І. Біографічна довідка про Митрополита Андрея Шептицького

Духовний пастир Української греко-католицької церкви і всієї галицької гілки нашого народу з 1901 по 1944 рік - Митрополит Галицький, Архієпископ Львівський та Єпископ Кам'янець-Подільський Андрєй Шептицький був, без сумніву, найвидатнішим діячем української національної церкви XX століття, найяскравішою особистістю серед українців цього періоду. Рушійною силою його життя була велична ідея з'єднання України і всього Сходу Європи в єдину християнську церкву. Але діяльність його виходила далеко за межі архіпастирських обов'язків. Будучи великим патріотом України. Митрополит Андрєй надихав українців на боротьбу за незалежність, відстоював їхні права перед австро-угорською, російською, польською, радянською, німецькою окупаційними владами. Повсякденно дбав про збереження і розвиток української культури і мови, про народну освіту і формування української інтелектуальної еліти. Неперевершеною була і благодійницька діяльність Великого Митрополита.

Народився майбутній Митрополит граф Роман Марія Александер Шептицький 29.07.1865 р. в родовому маєтку Прилбичі на Львівщині і був одним із семи синів Івана (Яна) та Софії (з роду Фредро) Шептицьких. Рід Шептицьких -найстаріша українська боярська родина, грамоту на право земельного володіння якій 1284 р. видав син короля Данила Галицького - Лев Данилович. Представники цього роду обіймали високі військові, державні, церковні посади спочатку в Галицькій, а пізніше у Польській, Австрійській державах. Досить сказати, що з цього роду вийшли три католицькі митрополити XVIII століття.

Батько Митрополита Андрея був галицьким послом (депутатом) до Австрійського парламенту. Батьком Софії Шептицької був польський письменник граф Александер Фредро, пам'ятник якому у Львові стояв до 1939 р. У родоводі Андрея Шептицького простежується зв'язок з польським королівським родом Собєських, австрійським цісарським родом Стюартів, з королями Італії, Португалії, Сардінії. І навіть дружина Наполеона І Бонапарта, австрійська принцеса Марія була далекою родичкою Шептицьких-Фредрів. Рід Шептицьких, починаючи з XVIII ст., поступово спольщується.

Зрозуміло, що високий соціальний статус представників родини Шептицьких, їхня патріотична діяльність не залишалися поза увагою всіляких окупантів. У 1914 р. царський уряд, тимчасово окупувавши Галичину, одразу ж розпочав репресії проти українців та українства. Розуміючи велич Митрополита Шептицького та його вплив на народ, його заарештовують і висилають в Росію, де утримують у в'язницях Суздаля та Ярославля 2,5 року. У 1939 р. радянські "визволителі" розстрілюють у родовому маєтку - Прилбичах наймолодшого брата Митрополита графа Лева разом з дружиною, яка не хотіла розлучитися з чоловіком після оголошення йому смертного вироку. Під час німецької окупації Польщі від куль гестапо гине 1940 р. ще один брат Митрополита Андрея -Александер. Третього брата - Казимира (о. Климентія), ігумена Унівського монастиря, який під впливом Митрополита також повернувся до східного обряду, було замордовано приблизно 1950 р. у страшній радянській Володимирській в'язниці одночасно із сотнями інших греко-католицьких священослужителів. І тільки смерть (1 листопада 1944 р.) врятувала Владику Андрея від сибірської

Матеріали для цього додатка почерпнуто зі збірника "Слуга Божий Митрополит Андрєй Шептицький". - Філадельфія: Вид-во '"Америка".

хресної дороги, якою пройшов його наступник, виходець з Тернопільщини Йосиф Сліпий,

Призначення своє юний Роман Шептицький зрозумів дуже рано, бо ще десятирічним хлопчаком заявив батькам, що буде священиком. З відзнакою скінчив гімназію в Кракові. Відбував однорічну повинність в австрійських уланах, але змушений був перервати службу через травму (падіння з коня) і хворобу, яка вже не полишала його до кінця життя. Навчався на правничому факультеті Краківського університету, де одержав 1888 р. вчений ступінь доктора права. Під час навчання, після подорожі до Києва 1887 р. визріло рішення піти до василіанського монастиря, повернутися до прадідівського (східного) обряду і українських коренів. На це благословив його папа Лев XIII, якого він відвідав у Римі.

