Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Гідродинамічні аварії

Гідродинамічні аварії і пов'язані з ними надзвичайні ситуації в переважній більшості виникають внаслідок аварій на гідротехнічних спорудах, в основному при їх руйнуванні (прориві).

Гідродинамічна аварія — це надзвичайна подія, пов'язана з виходом з ладу (руйнуванням) гідротехнічної споруди чи її частини і некерованим переміщенням великих мас води, які несуть руйнування і затоплення великих територій.

Руйнування (прорив) гідротехнічних споруд відбувається у результаті дії сил природи (землетрусів, ураганів, розмивання гребель) або впливу людини (нанесення ударів ядерною чи звичайною зброєю по гідротехнічних спорудах, великих природних греблях), а також через конструктивні дефекти чи помилки проектування.

До основних гідротехнічних споруд, руйнування (прорив) яких призводить до гідродинамічних аварій, відносяться греблі,водозабірні і водозбірні споруди (шлюзи).

Греблі — гідротехнічні споруди (штучні греблі) чи природніутворення (природні греблі), які створюють різницю рівнів поруслу річки.

Штучні греблі — гідротехнічні споруди, створені людиноюдля своїх потреб, які включають власне греблі гідроелектростанцій, водозаборів в іригаційні системи, дамби, перемички, зага-ти й ін.

Природні греблі створюються дією природних сил, наприклад,у результаті зсувів, селів, лавин, обвалів, землетрусів. Перед греблею вгору по водостоку накопичується вода і утворюється штучне чи природне водоймище.

Ділянка річки між двома сусідніми греблями на річці або ділянка каналу між двома шлюзами називається б'єфом.

Верхнім б 'єфом греблі називається частина річки вище підпірної споруди (греблі, шлюзу), а частина річки нижче підпірноїспоруди — нижнім б'єфом.

Водоймища можуть бути довгостроковими чи короткостроковими. Довгостроковим штучним водоймищем є, наприклад, водоймище верхнього б'єфа греблі гідроелектростанції, зрошува-льної системи.

Довгострокове природне водоймище може утворитися в ре-зультаті перекриття річки після обвалу твердих скельних порід.

Короткострокові штучні греблі створюються для тимчасовоїзміни напрямку течії річки при будівництві ГЕС або інших гідро-технічних споруд.

Короткочасні природні греблі виникають у результаті перекриття ріки рихлим ґрунтом, снігом чи льодом.

Як правило, штучні і природні греблі мають водоспуски: для штучних гребель — направлені, для природних — випадковоутворені.

Прорив греблі є початковою фазою гідродинамічної аварії іявляє собою процес утворення прорану і некерованого потокуводи водоймища з верхнього б'єфа, що спрямовується через про-ран у нижній б'єф.

Проран — вузька протока в тілі (насипу) греблі, косі, мілині, удельті річки або спрямлена ділянка річки, яка утворилася в ре-зультаті розмиву закруту в повінь.

Хвиля прориву — хвиля, яка утворюється у фронті потоку во-ди, що спрямовується в проран, і має, як правило, значну висотугребеня, швидкість руху і велику руйнівну силу.

Висота хвилі прориву і швидкість її поширення залежать відрозміру прорану, різниці рівнів води у верхньому і нижньому б'єфі,гідрологічних і топографічних умов русла річки і її заплави.

Швидкість просування води прориву коливається в межах від3 до 25 км/год (для гірських і передгірних районів — близько100 км/год).

Висота хвилі прориву, як правило, знаходиться в діапазоні від2 до 12 метрів.

Основним наслідком прориву греблі при гідродинамічнихаваріях є катастрофічне затоплення місцевості.

Катастрофічне затоплення — це гідродинамічне лихо, яке єрезультатом руйнування штучної чи природної греблі і полягає встрімкому затопленні хвилею прориву нижче розташованої міс-цевості і виникненні повені.

Катастрофічне затоплення характеризується такими параметрами:

· максимально можливими висотою і швидкістю хвиліпрориву;

· розрахунковим часом приходу гребеня і фронту хвиліпрориву у відповідний створ;

· межами зони можливого затоплення;

· максимальною глибиною затоплення конкретної ділянкимісцевості;

· тривалістю затоплення території.

