Призначення та задачі, що вирішуються артилерійсь-кими пострілами.

Класифікація та будова боєприпасів.

Призначення та задачі, що вирішуються артилерійсь-кими пострілами.

Тема 3. Заняття 1. Будова боєприпасів.

Лекція 11

Під боєприпасамирозуміється широкий круг елементів озброєння, необхідних для стрільби з артилерійських гармат, мінометів і пускових установок. Всяка артилерійська (ракетна) система складається із гармати(пускової установки), снаряда і бойового заряду.

До боєприпасів артилерії відносяться снаряди, міни, підривники, трубки і заряди.

Сучасна артилерія продовжує свій розвиток. Створю-ються нові зразки гармат, розроблені нові могутніші види боєприпасів, вибухових речовин і порохів.

З'явилися наступні види боєприпасів:

• ядерні боєприпаси;

• активно-реактивні снаряди;

• боєприпаси з касетним спорядженням і управлінням на кінцевій ділянці траєкторії;

• мультикумулятивні снаряди;

• снаряди з лазерним наведенням і т.д.

Боєприпаси сучасної артилерії повинні відповідати певним вимогам. Ці вимоги можна звести в дві групи.

1 Тактико-технічна:

• могутність дії снаряда у цілі;

• далекобійність;

• купчастість;

• безпека в поводженні при стрільбі;

• стійкість при тривалому зберіганні.

2 Виробничо-економічна:

• простота конструкції;

• уніфікація снарядів різного призначення;

• низька вартість;

• наявність початкових матеріалів, можливість їх заміни.

На озброєнні артилерії прийняті реактивні снаряди великої дальності і поліпшеної кучності до багатоствольних реактивних установок, бронебійні (підкаліберні і кумулятивні) снаряди, забезпечуючі пробиття броні будь-яких сучасних танків вірогідного противника. Подальший розвиток артилерійського озброєння вимагає розробки досконаліших видів боєприпасів, що мають високу могутність дії у цілі, зручних в обігу і дешевих у виробництві.

Артилерійським пострілом називають комплект елементів артилерійського боєприпаса, необхідний для проведення одного пострілу.

Основними елементами артилерійського пострілу являються снаряд, підривник (трубка), пороховий метальний заряд, гільза (картуз), капсульна (запальна) втулка. До складу пострілу як його окремі елементи можуть включатися полум'ягасник, розмідьнювач, флегматизатор.

Розмідьнювач призначений для видалення часток міді, що залишаються в каналі ствола в результаті тертя ведучих поясків об нарізи. В якості розмідьнювача застосовується олов'яний чи свинцевий дріт, який, випаровуючись при горінні заряду, створює з міддю легкоплавкий сплав, що виноситься з каналу ствола разом з пороховими газами.

Полум'ягасник – це речовина, що призначена для гасіння дульного чи зворотнього полум'я.

Флегматизатор призначений для зменшення шкідливої дії процесу пострілу на канал ствола.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Загальна характеристика колоїдних порохів.	\|	Класифікація та будова боєприпасів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.