Глобальна логістика, нові передумови розвитку та вимоги

Якщо говорити про майбутнє логістики, то можна виділити два основні напрямки: 1) глобальна логістика, 2) інтеграція підприємств України у світову логістичну мережу.

Під терміном «глобальна логістика» розуміються стратегія і тактика створення, як правило, стійких макрологістичних систем, що зв'язують бізнес-структури різних країн світу на основі поділу праці, партнерства і кооперування у формі договорів, угод, загальних планів, підтримуваних на міждержавному рівні.

На думку Д. Бауерсокса і Д. Клосса — провідних західних спеціалістів в області логістичного менеджменту, основними рушійними силами його сучасної глобалізації є: 1) триваючий ріст світової економіки, 2) експансія новітніх технологій, 3) розвиток і інтеграція макрорегіональних господарських структур, 4) нові можливості для формування глобальних логістичних ланцюгів; 5) реалізація процедур дерегулювання, проведених багатьма країнами для прискорення і здешевлення просування матеріальних потоків.

Економічний ріст характерний сьогодні не тільки для індустріально розвинутих країн. Він помітно виявляється в багатьох країнах третього світу. Активний обмін новітніми технологічними досягненнями (ноу-хау), результатами ефективних наукових розробок, винаходами сприяє зближенню економічних рівнів різних країн, їх соціальної і господарської інтеграції.

Можна навести приклади успішного формування макрологістичних регіональних структур і систем у країнах ЄС, Південно-Східної Азії, Північної Америки. Їхній досвід наочно підтверджує природне прагнення країн до регіональної інтеграції. Цьому сприяють подібність політичних систем, укладів життя населення, традицій, близькість історичних коренів, практика користування єдиними джерелами енергії і сировинних ресурсів, відсутність торгових і митних бар'єрів. Разом з тим пошук нових резервів росту і загострення конкуренції викликають прагнення багатьох компаній і фірм шукати нові ринки збуту, дешеві джерела сировини і трудових ресурсів за межами національних границь своїх країн.

Міжнародний поділ праці і кооперація призвели до створення великої кількості транснаціональних компаній, що використовують у бізнесі глобальні логістичні ланцюги і канали. Перспективи їхнього розвитку зв'язані насамперед з можливим збільшенням віддачі на вкладений капітал, більш низькими тарифами логістичних посередників в інших країнах, кращими фінансовими умовами. Створенню логістичних каналів сприяють великі міжнародні транспортно-експедиторські фірми, страхові компанії, що використовують глобальні телекомунікаційні мережі.

Нарешті, істотне значення для реалізації глобальної логістики мають процедури дерегулювання, проведені багатьма країнами для зняття торгових, митних, транспортних і фінансових бар'єрів на шляху розвитку міжнародних торгових, соціально-політичних і економічних взаємин. Ці процедури полегшують рух капіталу, товарів і інформації через національні границі.

У той же час не можна вважати, що всі обмеження на шляху розвитку глобальної логістики зняті. Існує досить багато бар'єрів, обумовлених різними причинами, у тому числі політичними системами, різним економічним і соціальним рівнем розвитку країн. Такі бар'єри існують, наприклад, між країнами ЄС і Східної Європи, ЄС і Росією, США і ЄС, США і Мексикою, країнами ЄС і Центральної Азії, США і Японією. Крім того, у глобальній логістиці необхідно враховувати міжнародну конкуренцію, обмеження на розподільні мережі транснаціональних корпорацій. Фінансові бар'єри зв'язані з податковою, митною, торговою політикою держав, обмеженнями на ввіз капіталу. Близькими до них є обмеження в розподілі товарів фірм-конкурентів з інших країн.

Велику роль у вирішенні глобальних логістичних задач відіграють так звані «міжнародні канальні посередники»,до яких відносять: міжнародні транспортно-експедиторські фірми; транспортні компанії; компанії з управління експортними операціями; зовнішньоторговельні компанії і представництва; брокерські й агентські фірми; морські порти. Найбільші пакети логістичних послуг звичайно пропонують великі міжнародні транспортно-експедиторські фірми. Діяльність більшості цих фірм сертифікована стандартом ІСО-9002, що свідчить про високий рівень послуг, що надаються.

Експортно-імпортні операції в глобальних логістичних системах, як правило, зв'язані з більшим, ніж у звичайному логістичному менеджменті, обсягом інформації, більш складним документообігом і вимагають державного регулювання. Роль держави у цій сфері зводиться до упорядкування потоків експортно-імпортних вантажів, захисту прав споживачів, запобіганню контрабанди заборонених до ввозу-вивозу товарів і протекціоністській політиці у відношенні своїх виробників, транспортних, експедиторських і інших компаній, що беруть участь у глобальних логістичних системах.

Отже, глобальна логістика стає найважливішим стратегічним інструментом у забезпеченні конкурентних переваг на світовому ринку збуту продукції. Успіх досягається насамперед за рахунок швидкої адаптації товаровиробників до постійно змінних умов ринкового середовища і попиту на продукцію, а також зниження рівня логістичних витрат та підвищення рівня обслуговування.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особливості та перспективи використання логістики в Україні	\|	МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.02 сек.