• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Загальнонаукові методи.

План

ЛЕКЦІЯ № 1

ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ

П’яте покоління

Починаючи із середини 90-х років, у потужних комп’ютерів застосовують масштабні ВІС, які вміщують сотні тисяч елементів на квадратний сантиметр. Передбачається, що обчислювальні машини п’ятого покоління будуть легкокерованими. користувач зможе голосом команди машині.

Характерні риси ЕОМ п’ятого покоління:

- використання штучного інтелекту;

- використання природних мов спілкування.

V.Повідомлення домашнього завдання.

VI.Підсумки заняття.

Тема: РУШІЙНІ СИЛИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ (2 год.)

Сілецька Н.В. к.е.н., доцент кафедри економічної теорії та статистики

1. Предмет економічної теорії та її відмінність від політичної економії і економікс. Функції економічної теорії.

2. Економічні категорії та закони. Систематизація економічних законів.

3. Метод економічної теорії та його складові елементи.

4. Зародження економічної теорії та основні етапи її розвитку.

5. Взаємозв'язок економічної теорії з іншими науками та економічною політикою.

6. Економічні потреби та інтереси, їх класифікація. Піраміда Маслоу.

7. Благо та товар. Властивості товару і його функціональні форми. Величина вартості товару.

Ключові слова: ЕКОНОМІКА, ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ, ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ, ЕКОНОМІКС, МІКРОЕКОНОМІКА, МАКРОЕКОНОМІКА, ЕКОНОМІЧНІ КАТЕГОРІЇ, ЕКОНОМІЧНІ ЗАКОНИ, ПРОДУКТИВНІ СИЛИ

1. Предмет економічної теорії та її відмінність від політичної економії і економікс. Функції економічної теорії.

Вивчення кожної науки починається з визначення її предмета.

Вперше цей термін ужили давні греки: Ксенофонт (430-355 до Р.Х.) й Аристотель (384-322 до Р.Х-). Термін економіка походить від двох грецьких слів: ойкос, що означає дім, господарство, і номос - закон, учення. Суть економіки - це мистецтво ведення домашнього господарства.

Сучасне визначення економічної теорії надано американськими економістами К.Р.Макконнеллом і С.Брю. Економічна теорія – це наука про ефективне використання обмежених виробничих ресурсів з метою максимального задоволення матеріальних потреб людини.

Великий англійський економіст кінця 19 ст. та першої половини 20 ст. Альфред Маршал порівнював економіку з театром, де акторами є самі глядачі, ефект вистави залежить від сценарію, режисера - постановника та гри акторів, тобто населення. Економічна наука покликана осмислювати, відображати цей складний та протирічний процес, знаходити шляхи до розумного використання природних та людських ресурсів із найбільшою користю для суспільства. На відміну від театру економіка і є те, що формує потребу у самому театрі.

Економічна наука вивчає питання, які торкаються усіх нас, без винятку. Вона стосується надзвичайно важливої сфери життя - сфери господарської діяльності людей, де відбуваються виробництво, розподіл, обмін та споживання життєвих благ, багатства за умов обмежених ресурсів. Тому економічна теорія - не технічна, а суспільна наука.

Економічна теорія знаходиться у взаємодії з усією системою знань і суспільною практикою, і виконує ряд функцій: теоретико-пізнавальну, практичну, ідеологічну, методологічну.

Термін «політична економія» ввів француз Антуан Монкретьєн, який 1615 року опублікував невелику брошуру - «Трактат про політичну економію». Буквальний переклад запропонованого А. Монкретьєном терміна визначає предметом науки організацію та управління суспільним господарством.Політична економія – це наука, яка вивчає виробничі відносини між людьми в процесі виробництва, обміну, розподілу і споживання різноманітних товарів та послуг.

