання.

В комплект можуть входити окремі предмети чи набори медичного майна. Набір медичного майна ДСМК – це сукупність медичного майна, що має єдине функціональне призначення для проведення певних робіт і розміщене в певному порядку в єдиній упаковці. Медичне оснащення формувань ДСМК включає набори хірургічних інструментів, перев’язувальний, операційний, травматологічний, гінекологічний тощо.

В повсякденних умовах та при надзвичайних ситуаціях ДСМК витрачає майно згідно прийнятих норм. Норма витрат медичного майна – це науково обгрунтований кількісний по-казник предмета медичного майна, установлений для витрат підрозділу, закладу чи форму-ванню ДСМК за певний час, чи для надання медичної допомоги певній кількості постраждалих.

Щодо порядку постачання та використання майно медичного постачання можна поділити на:

- постійне табельне оснащення формувань і закладів ДСМК;

- оперативний резерв медичного майна ДСМК;

- державний резерв медичного майна ДСМК.

Постійне табельне оснащення визначається потребами в виконанні своїх функцій в повсякденних умовах, при підвищеній готовності ДСМК та при розгортанні закладів (формувань) згідно функціонального призначення в умовах надзвичайної ситуації. При чому, обсяг діяльності кожного закладу та формування, який забезпечується постійним табельним оснащенням, задається нормативними документами МОЗ України. Типові табелі оснащення також забезпечуються МОЗ України, а конкретно табелі кожного закладу та формування, складені на підставі типових з урахуванням особливостей роботи – органом управління охорони здоров’я, якому підлягає заклад (формування).

Медичні заклади та органи постачання в повсякденних умовах накопичують медичне майно. Накопичення медичного майна – це підбір та закладка на збереження медичного майна, призначеного для оснащення закладів і формувань ДСМК на випадок забезпечення ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій. Накопичене в закладах медичне майно складає оперативний резерв ДСМК.

Оперативний резерв медичного майна ДСМК поділяється на оперативний резерв ДСМК державного рівня та оперативний резерв ДСМК територіального рівня.

Оперативний резерв ДСМК державного рівня – це резерв, що накопичується за рахунок Державного бюджету закладами ДСМК державного рівня для забезпечення першочергових робіт формувань і закладів державного рівня з ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій на термін до відпуску для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації матеріальних цінностей із державного матеріального резерву відповідно ст.12 п.7 Закону України “Про державний матеріальний резерв”.

Оперативний резерв ДСМК територіального рівня – це резерв, що накопичується за ра-хунок місцевих бюджетів органами управління охорони здоров’я АРК та областей для забезпе-чення першочергових робіт з ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій те-риторіального рівня на термін до відпуску для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації мате-ріальних цінностей із оперативного резерву державного рівня та із державного матеріального резерву відповідно ст.12 п.7 Закону України “Про державний матеріальний резерв”.

Норма оперативного резерву (запасу) медичного майна – це визначена кількість предметів медичного майна, що має утримуватись в оперативному резерві (запасі) лікувального закладу ДСМК. Норма оперативного резерву розраховується, виходячи з кількості формувань ДСМК, що виділяє заклад, чи кількості резервного ліжкофонду згідно табелів їх оснащення для забезпечення роботи формувань в автономному режимі протягом певного часу та використання ліжкофонду без додаткового постачання протягом заданого терміну. Термін автономної роботи формувань та ліжкофонду без додаткового постачання для розрахунків оперативного резерву визначається нормативними документами. До вводу в дію нормативних документів Уряду з затвердженням механізму та порядку використання державного резерву медичного майна оперативний резерв розраховується на трьохдобовий термін.

Розрахунки потреб майна для закладів та формувань проводять, виходячи з їх табелів оснащення. Табель оснащення закладу чи формування – це документ, що визначає перелік та кількість майна, призначеного для їх оснащення згідно норм постачання. Майно, що міститься в табелі, називають табельним. В табелі дається номенклатура (назва) предметів постачання та їх кількість. Номенклатура в свою чергу розбивається на види та групи майна. Як правило, табелі розробляються, виходячи з урахуванням виконання основних функцій того чи іншого формування чи закладу для надання медичної допомоги певній кількості постраждалих за конкретний термін. Типові табелі оснащення затверджуються МОЗ України. Враховуючи, що типовий табель передбачає виконання тільки основних функцій, притаманних даному закладу чи формуванню, часто не враховуючи особливостей роботи конкретного об’єкту, в планах медико-санітарного забезпечення населення в екстремальних ситуаціях може передбачатись додаткова номенклатура і обсяги постачання для конкретних формувань чи закладів.

Медичний мобільний загін швидкого реагування МНС України (ММЗ ШР) є штатним багатопрофільним медичним формуванням, призначеним для надання в районі надзвичайної ситуації першої лікарської і кваліфікованої невідкладної медичної допомоги постраждалим при станах, які загрожують їх життю та здоров’ю. Протягом доби ММЗ ШР може надати медичну допомогу 400 постраждалим, а також забезпечити госпіталізацію 20 нетранспортабельних постраждалих. Час збору особового складу загону та готовності його до транспортування – 4 години з моменту отримання розпорядження. Готовність загону до прийому перших постраждалих в середньому через 1 годину після прибуття на місце розгортання. Медичні і технічні засоби загону дозволяють забезпечити його роботу в автономному режимі протягом 3 діб, а їх комплектація і упакування - транспортування авіаційним, водним, залізничним і автомобільним транспортом у будь-який регіон України і за її межі. Розрахована із умови цілодобової роботи в 2 зміни штатна чисельність ММЗ ШР складає 132 посади; в тому числі 23 лікаря, 51 чол. середнього медичного персоналу, 49 чол. молодшого медичного персоналу та 9 чол. іншого персоналу.

В відповідності з медико-тактичними характеристиками ММЗ ШР розроблені та затверджені МНС табелі його постачання. Оперативний резерв медичного майна ММЗ ШР утворюється за рахунок МНС та зберігається в місці постійної дислокації загону.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Організація планування медико-санітарного забезпечення населення в НС.	\|	Спеціалізовані бригади постійної готовності першої черги.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.