Катастрофічне затоплення поширюється зі швидкістю хвиліпрориву і призводить через якийсь час після прориву греблі дозатоплення великих територій шаром води від 0,5 до 10 м і біль-ше. Утворюються зони затоплення.

Зоною можливого затоплення при руйнуванні гідротехнічнихспоруд називається частина прилягаючої до річки (озера, водоймища) місцевості, затоплена водою.

В залежності від наслідків впливу гідропотоку, утвореногопри руйнуванні гідротехнічних споруд, на території можливогозатоплення слід виділити зону катастрофічного затоплення,що є частиною зони можливого затоплення, у межах якої поширюється хвиля прориву, яка викликає масові втрати людей, руй-нування будинків і споруд, знищення інших матеріальних цін-ностей.

Зони можливого катастрофічного затоплення визначаютьсязаздалегідь на стадії проектування гідротехнічного об'єкта.

Час, протягом якого затоплені території можуть знаходитисяпід водою, коливається від 4 годин до декількох діб.

Параметри зони затоплення залежать від розмірів водо-ймища, напору води й інших характеристик конкретного гід-ровузла, а також від гідрологічних і топографічних особливо-стей місцевості.

До катастрофічних затоплень місцевості можуть призвести іпрориви природних гребель (проривні селі, прориви озер, льодо-виків, прориви моренних озер).

Прогнозування часу прориву природних гребель базуєтьсяна прогнозі підйому рівня води до 80—85 % висоти перемичкиводоймища з урахуванням даних прогнозу найближчої метео-станції.

Зони можливих, у тому числі катастрофічних, затоплень і ха-рактеристики хвилі прориву відображуються на картах і в спеці-альних атласах, які складаються для гідровузлів і великих гребель. Власниками цих документів є штаби ЦО, міністерства,відомства та їх служби на місцях, що зводять і експлуатують гід-ротехнічні споруди.

Наслідки гідродинамічних аварій

Наслідками гідродинамічних аварій є:

· ушкодження і руйнування гідровузлів та короткочасне чидовгострокове припинення виконання ними своїх функцій;

· ураження людей і руйнування споруд хвилею прориву;

· затоплення великих територій.

Найтяжчими наслідками супроводжуються гідродинамічніаварії, що викликають катастрофічні затоплення.

Масштаби наслідків гідродинамічних аварій залежать від параметрів і технічного стану гідровузла, характеру і розмірів руй-нувань греблі, обсягу запасів води у водосховищі, характеристикхвилі прориву і катастрофічної повені, рельєфу місцевості, сезо-ну і часу доби події, багатьох інших факторів.

Основними вражаючими факторами катастрофічного затоплення є руйнівна хвиля прориву, водяний потік і спокійні води,які затопили територію суші й об'єкти. Дія хвилі прориву багатов чому аналогічна дії повітряної ударної хвилі, що утворюєтьсяпри вибуху. Істотними відмінностями цих вражаючих факторів єнабагато менша швидкість і вища щільність речовини в хвиліпрориву.

В результаті великих гідродинамічних аварій перериваєтьсяподача електроенергії в енергетичні системи, припиняється фун-кціонування іригаційних та інших водогосподарських систем, атакож об'єктів ставкового рибного господарства, руйнуються чиопиняються під водою населені пункти і промислові підприємства, виводяться з ладу комунікації й інші елементи інфраструктури, гинуть посіви і худоба, виводяться з господарського оборотусільськогосподарські угіддя, порушується життєдіяльність насе-лення і виробничо-економічна діяльність підприємств, втрача-ються матеріальні, культурні та історичні цінності, наносятьсявеликі збитки природному середовищу, в тому числі в результатізмін ландшафту, гинуть люди.

Вторинними наслідками гідродинамічних аварій є забруднення води і місцевості речовинами зі зруйнованих (затоплених)сховищ, промислових і сільськогосподарських підприємств, ма-сові захворювання людей і сільськогосподарських тварин, аваріїна транспортних магістралях, зсуви й обвали.

