Правовий режим фінансування окремих галузей народного господарства”.

Правовою формою відображення фінансової діяльності держави є :фінансово-правові акти (закони і підзаконні акти) – це належним чином прийняті органами державної влади та місцевого самоврядування відповідні рішення з питань фінансової діяльності, що віднесені до їх компетенції та мають юридичні наслідки

Поняття фінансової діяльності держави. Фінансова політика та фінансова система України.

Поняття, предмет та джерела фінансового права.

Фінансове право - це галузь права, яка регулює економічні, а саме фінансові відносини. Тому для розуміння природи й особливостей цієї галузі права необхідно мати чітке уявлення проте, що таке фінанси.

Термін “фінанси” походить від латинського finis — строк сплати будь-чого, закінчення справи. У середньовічній латині слова finatio, finatia означали обов’язковий грошовий платіж.

Фінанси- це не всі грошові відносини у суспільстві, а лише їх частина, а саме ті, які пов'язані зі створенням, розподілом і використанням фондів коштів держави, її територіальних утворень, а також підприємств і організацій, необхідних для забезпечення розширеного відтворення і соціальних потреб, у процесі яких відбувається розподіл і перерозподіл сукупного суспільного продукту та контроль за задоволенням суспільних потреб.

При висвітленні даного питання необхідно розкрити зміст таких понять, як державні фінанси та їх види. Так, державні фінанси - це цілісна система суспільних відносин, пов’язаних з формуванням, розподілом i використанням централізованих та децентралізованих фондів грошових коштів, з метою виконання завдань i функцій держави.

Грошові фонди коштів – це відокремлені кошти зі своїм спеціальним цільовим призначенням (н-д: Пенсійний фонд, Державний бюджет, статутний фонд державного підприємства).

Державні фінанси охоплюють: державний бюджет, централізовані та децентралізовані фонди коштів, фінанси підприємств і організацій державної та комунальної форм власності, державний кредит, державне особисте і майнове страхування.

Централізовані державні фінанси формуються на рівні держави, а децентралізовані — на рівні підприємств, організацій, установ, для забезпечення їх господарської діяльності.

Отже, фінансова діяльність держави — це діяльність держави по утворенню, розподілу i використанню централізованих i децентралізованих фондів грошових коштів, що забезпечують виконання функцій держави.

Фінансова діяльність держави здійснюється в правовій форм пов’язана з акумуляцією доходів i проведенням необхідних витрат, обов’язково планова діяльність, заснована на фінансовому плані

Метою фінансової діяльності є відповідність доходів видаткам i, як ідеальний результат, одержання по кожному фонду балансу доходів i видатків, а також забезпечення законності збирання, розподілу i використання фондів грошових коштів.

Систему органів управління державними фінансами, складають: державні органи законодавчої влади; державні органи виконавчої влади загальної компетенції; спеціальні органи державної виконавчої влади з управління фінансами.

Державні та приватні фінанси:

Централізовані фінанси формуються на рівні держави згідно з прийнятими законодавчими і нормативними документами і охоплюють державний та місцеві бюджети, Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд зайнятості населення тощо. На відміну від централізованих,

децентралізовані фінанси формуються на рівні підприємств для забезпечення їхньої господарської діяльності за рахунок своїх прибутків і включають фонд обігових коштів, амортизаційний фонд, ремонтний фонд, фонд оплати праці, фонди економічного стимулювання, резервний фонд тощо.

На сьогодні фінансову систему України складають такі елементи:

1) - Державний бюджет України;

- бюджет Автономної республіки Крим;

- бюджети м. Києва та Севастополя;

- бюджети областей, міст, селищ;

- цільові державні i місцеві фонди;

- фінанси обов’язкового державного соціального страхування;

- фінанси галузей народного господарства (децентралізовані фінанси);

- державний кредит.

Фінансове право виділено в окрему галузь права, оскільки воно мас свої специфічні ознаки, предмет i метод правового регулювання.

Фінансове право — це самостійна галузь публічного права, що регулює суспільні відносини в сфері мобiлiзацiї, розподілу i використання централізованих i децентралізованих фондів держави з метою забезпечення виконання нею своїх завдань i функцій.

Система фінансового права — це об’єктивно обумовлена внутрішня побудова, об’єднання i розміщення фiнансово-правових норм в певному взаємозв’язку i послідовності.

Складається з: - частин; - інститутів; - розділів; - пiдроздiлiв.

Система фінансового права як галузі права складається з 2-х частин:

1. У загальну частину включаються норми, що закріплюють:

· загальні принципи, правові форми i методи фінансової діяльності держави;

· систему державних органів, що здійснюють фінансову діяльність, їх ієрархію, компетенцію, правовий статус, завдання, функції, форми i методи роботи;

· основні риси фiнансово-правового положення інших суб’єктів з якими ці органи вступають в фiнансово-правовi відносини;

· зміст, форми, методи фінансового контролю тощо.

2. Особлива частина складається з певних розділів, які називаються підгалузями, які в свою чергу складаються з фiнансово-правових інститутів — це система фiнансово-правових норм, що регулюють групу однорідних фінансових відносин, а в розділи об’єднуються групи споріднених фінансово правових інститутів,

н-д, розділ ІІІ “Правове регулювання державних витрат” складається з інститутів:

1) „Правовий режим кошторисно-бюджетного фінансування” i

Джерела фінансового права — це правові акти органів законодавчої i виконавчої влади та місцевого самоврядування, в яких містяться норми фінансового права: закони i підзаконні нормативні акти.

Всі нормативно-правові акти, що регулюють фінансові відносини в державі складають систему фінансового законодавства, що с зовнішньою формою фінансового права i відображає його внутрішню структуру.

Основним джерелом фінансового права є Конституція України, яка:

- містить норми, які конкретизуються в інших фiнансово-правових актах визначає принципи фінансової діяльності держави, загальногалузевi принципи фінансового права тощо;

- містить норми прямої дії, визначає компетенцію кожної з гілок влади в сфері фiнансової діяльності держави (наприклад, ст.82 до повноважень Верховної Ради України відносить затвердження державного бюджету).

Основними джерелами фінансового права крімКонституції Україниє: Бюджетний кодекс України, Податковий кодекс України, а також ряд інших законів та підзаконних нормативно-правових актів. Ураховуючи особливості фінансового права, важливе значення мають підзаконні нормативно-правові акти Національного банку України, Державної податкової адміністрації, Міністерства фінансів України.

Фінансові правовідносини – це суспільні економічні відносини, які базуються на фінансово-правовій нормі та виникають в сфері фінансової діяльності держави і органів місцевого самоврядування, мають владно-майновий характер і виражають фінансовий інтерес держави у сфері мобілізації, розподілу і витрачання централізованих і децентралізованих фондів коштів.

Фінансовий контроль –це цілеспрямована діяльність законодавчих і виконавчих органів публічної влади і недержавних організацій, спрямована на забезпечення законності, фінансової дисципліни і раціональності в ході мобілізації, розподілу і використання коштів централізованих і децентралізованих грошових фондів держави з метою найефективнішого соціально-економічного розвитку усіх суб’єктів фінансових правовідносин.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 7. Фінансове право.	\|	Структура бюджетної системи України

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.