Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Організація планування медико-санітарного забезпечення населення в НС.

Підставою для організації розробки “Плану медико-санітарного забезпечення населення в НС” є Наказ МОЗ України та затверджене цим наказом завдання на планування. Як свідчить набутий досвід, виходу цього наказу має передувати узгодження тексту завдання фахівцями МОЗ України з органом управління охороною здоров’я адміністративної території.

Завдання є нормативним документом, що визначає мінімум вимог, обов’язкових для виконання при плануванні, а саме:

- прогноз медико-тактичної обстановки в межах адміністративної території;

- основні задачі медико-санітарного забезпечення населення, що витікають з прогнозованої обстановки при можливих НС;

- склад (профіль) і чисельність утворюваних медичних формувань ДСМК державного рівня та мінімальна чисельність і склад формувань ДСМК територіального рівня;

- кількість і профіль ліжок у лікувально-профілактичних закладах (ЛПЗ), призначених для прийому уражених і хворих при ліквідації наслідків НС, віднесених до ДСМК державного рівня та мінімальна кількість і профіль ліжок у ЛПЗ, призначених для прийому уражених і хворих при ліквідації наслідків НС, віднесених до ДСМК територіального рівня;

- терміни приведення у готовність медичних формувань і ліжкової мережі до прийому уражених і хворих;

- порядок постачання медичним, санітарно-господарським і спеціальним майном утворю-ваних медичних формувань і ліжок у ЛПЗ, призначених для приймання уражених і хворих;

- порядок матеріально-технічного і транспортного забезпечення формувань і закладів ДСМК;

- склад, терміни приведення їх у готовність і призначення сил і засобів, що виділяються в порядку взаємодії різними відомствами, приватними підприємствами та громадськими організаціями, які беруть участь у ліквідації медико-санітарних наслідків;

- розташування пунктів управління ліквідацією медико-санітарних наслідків НС і порядок подання повідомлень.

Розробка та обгрунтування “Плану медико-санітарного забезпечення населення Автономної Республіки Крим, області, міст Києва, Севастополя при НС” згідно функціональ-них обов’язків покладається на територіальний центр екстреної медичної допомоги відповідно АРК, області, міст Києва, Севастополя. Після отримання Наказу МОЗ України та завдання на планування територіальний центр екстреної медичної допомоги (за дорученням органу управління охороною здоров’я адміністративної території) готує проект наказу органу управління охороною здоров’я адміністративної території щодо організації планування і узгод-жує з медичними закладами ДСМК всіх відомств і форм власності проекти завдання цим зак-ладам на організацію планування ними медико-санітарного забезпечення населення за умов НС. У наказі на організацію планування медико-санітарного забезпечення населення в НС визна-чається склад групи розробників, терміни розробки плануючих документів, порядок їх узгодження і подання на затвердження, терміни експертної перевірки реальності відпра-цьованого плану і внесення в нього відповідних коректив. Наказ затверджує завдання закладам ДСМК на планування заходів з медико-санітарного забезпечення населення за умов НС.

Завдання закладам ДСМК визначають:

- склад (профіль) і чисельність утворюваних медичних формувань ДСМК державного і територіального рівнів;

- кількість і профіль ліжок, призначених для прийому уражених і хворих при ліквідації наслідків НС, віднесених до ДСМК державного та територіального рівня;

- терміни приведення в готовність медичних формувань для їх відправки в район НС та додаткового ліжкофонду до прийому уражених і хворих;

- порядок постачання медичним, санітарно-господарським і спеціальним майном утво-рюваних медичних формувань і ліжок у ЛПЗ, призначених для приймання уражених і хворих;

- порядок матеріально-технічного і транспортного забезпечення формувань і закладів ДСМК;

- склад, терміни приведення у готовність сил і засобів різних відомств, приватних підприємств та громадських організацій, що виділяються в порядку взаємодії в розпорядження закладу ДСМК для ліквідації медико-санітарних наслідків НС;

- розташування пунктів евакуації ЛПЗ ДСМК, шляхи евакуації та матеріально-технічне і транспортне забезпечення евакуаційних заходів.

При розробці завдань закладам ДСМК проводяться відповідні розрахунки і визначається кількість і профіль формувань та додаткового ліжкофонду ДСМК територіального рівня залеж-но від прогнозованих санітарних втрат при можливих НС техногенного та природного характе-ру в межах їх нормативів. Як правило, всі формування та додатковий ліжкофонд ДСМК держав-ного рівня, визначений для адміністративної території завданням МОЗ України, входить до складу формувань і ліжкофонду територіального рівня. При плануванні оперативних резервів користуються типовими табелями, що рекомендовані МОЗ України, які корегуються і затверд-жуються органом управління охорони здоров’я території з урахуванням місцевих особливостей (можливості територіальної і відомчої охорони здоров’я щодо створення і підготовки сил і засобів служби медицини катастроф; адміністративно-географічні, соціально-економічні, кліматичні й інші особливості даної території; наявність і характеристика місцевих ресурсів, які використовуються для оснащення формувань і закладів служби медицини катастроф тощо).