Рішення юнака зустріло категоричний спротив батька, який спочатку планував Романові військову кар'єру*, а пізніше наполягав на кар'єрі правника і залишився переконаним римо-католиком. Але підтримала рішення сина мати, дуже релігійна жінка. Добре усвідомлював важкість обраного шляху сам Роман, бо говорив матері перед вступленням до монастиря: "Я докладно знаю, що мене чекає: поляки будуть вважати мене за русина, а русини за поляка. Але Бог кличе, треба йти". Слід пам'ятати, що рішення це приймає молодий, освічений і талановитий польський аристократ, якому будь-яка кар'єра в Австро-Угорській державі (в тому числі і в Римо-Католицькій церкві) була практично гарантована, аж ніяк не з кон'юнктурних міркувань. Бо ж переходив він з панівної у цій державі римо-католицької конфесії до конфесії "хлопської", що постійно піддавалася утискам і гонінням з боку поляків, яким фактично належала місцева влада у цісарській частині Польщі та Галичині і за часів Австро-Угорського цісарства.

У 1888 р. Роман Шептицький постукав у двері Василіанського монастиря у Добромилі, а наступного року скінчив новіціат, склав чернечі обіти й дістав ім'я апостола Андрея. Направлений був до Кракова на богословські студії. Як зразковий чернець, виконуючи всі накази чернечого життя, завершив богословські і філософські студії другим і третім докторатом. У 1892 р. висвячений у священики, а вже 1899 р. - на єпископа Станіславівської єпархії. Півтора року пізніше (січень 1901 р.) стає Митрополитом Галицьким, Архієпископом Львівським та Єпископом Кам'янець-Подільським і обіймає цю посаду до своєї смерті 1.11.1944 р.

Позбавлений з 1931 р. внаслідок важкої хвороби можливості рухатися, фізично немічний, Митрополит Андрей до кінця днів своїх залишався надзвичайно активним і діяльним. Його могутній інтелект і незаперечний авторитет у народі й Вселенській Католицькій церкві викликали острах і повагу навіть у найлютіших ворогів України. Незважаючи на сміливі виступи Митрополита проти репресій нацистських і більшовицьких окупантів у Галичині, ані перші, ані другі не насмілилися його заарештувати або заборонити його діяльність. Московська влада дозволила влаштувати йому величавий похорон за участі всього українського духівництва, тисяч вірних, а також духівництва вірменського, польського та російського православного. А кривавий кат українського народу - Сталін, як не дивно, передав через М. Хрущова вінок квітів.

Усе життя митрополита Шептицького може бути прикладом і доказом надзвичайно великої ролі особистості в історії. Перетворення денаціоналізованої біомаси, якою були західні українці майже до кінця XIX ст., на народ з високим рівнем національної самосвідомості й патріотизму, а Галичини - на український

* Один з братів Шептииьких - Станіслав таки став військовим, скінчив військову академію у Відні і був відомим генералом у польському війську.

П'ємонт - значною мірою заслуга Великого Митрополита, плід його 45-річної душпастирської єпископської і митрополичої діяльності.

Враховуючи надзвичайність особи Митрополита Андрея Шептицького та його заслуг перед церквою і народом, з ініціативи архієпископа Івана Бучка 1958 р. розпочався процес його канонізації. Процес цей довготривалий і включає чотири фази. Зараз він перебуває у другій, найскладнішій фазі - перевірки доказів святості претендента. На жаль, процес іде дуже мляво з багатьох причин. За радянських часів усі архіви Греко-Католицької церкви було конфісковано і доступ до них закрито. Це не давало можливості швидко провести першу фазу канонізації - інформативну (збирання необхідних матеріалів), по закінченні якої кандидат стає Слугою Божим. Другу фазу намагалася загальмувати радянська влада, підкидаючи "компромат" на Слугу Божого навіть і через дипломатичні канали. Ворожими до справи виявилися і поляки, які двічі намагалися зупинити процес. Крім цього, збирання і видання кількох десятків томів письмової спадщини Патріарха, необхідних для канонізації, потребує значних коштів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Волонтерство у соціальній роботі	\|	Громадська та благодійна діяльність Митрополита Андрея Шептицького

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.027 сек.