На сьогоднішній день ми використовуємо два ідентичних поняття — «політекономія» і «економічна теорія». Масова практика і традиція закріпили поняття економічна теорія за однією із її течій, що на Заході одержала назву есопотісs. Привабливість, есопотісs у тому, що він розкриває механізм функціонування ринкової економіки, а також у тому, що ця наука майже позбавлена Ідеологічних складників. Перед есопотісs поставлено завдання розробити раціональну, зорієнтовану на оптимізацію всієї господарської діяльності модель ведення господарства, за якої максимальних вигод досягають за мінімуму витрат. Економікс – це наука про те, як люди і суспільство вибирають спосіб використання обмежених ресурсів для того, щоб виробити різноманітні товари й розподілити їх сьогодні або в майбутньому для споживання різних індивідів і груп суспільства.

Що ж вважають предметом економічної теорії?

Англійський економіст Л. Робіне предмет економічної теорії визначає так: економіка - це наука, яка вивчає поведінку людини з погляду відносин між її цілями і обмеженими ресурсами, які допускають альтернативне використання.

П. Самуельсон, І В. Нордгауз надають перелік того, чим займається аналітична економія. Аналітична економія вивчає, як суспільство використовує обмежені ресурси, щоб виробляти різні товари, і розподіляє Їх серед людей.

Предмет аналітичної економії К. Макконнелл І С. Брю визначають так: аналітична економія - це суспільна наука, яка досліджує проблему такого використання або застосування обмежених ресурсів (факторів виробництва), при якому досягається найбільше або максимальне задоволення безмежних потреб суспільства (мета виробництва).

Аналітична економія вивчає, як суспільство, використовуючи обмежені ресурси, забезпечує найповніше задоволення потреб людей. Вона досліджує, як потрібно організовувати виробництво, розподіл та споживання в умовах обмежених виробничих ресурсів.

2. Економічні категорії та закони. Систематизація економічних законів. Вивчення економічної теорії головним чином зводиться до пізнання економічних законів і категорій, які виражають глибинну суть конкретної, завжди визначеної економічної системи.

Економічні категорії – це узагальнюючі поняття, які відображають суттєві сторони економічних явищ і процесів. Кожна категорія виражає окремі сторони економічних відносин, а в сукупності вони характеризують економічний лад суспільства в цілому.

Сутність економічної теорії визначається такими критеріями:

· відображає не природні властивості речей і предметів, а характерну властивість певної системи економічних відносин людей;

• має об'єктивний характер, оскільки відбиває об'єктивну дійсність;

• має історичний характер, оскільки значна частина категорій на певному етапі розвитку відмирає.

У нашому курсі ми будемо використовувати такі категорії - товар, властивості, вартість, гроші, капітал, ринок, наймана праця, зарплата та інші.

Економічний закон – це стійкий, істотний, причинно-наслідковий зв'язок і взаємозалежність явищ і процесів економічного життя (наприклад, закон середнього або монопольного прибутку, тощо).

Кожному суспільному ладу, способу виробництва властива своя система економічних законів. До неї належитьчотири типи:

1)всезагальні економічні закони, тобто закони, властиві всім суспільним способам виробництва (закон відповідності виробничих відносин рівню і характеру розвитку продуктивних сил, закон зростання продуктивності праці, закон економії часу, тощо).

2)загальні закони, що діють у декількох економічних формаціях.

3)специфічні економічні закони, що діють лише в межах одного суспільного способу виробництва.

4)стадійні закони, що діють лише на одній із стадій суспільного способу виробництва або на одному із ступенів стадії.

3. Метод економічної теорії та його складові елементи.

Якщо предмет науки - це те що досліджують, то метод - це те, як досліджують. Предмет і метод становлять певну єдність: особливості предмета визначають прийоми і засоби, які використовують у процесіпізнання.

Метод науки - це спосіб пізнання предмета, шлях дослідження. Отже, метод - це сукупність прийомів, способів, принципів, за допомогою яких визначають шляхи досягнення певної мети, розв'язання конкретного завдання. Метод - це шлях до істини.

Для пізнання соціальне - економічних процесів використовують

загальні (загальнонаукові) та специфічні методи.

Діалектичний метод виходить з того, що будь-яке економічне явище:

1. перебуває в русі: воно зароджується, розвивається, занепадає і

відмирає;

2. має притаманні йому тотожність, відмінність, протилежність, суперечність, конфліктність;

3. розвивається, що означає відмирання старого і зародження нового,

боротьбу між ними, спосіб розв'язання суперечностей та повне утвердження нового.