З метою єдиного розуміння і послідовності проведення плануючих заходів щодо медико-санітарного забезпечення населення плануючі документи, що відпрацьовуються, повинні відповідати таким вимогам:

- відповідати сучасним поглядам на організацію і тактику служби медицини катастроф, технології виконання заходів при лікувально-евакуаційному, санітарно-гігієнічному і протиепідемічному забезпеченні населення в НС;

- відтворювати реальне положення стану сил і засобів, органів управління територіального рівня ДСМК, у т.ч. і відомчого підпорядкування;

- не містити зайвої і невідповідної цілям планування медико-санітарного забезпечення населення інформації;

- бути доступними розумінню й аналізу без додаткових розрахунків, зручними в користуванні, оброблятися з використанням достовірних офіційних вихідних даних.

План повинен оформлятися у 3 примірниках, що зберігаються: перший примірник – в органі управління охорони здоров’я адміністративної території; другий – у територіальному центрі медицини катастроф; третій – у державному (регіональному) центрі медицини катастроф. Доброякісно складений план дозволяє ще в повсякденних умовах урахувати та підготувати необхідні кадри, накопичити та тримати в готовності до використання в НС резерви санітарно-гігієнічного, медичного та спеціального майна, сприяє оперативному використанню всіх можливостей адміністративної території, завчасному прийняттю рішення щодо необхідності залучення допомоги та резервів державного рівня ДСМК.

Плани медико-санітарного забезпечення населення в екстремальних ситуаціях на державному рівні розробляються МОЗ України, попередньо розглядаються Центральною координаційною комісією і затверджуються Кабінетом Міністрів України.

План медико-санітарного забезпечення населення в екстремальних ситуаціях Служби на територіальному рівні розробляється МОЗ Автономної Республіки Крим, управліннями охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської державної адміністрації, попередньо розглядаються територіальними координаційними комісіями Служби і затверджуються відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

План медико-санітарного забезпечення населення адміністративної території (Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя) за умов НС відображає зміст й обсяг заходів щодо мінімізації і ліквідації медико-санітарних наслідків прогнозованих НС у масштабі всієї території, окремих міст і районів і є вихідним документом для визначення потреб фінансування, медичного постачання, матеріально-технічного і транспортного забезпечення планованих заходів.

Структура плану та зміст його розділів.

Планування заходів щодо медичного забезпечення населення в надзвичайних ситуаціях проводиться за п'ятьма рівнями.

Плани першого рівня розробляються фахівцями медичною закладу, узгоджуються з органами управління охорони здоров'я за підпорядкованістю і затверджуються керівником медичного закладу.

Другий і третій рівні. Плани адміністративного району, міста без районного поділу і з районним поділом розробляються органами управління охорони здоров'я, узгоджуються з органами управління вищого рівня і затверджуються органами виконавчої влади адміністративного району або міста.

Плани четвертого рівня складаються МОЗ Автономної Республіки Крим, управліннями охорони здоров'я облдержадміністрацій, Київської і Севастопольської міськадміністрацій, розглядаються на засіданні територіальної координаційної комісії і затверджуються відповідним органом виконавчої влади.

План п'ятого рівнярозробляється МОЗ України, узгоджується на засіданні Центральної координаційної комісії і затверджується Кабінетом Міністрів України за узгодженням з Міністерством надзвичайних ситуацій.

Плани медичного забезпечення при НС повинні включати такі основні розділи:

Розділ 1. Коротка характеристика сил і засобів системи охорони здоров'я (об'єкт, адміністративна територія).

Розділ 2. Прогноз медико-санітарної обстановки в районі медичного обслуговування при виникненні НС.

Розділ 3. Заходи щодо ліквідації медико-санітарних наслідків НС.

3.1. Організації медичної розвідки.

3.2. Організації лікувально-евакуаційних заходів.

3.3. Організація санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів.

3.4. Організація матеріально-технічного забезпечення.

Розділ 4. Організація управління, зв'язку й оповіщення у разі надзвичайних ситуацій.


Читайте також:

  1. I. Введення в розробку програмного забезпечення
  2. II. Організація і проведення спортивних походів
  3. II. Організація перевезень
  4. II. Організація перевезень
  5. II.1 Програмне забезпечення
  6. III. Етапи розробки програмного забезпечення
  7. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
  8. А. Організація Острозького колегіуму – Академії
  9. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
  10. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
  11. Адміністративний поділ, площа і населення українських земель у складі Речі Посполитої в першій воловині ХVІІ ст.
  12. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля




Переглядів: 2224

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Планування заходів медичного забезпечення населення при нС. | Додатки.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.036 сек.