Конвертованість валюти: види та передумови

Конвертованість валюти (currency convertibility) – здатність резидентів і нерезидентів вільно, без жодних обмежень, обмінювати національну валюту на іноземну та використовувати іноземну валюту в угодах з реальними і фінансовими активами.

Конвертованість за поточними операціями (current account convertibility) – відсутність обмежень на платежі і трансферти по поточних міжнародних операціях, які пов’язані з торгівлею товарами, послугами, міждержавними переказами доходів і трансфертів.

Форми обмежень:

- вимога до імпортера депонувати в національній валюті певну частину майбутнього валютного платежу до підписання контракту;

- розподіл квот серед імпортерів на купівлю валюти;

- необхідність отримання дозволу національного банку для здійснення платежу по імпорту або відкриття імпортного акредитива;

- обмеження на виплату відряджень в іноземній валюті, на перекази приватних переказів, зарплати і дивідендів, відсотків за кредитами тощо.

Конвертованість за капітальними операціями (capital account convertibility) - відсутність обмежень на платежі і трансферти по міжнародних операціях, які пов’язані з рухом капіталу, таким як прямі та портфельні інвестиції, кредити, капітальні гранти тощо.

Форми обмежень:

- обмеження об’єктів прямих закордонних інвестицій окремими галузями або підприємствами;

- вимога про обов’язкову репатріацію прибутку національних компаній;

- вимога здавати або продавати іноземну валюту, отриману з-за кордону;

- заборона на купівлю резидентами іноземних цінних паперів;

- обмеження на надання кредитів іноземцям тощо.

Конвертованість повна (full convertibility) – відсутність будь-якого контролю і будь-яких обмежень по поточних і по капітальних операціях. Доступна для ПРК та офшорних зон.

Конвертованість внутрішня (internal convertibility) – право резидентів купувати, зберігати і здійснювати операції всередині країни з активами у формі валюти і банківських депозитів, деномінованих в іноземній валюті;

Конвертованість зовнішня (external convertibility) - право резидентів здійснювати операції з іноземною валютою з нерезидентами;

Конвертованість товарна (commodity convertibility) – здатність економіки генерувати достатню кількість товарів і послуг для задоволення попиту резидентів і нерезидентів, які здійснюють платежі в іноземній і національній валюті.

Внутрішня конвертованість національної валюти необов’язково, але може привести до виникнення паралельного обігу двох або кількох валют на внутрішньому ринку країни.

Паралельний обіг валюти(currency co-circulation) – використання і визнання законним платіжним засобом однієї або декількох іноземних валют в грошовій системі держави разом з національною валютою.

Паралельний обіг має дві форми:

Доларизація (dollarization) – використовування іноземної валюти в якості засобу обігу, одиниці розрахунку і засобу заощадження.

Валютне заміщення (currency substitution) – використання іноземної валюти тільки в якості засобу обігу.

Переважно все починається з того, що населення, остерігаючись інфляції, вкладає заощадження в іноземну валюту, яка стає засобом заощаджень. Після зростання інфляції та її швидкості стає незручно встановлювати ціни в національній валюті, бо їх доведеться швидко міняти, тому ціни домінують в іноземній валюті, яка тим самим стає засобом розрахунку. Нарешті населення стомившись тягати зі собою пачки знецінених грошей, починає оплачувати товар іноземною валютою, яка тим самим стає засобом обігу.

Канали надходження іноземної валюти в країну:

- ввезення уповноваженими комерційними баками;

- перевезення туристами, екіпажами літаків та кораблів, відрядженими;

- перекази працюючих за кордоном;

- переведення на особисті рахунки шляхом заниження вартості експорту або завищення вартості імпорту;

- контрабанда та готівкова оплата контрабандних товарів.

Переваги паралельного обігу валют: можливість збереження заощаджень, залучення іноземних інвесторів. Недоліки: держава втрачає мито, яке стягується за друкування національних грошей та карбування національних монет; існує можливість втрати контролю з боку уряду над грошовою масою.

Методи скорочення і усунення паралельного обігу валют:

- обмеження або заборона використання іноземної валюти для внутрішніх платежів;

- обмеження або заборона відкриття рахунків в національній валюті;

- введення високих резервних вимог для банків по депозитах в іноземній валюті;

- підтримання високої процентної ставки по активах, деномінованих в національній валюті;

- друкування купюр з високими номіналами;

- впровадження політики макроекономічної стабілізації.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Валюта та її види	\|	Предмет и метод конституційного права України

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.