• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Схеми врівноваження гармат, принцип побудови і дії врівноважуючих механізмів

Призначення, принцип побудови та дії вріноважую-чого механізму.

Гарматний врівноважуючий механізм – пристрій, призначений для врівноваження частин гармати, що коливаються і розвантаження підйомного механізму на всіх кутах піднесення.

Врівноважуючий механізм призначений – для врівнова-ження частини, що коливається, щодо осі цапф, або полегшення роботи МВН.

Одним із шляхів підвищення стійкості гармати при стрільбі є зменшення висоти ведення вогню. У таких гармат для зруч-ності заряджання на великих КВН і виключення удару казенника об станину при відкаті, коливаюча частина виноситься вперед щодо осі цапф.

При такій конструкції сила тяжіння частини Р_к, що коливається, прикладена до центру тяжіння G, створює щодо осі цапф – т.0-момент, який затрудняє або робить неможливою роботу МВН.

Момент сили тяжіння частини М_к, що коливається, щодо осі цапф визначається з виразу М_к = Р_кL_кcosg,

де L_к-відстань між віссю цапф (т.0) і центром тяжіння частини т.G, що коливається;

g- кут між відрізком L_к і горизонтом.

Значення М_кmax буде при g = 0 і М_кmin при g = max.

В гарматах для полегшення роботи МВН дія моменту М_к компенсується:

- збільшенням ваги казенної частини ствола вантажем – противагою, що приводить центр тяжіння частини, що коли-вається, на лінію осі цапф;

- вживанням спеціального пристрою – врівноважуючого механізму, що створює щодо осі цапф момент М_y у напряму протилежному М_к.

До врівноважуючих механізмів пред'являються наступні основні вимоги:

- правильне врівноваження частин гармати, що коли-ваються, у всьому діапазоні КВН, тобто зусилля на маховик МВН повинне бути постійним у всьому діапазоні кутів;

- одноманітність врівноваження частин гармати, що коливаються, при зміні КВН, як за напрямом, так і за швидкістю;

- нечутливість сили керучуючого механізму до коливань температури навколишнього середовища;

- компактність і мала маса;

- тривалість терміну служби;

- простота конструкції, обслуговування і ремонту;

- зусилля на маховику при роботі МВН повинне бути, по можливості, однаковим, як при незарядженій, так і при зарядженій гарматі.

Врівноважуючі механізми за видом робочого тіла можуть бути:

- пружинні;

- торсіонні;

- пневматичні.

Залежно від величини М_y і характеру його зміни при доданні частини, що коливається, КВН розрізняє схеми:

- повного врівноваження;

- часткового врівноваження;

- неповного врівноваження.

Схема повного врівноваження – коли при всіх кутах вертикального наведення момент сили тяжіння М_к дорівнює за абсолютною величиною моменту врівноважуючого механізму, тобто [М_к ]=[М_у] при j_min<j<j_max, де

j - кут піднесення ствола.

Схема часткового врівноваження – коли при всіх кутах вертикального наведення момент сили тяжіння М_к > чи< за абсолютною величиною моменту врівноважуючого механізму, тобто [М_к]³[М_у] при j_min<j<j_max .

Ця схема застосовується у гармат з електричними і гідрав-лічними приводами для часткового полегшення роботи МВН.

Схема з неповним врівноваженням – коли при одному або декількох значеннях кута вертикального наведення момент сили тяжіння частини М_к, що коливається, дорівнює за абсолютною величиною моменту врівноважуючого механізму М_у, а при інших значеннях кута вертикального наведення ці моменти за абсолютною величиною рівні, тобто [М_к ]=[М_у] при j= j_min.

При такій схемі врівноваження частин, що коливаються, зусилля на провідній ланці МВН визначається найбільшою величиною моменту неврівноваженості. Така схема застосову-ється з ручним приводом МВН.

У врівноважуючому механізмі штовхаючого типу, врівноважуюча сила прикладена попереду осі цапф. Ці механіз-ми набули найбільшого поширення.

Позитивною якістю таких механізмів є зменшення тиску цапф люльки на гнізда цапф станини (верхнього станка), тим самим зменшується сила тертя при наведенні, при цьому позначки і їх кріплення робляться достатньо міцними.

Пружинний врівноважуючий механізм складається з:

- пружини (однієї або декількох), що знаходиться в піджатому стані;

- внутрішнього і зовнішнього циліндрів.

Зовнішній циліндр через рухомий шарнір зв'язаний з частиною, що коливається, а внутрішній циліндр - через нерухомий шарнір з верхнім станком.

Сила пружини Р_y створює момент щодо осі цапф М_y, зворотний за величиною моменту сили тяжіння частини, що коливається. При цьому відбувається повне або часткове її врівноваження, внаслідок чого полегшується робота МВН.

Теоретично можливе повне врівноваження у всьому секторі вертикального наведення. Практично це складно зробити через виробничі труднощі виготовлення пружин із заданими характеристиками, неминучого в перебігу часу осідання пружин, наявності тертя в шарнірах врівноважуючого механізму, в цапфах люльки і впливу власної сили тяжіння механізму.

Тому на практиці повне врівноваження проводять тільки для 2 або 3 значень КВН, а для решти значень в межах сектора вертикального наведення здійснюється часткове врівноваження частин, що коливаються, тобто застосовують схему неповного врівноваження.