Довгострокові наслідки гідродинамічних аварій пов'язані іззалишковими факторами затоплення — наносами, забруднення-ми, зміною елементів природного середовища.

Основними показниками наслідків повені є:

· чисельність населення, яке опинилося в зоні можливогозатоплення;

· число загиблих, поранених, людей, які залишилися без до-мівок;

· кількість населених пунктів, що потрапили в зону затоп-лення (міста, селища, сільські населені пункти — затоплені ціл-ком, частково, які потрапили в зону підтоплення тощо);

· кількість житлових будинків і будинків соціально-культур-ного призначення, пам'ятників історії та культури;

· кількість об'єктів народного господарства, довжина заліз-ничних і автомобільних шляхів, лінії електропередач, зв'язку,інші комунікаційні елементи, що опинилися в зоні затоплення;

· площа затоплення сільськогосподарських угідь;

· кількість загиблих сільськогосподарських тварин.

В цілому наслідки характеризуються величиною збитків, якінаносяться народному господарству і населенню.

Прямі збитки, обумовлені руйнуваннями й іншими безпосере-дніми втратами в результаті гідродинамічних аварій, і непрямізбитки, пов'язані з порушенням нормальної господарської діяльності, становлять 70 % і 30 % від загальних збитків відповідно.

Вторинними наслідками гідродинамічних аварій є забруднення води і місцевості речовинами зтопленими зі зруйнуваннях (затоплених) сховищ, промислових і сільськогосподарських підприємств, масові захворювання людей, і сільськогосподарських тварин , аварії на транспортних на транспортних магістралях зсуви і обвали.

Двострокові наслідки гідродинамічних аварій пов’язані із залишковими факторами затоплення – наносами, забрудненнями, зміною елементів природного середовища .

Основними показниками повені є:

- Чисельність населення , яке опинилося в зоні можливого затоплення;

- Число загиблих, поранених, людей, які залишилися без домівок;

- Кількість населених пунктів , що потрапили в зону затоплення (міста, селища, сільські населені пункти- затоплені цілком)

Маштаби наслідків гідродинамічних аварій залежить від параметрів і технічного стану гідровузла, характеру і розмірів руйнувань греблі, обсягу запасів води у водосховищі, характеристик хвилі прориву , водяний потік і спокійні води, рельєфу місцевості, сезону і часу доби події, багатьох інших факторів.

Основними вражаючими факторами катастрофічного затоплення є руйнівна хвиля прориву , водяний потік і спокійні води, які затопили територію суші. Дія хвилі прориву багато в чому анлогічна дії повітряної ударної хвилі, що утворюється при вибуху. Істотними відмінностями цих вражаючих факторів є набагато менша швидкість і вища щільність речовини в хвилі прориву.

В результаті великих гідродинамічних аварій переривається подача електроенергії в енергетичні системи, припиняється функціонування іригаційних та інших водогосподарських систем, а також об’єктів ставкового рибного господарства , руйнуються чи опиняються під водою населені пункти і промислові підприємства , виходять з ладу комунікації й інші елементи інфраструктури , гинуть посіви і худоба, виводяться з господарського обороту сільськогосподарські угіддя , порушується життєдіяльність населення і виробничо- економічна діяльність , підприємств втрачуютьс я матеріальні, культурні та історичні цінності, приносять великі збитки природному середовищу.

Аварії на вибухо-пожежонебезпечних об’єктах (ВПНО)

ВПНО-це об’єкти,на яких виробляються, зберігаються транспортуються вибухонебезпечні продукти або продукти, що при визначених умовах набувають здатність до спалахування або вибуху.

В народному господарстві України знаходиться більше ніж 1200 ВПНО, на яких знаходиться більше ніж 13,5 млн твердих , рідких вибухо- і пожежо-небезпечних речовин.

Крім того, по території України проходить густа мережа нафто- і газопроводів.

При аваріях , що супроводжуються вибухами, утворюється повітряна ударна хвиля – шар різко стиснутого повітря, який поширюється в усі боки від центру вибуху, до об’єкту, що дістав мінімальний ступінь ураження.

Вражаючу дію вибуху оцінюють радіусом зони ураження R – відстанню від центру вибуху до об’єкту, що дістав мінімальний ступінь руйнування.