Джерело розвитку економіки - боротьба і єдність протилежностей. Структурно - функціональний метод розглядає будь-яке економічне явище, як системне з обов'язковим аналізом функцій взаємодіючих елементів. Цей метод зосереджує свою увагу на функціональних зв'язках між структурними елементами системи та кількісних характеристиках.

Західними економістами використовується емпіричний методпізнання. За цим методом усі науки - емпіричні, тобто вони базуються на фактах і спостереженнях, які піддаються перевірці.

При дослідженні розвитку виробничих відносин застосовується формаційний метод пізнання. Він дозволяє розкрити соціально-економічний характер капіталістичного, соціалістичного та інших суспільств. Існують також і інші загальні методи пізнання.

Спеціальні(конкретні методи)

• метод наукової абстракції;

• індукції;

• дедукції;

• принцип єдності логічного і історичного;

• статистичні спостереження;

• моделювання процесів;

• економіко-математичні методи.

Ці способи і прийоми пізнання використовуються як у природних, так і в суспільних науках.

Метод наукової абстракції. Абстрагування означає очищення наших уявлень про процеси від випадкового, минулого, одиничного і виокремлення в них сталого, стійкого і типового. При застосування цього методу пізнання повинна братися до уваги вся сукупність явищ, що стосується даної галузі, а

не окремі факти.

В результаті абстрагування виводяться економічні категорії, тобто наукові поняття, які характеризують окремі сторони економічних явищ (наприклад товар, гроші, ціна). Подальше поглиблення дозволяє формулювати економічні закони, які характеризують найбільш стійкі залежності і взаємозв'язки в економічних процесах.

Індукція- це форма умовиводу, де на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне. Отже, індукція іде від окремого до загального.

Дедукція - перехід від загального до окремого. Дедукція бере своїм початком узагальнення чи теорію. На основі загального правила логічним шляхом з одних положень істинних і реальних з необхідністю виводиться нове істинне положення.

Гіпотеза - це припущення про ймовірність зміни економічного явища і спосіб його пізнання, одне з можливих розв'язань економічної проблеми. Дедукція і індукція взаємодоповнюючі методи пізнання. Також в економічній теорії використовують терміни, поняття, графіки і таблиці, узагальнення, припущення, спрощення, збирання та узагальнення фактів.

4. Зародження економічної теорії та основні етапи її розвитку.Економічна думка зародилася ще в стародавньому світі. Це була певна сума поглядів на господарські явища, на рушійні сили економічної діяльності людей. Істотного розвитку вона досягла в епоху рабовласництва. В працях Ксенофонта (430-354 pp. до н.е.), Платона (427-347 pp. до н.е.), Аристотеля (384-322 pp. до н.е.) міститься спроба з позицій свого часу з'ясувати загальні принципи економічного розвитку.

Першою теоретичною школою політичної економії бувмеркантилізм(від італійського – торговець, купець, XV–XVIII ст., Західна Європа). Представники цієї школи (Антуан де Монкретьєн, Томас Мен) вважали, що багатство людей – це золото і срібло, за яке можна купити все і нагромадження його можливе лише завдяки зовнішній торгівлі, яку потрібно розширювати.

На зміну меркантилізму приходить класична школа політичної економії. (Англія, XVIII – початок XIX ст.). Засновниками класичної школи були: англійський економістАдам Сміт (1723-1790 p.p.) розглянув основні принципи побудови економічної системи, вчасності сформулював “ідеальні” принципи оподаткування актуальні і до сьогодні. ЕкономістиУ.Петі (Англія) іП.Буагільбер (Франція) започаткували теорію трудової вартості. Англійський економістДавид Рикардо вважав закон вартості фундаментом на основі якого будується в єдине ціле теорія політичної економії.

У Франції відгалуженням класичної школи булифізіократи (від грецького phisis – природа і kratos – влада) – XVIII століття. Першочерговим джерелом суспільного багатства фізіократи (Ф.Кене, Ж.Тюрго) назвали не сферу обігу, а сферу виробництва.