До позитивних якостей пружинних ВРМ відносяться:

- можливість кращого врівноваження;

- малі коливання величини моменту неурівноваження при зміні КВН;

- практична нечутливість до зміни навколишнього середовища;

- простота конструкції і обслуговування.

До недоліків пружинних ВРМ відносяться:

- трудність виготовлення пружини із заданою жорсткістю;

- осідання пружини з часом, що веде до розладу роботи механізму;

- великі габарити ВРМ для гармат середнього і крупного калібрів.

Пневматичний врівноважуючий механізм складається з однієї або двох колонок. Колонка складається з:

- зовнішнього циліндра;

- внутрішнього циліндра;

- воротникового пристрою;

- гідравлічного затвора;

- вентильного пристрою.

Циліндри переміщаються один щодо одного під дією сили тиску газу, що знаходиться у внутрішніх порожнинах циліндра. Гідравлічний затвор заповнений рідиною.

Вентильний пристрій призначений для накопичення і випуску з колонки газу і рідини.

На практиці пневматичним ВРМ важко забезпечити хороше врівноваження в широкому діапазоні зміни КВН через різні закони зміни моментів М_к і М_y.

Конструкції більшості пневматичних ВРМ мають спеціальні пристрої, які дозволяють підтримувати величину моменту неврівноваженості DМ в необхідних межах при зміні КВН і регулювати роботу механізму при зміні температури навколишнього середовища. Дуже часто в пневматичному врівноважуючому механізмі роль пристрою для підтримки DМ в необхідних межах виконує пружина, яка, в свою чергу, закріплена нерухомо в зовнішньому циліндрі. Пружина поміщена у внутрішньому циліндрі.

При переміщенні вгору зовнішнього циліндра пружина вільно підіймається і ніякого впливу на силу врівноважуючого механізму, отже, на момент М_y не надає. При подальшому переміщенні зовнішнього циліндра пружина упирається в торець внутрішнього циліндра і під дією газу починає стискатись. При цьому вектор сили пружини, прикладений до стрижня, а, отже, і до зовнішнього циліндра, буде направлений у зворотний бік від сили тиску газу. Тобто на пружинний циліндр діє дві сили, рівнодіюча яких є силою врівноважуючого механізму.

Чим більше буде величина переміщення циліндра, тим більше збільшуватиметься сила пружини при одночасному зменшенні сили Р_y. Тому величина моменту неврівноваженості підтримуватиметься в необхідних межах у всьому секторі ВН.

При коливанні температури навколишнього середовища в пневматичних ВРМ змінюється тиск газу, що приводить до збільшення моменту неврівноваженості Мy, внаслідок чого затрудняється робота МВН.

Для підтримки моменту ВРМ необхідної величини в інтервалі добового коливання температури повітря ( ±17⁰С) у конструкції ВРМ передбачається спеціальний регулюючий пристрій.

Регулювання величини моменту врівноважуючого механізму при коливанні температури навколишнього середови-ща проводиться або за рахунок зміни плеча дії сили, або за рахунок підтримки постійного значення сили, або комбінованим способом. При цьому постійне значення сили підтримується компенсаційним і об'ємним способом.

Компенсаційний спосіб полягає в тому, що за рахунок додаткового підведення (відведення) газу з окремих емностей (компенсаційних балонів) у колонці встановлюється необхідний тиск. Об'єм газу в циліндрах при цьому способі регулювання не змінюється, а кількість його зміняється.

Об'ємний спосіб встановлення заданого тиску газу полягає в тому, що шляхом зміни об'єму, займаного певною кількістю газу, підтримують тиск газу необхідної величини.

До позитивних якостей пневматичних ВРМ відносяться:

- компактність;

- мала маса;

- простота регулювання.

До недоліків пневматичних ВРМ відносяться:

- велике коливання моменту неврівноваженості при зміні КВН;

- залежність роботи від температури навколишнього середовища;

- неодноманітність врівноваження залежна від напряму і швидкості додання КВН, від зміни величини сил тертя в пристроях ущільнювачів, тобто залежність сили, а значить і моменту механізму залежить від напряму і швидкості руху ствола гармати при наведенні.

Торсіонний врівноважуючий механізм складається з:

- циліндра;

- осі;

- торсіона.

Один кінець торсіона закріплений на осі, а інший - на корпусі циліндра. Таких циліндрів два. Циліндр із віссю надівається на цапфи верхньої станини.

До позитивних якостей торсіонних УРМ відносяться:

- простота обслуговування;

- нечутливість роботи ВРМ до зміни температури навколишнього середовища;

- висока міцність щодо втоми в порівнянні з пружинними механізмами.

До недоліків торсіонних ВРМ відносяться:

- складність конструкції;

- трудність забезпечення врівноваження при зміні КВН в широкому діапазоні.

Читайте також:

1. VІ. Структурно-логічні схеми
2. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
3. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
4. Аксіоматичний метод у математиці та суть аксіоматичної побудови теорії.
5. Алгоритм побудови сітьових графіків.
6. Алгоритми побудови дерев екстремальної ваги
7. Алгоритми та блок-схеми
8. Аналогія права - вирішення справи або окремого юридичного питання на основі принципів права, загальних засад і значення законодавства.
9. Антикорупційні принципи
10. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
11. Б/. Принципи виборчого права.
12. Базові принципи обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції

Переглядів: 1301