Зона ураження виникає внаслідок безпосередньої дії надмірного тиску і швидкісного натиску. Надмірний тиск руйнує, а натиск перекидає і викидає предмети.

Основний вражаючий фактор пожежі – теплова енергія, яка випромінюеться під час горіння. Вимірюеться в кДж\м, або в кал\см.

 

По вибуховій, вибухо- і пожежній небезпеці всі ВПНО діляться на 6 категорій: А, Б,В, Г, Д, Е /СннП 2.01.02-85/

Особливо небезпечні категорії А, Б, В.

Категорія А- нафтопереробні заводи, хімічні підприемства, трубопроводи, склади нафтопродуктів і т.д.

Категорія Б- цехи по приготуванню і транспортуванню вугільного пилу, цукрової пудри і т.д.

Категорія В- лісопильні, деревообробні, столярні, лісо тарні виробництва.

 

Виникнення і характер пожеж залежить не тільки від категорії виробництва по пожежній безпеці, а і від ступеня вогнестійкості будинків і споруд, за якими вони поділяються на 5 груп: I-V.

Всі будівельні матеріали та конструкції з них поділяються на 3 групи: незгораемі, важкозгораемі і згораемі.

Незгораємі –це такі матеріали, які дією вогню або високої температури не спалахують, не тліють і не обвуглюються.

Важкозгораємі –це такі матеріали , які під дією вогню або високої температури важкозагоряються і продовжують горіти.

Згораємі –це матеріали, які під дією вогню або високої температури спалахують або тліють і продовжують горіти або тліти після видалення джерела вогню.

Час згорання –це час, протягом якого не з’являються наскрізні тріщини, конструкція не втрачає несучі спроможності, не обвалюється і не нагрівається до 200С на протилежній стороні.

Пожежі на крупних підприємствах і в населених пунктах можуть бути окремі і масові.

Окремі пожежі –це пожежі в окремому будинку або споруді.

Масові пожежі –це сукупність окремих пожеж, що охопили більше 25% будинків. Сильні пожежі за визначених умов можуть перейти в вогняний шторм.

Вогняний шторм –особливий вид стихійної пожежі, яка в містах охоплює більше 90% будинків і характеризується наявністю стовпа продуктів згоряння, що піднімається вгору і нагрітого повітря, а також притокам з усіх сторін до меж шторму свіжого повітря з ураганною швидкістю.

Аварії на ВПНО, пов’язані з сильними вибухами і пожежами, можуть призвести до тяжких соціальних і економічних наслідків.

Вони в основному спричиняються зруйнуванням котельних, трубопроводів з вибухонебезпечними і легкозаймистими рідинами і газами, короткими замиканнями електропроводки, вибухами і спалахуваннями деяких речовин і матеріалів.

В заводських умовах інколи стають небезпечними і речовини,що відносяться до негорючих. Це, насамперед, пил вугільний, торф’яний, мучний зерновий, цукровий, льняний та інші. До явищ , при аваріях на ВПНО, що згубно діють на технічні споруди відносяться: неконтрольоване різке вивільнення енергії за короткий відрізрок часу в обмеженому просторі; утворення хмар паливо- і повітряних вибухових сумішей; виникнення вибухів і масових пожеж; вибухи трубопроводів, резервуарів із зрідженими газами з утворенням і розльотом уламків до 1 км; утворення хмар токсичних речовин.

Перераховані явища характеризуються наступними вражаючими факторами:

· повітряною ударною хвилею;

· тепловим випромінюванням;

· осколочними полями;

токсичними навантаженнями.


Читайте також:

  1. Аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин на об'єктах економіки.
  2. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
  3. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
  4. Аварії і катастрофи на транспорті.
  5. Аварії на пожежно-вибухонебезпечних об’єктах
  6. Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах.
  7. Аварії на транспорті
  8. Аварії на транспорті.
  9. Аварії на хімічно небезпечних об’єктах.
  10. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
  11. Аварії на шахтах.
  12. Аваріїз витоком сильнодіючих отруйних речовин.




Переглядів: 7181

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.