Прогресивні ідеї класичної школи набули розвитку вмарксистській політичній економії (поч. ХІХ ст.).Видатними представниками були: К.Маркс і Ф.Енгельс, В.І.Ленін.Вони уперше для пізнання економічних процесів застосували метод матеріалістичної діалектики.

У середині XIX століття виникає і в 70-ті роки набуває поширення новий напрям політичної економії –маржиналізм (від французької «marginal» – граничний).Засновниками маржиналізму були економісти австрійської школи К.Менгер, Візер та ін.

В останній третині XIX століття виник основний напрям сучасної економічної теорії –неокласична економічна теорія. Засновниками були англійські економісти: А.Маршалл, А.Пігу та ін. Вони вважали, що ринковий механізм – це єдино ефективний засіб регулювання економіки, виробництва і споживання, попиту і пропозиції. Неокласики звели проблему економічної рівноваги на мікрорівень.

У 1936 році видатний англійський економістД.М.Кейнс опублікував роботу під назвою “Загальна теорія зайнятості, проценту і грошей” в якій вкладена програма державного регулювання економіки. Отже виник один із провідних напрямів сучасної економічної теорії –кейнсіанство.Кейнс один із перших обґрунтував макроекономічний підхід до аналізу соціально-економічних процесів.

У 30-х роках XX століття сформувався ще один напрямок економічної теорії – цеінституціоналізм (від латинського – “установа”). Засновники інституціоналізму – американські науковці Т.Веблен, У.Гамельтон, англійський економіст А. Гобсон та інші.Вони вважали, що саме інститути – це особливі форми життя і є важливими факторами відбору.

Таким чином, знайомство з основними віхами історії розвитку економічної теорії показує, на скільки це складний і суперечний процес вивчення економічного життя суспільства.

5. Взаємозв'язок економічної теорії з іншими науками та економічною політикою

Як ми говорили раніше, економічна теорія не є технічною наукою, проте, економічна теорія близько стикається з усіма цими й іншими проблемами.

Сучасна економічна теорія більше уваги приділяє вивченню і опису таких категорій: ринок, гроші, кредитні відносини, інфляція, безробіття, прибуток, попит та пропозиція. У якому зв’язку вони перебувають між собою, який припустимий рівень Інфляції, безробіття, військових витрат і т.д. Ця наука має виражену практичну спрямованість, і тільки від узагальнення величезної кількості фактів вона рухається до обґрунтування тенденцій й економічних законів. В останні роки намітився перехід до вивчення загальнолюдських цінностей, що випливають із самого процесу природної саморегуляції життя, із загальних законів взаємодії живих організмів з навколишнім матеріальним середовищем, із природою.

Економіка пов'язана з такими навчальними дисциплінами, як статистика, історія, соціологія, політологія, психологія.

Економічна наука, з одного боку, є наукою цифр, показників, обчислень, аз іншого - наукою, яка впевнено оперує твердженнями, умовиводами, міркуваннями тощо

6. Економічні потреби та інтереси, їх класифікація. Піраміда Маслоу.

Потреба - це об'єктивна необхідність окремої людини, сім'ї, колективу, суспільства, держави в життєвих благах, послугах, духовних і культурних цінностях. Потреби виникають з народженням людини і супроводжують все її життя (поїсти, поспати, прикраси, іграшки, зошити, одяг, зачіска тощо).

Потреби мають свою ієрархію, яку запропонував А.Маслоу, відповідно до їх вагомості в житті людини.

Читайте також:

1. Адміністративні, економічні й інституційні методи.
2. В плануванні й організації наукових досліджень в економіці використовуються програмно-цільові методи.
3. В плануванні й організації наукових досліджень в економіці використовуються програмно-цільові методи.
4. Дефектоскопія будівельних конструкцій. Акустичні методи.
5. Додаткові методи.
6. Загальнонаукові методи дослідження
7. Загальнонаукові методи наукового пізнання
8. Загальнонаукові терміни
9. І 3 методи. Методи визначення митної вартості за ціною угоди з ідентичними та подібними товарами.
10. Комбінаторні методи. Метод гілок та меж
11. Люмінісцентні методи.

Переглядів: 1807