Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Джерела і передумови інформатики

Становленням як науки інформатика завдячує виникненню комп’ютерів, хоча вже задовго до їхньої появи люди оперували інформацією, як із найрізноманітнішими відомостями, повідомленнями, звістками, знаннями й уміннями. Довший час інформацію сприймали як щось особисте, належне окремим членам людського роду. Але поступово було сформовано переконання, що відчужена від окремих людей інформація, може мати і суспільне значення.

Найпершими, мабуть, це зрозуміли племена, що воювали між собою. Вивідачі і розвідники були першими професіоналами, завданням яких стало добування інформації. Поява секретів у людському суспільстві знаменувала собою перехід до охорони знань і умінь, тобто до захисту інформації. Жрецькі касти багатьох древніх держав володіли таємними, недоступними для більшості членів суспільства, знаннями, які робили їх сильнішими та підносили над іншими людьми.

Розвиток промислового виробництва приніс величезну кількість нових знань, що одночасно породило бажання зберігати та захищати частину цих знань від конкурентів. Важливу роль почали відігравати збір, обробка та обмін інформацією між людьми. У ході еволюції людства видно стійку тенденцію до автоматизації таких процесів, хоча їхній внутрішній зміст, власне кажучи, залишався незмінним.

Починаючи з древнього абака, що дожив до наших днів у вигляді конторських рахівниць, люди створювали пристрої для обробки числової інформації. Механічні пристрої типу арифмометрів, рахункові електричні клавішні машини, лічильно-аналітична техніка і багато інших приладів були націлені на вирішення тих же завдань, які сьогодні реалізують у повному обсязі за допомогою комп'ютерів.

Крім числової інформації, у полі зору фахівців увесь час була і символьна інформація, представники якої — добре відомі усім природньомовні тексти: від пригодницьких повістей до звітів про виконану роботу, довідок з установ, листів тощо. Для збереження і переробки такої інформації люди також придумували і створювали різні прилади і пристрої. Найпростішим прикладом може служити стійка із шухлядами, у яких зберігають картки , що містять інформацію. Такі каталоги — неодмінний атрибут бібліотек. Але на картках можна зберігати в систематизованому виді і будь-яку іншу інформацію, записану деякою природньою або спеціальною мовою.

Прагнення якось механізувати, а потім і автоматизувати процедури, пов'язані з пошуком у каталозі потрібної інформації, привело до появи прийомів, що ввійшли в арсенал спеціальної науки — документалістики. Її дітищем стали ручні й автоматизовані інформаційно-пошукові системи.

Документалістика була сформована наприкінці XIX століття у зв'язку з бурхливим розвитком виробничих відносин. Її розквіт припав на 20-30-ті роки XX століття, а основним предметом стало вивчення раціональних засобів і методів підвищення ефективності документообігу.

Винахід друкарства, що дозволив акумулювати і поширювати знання, та телеграфного і телефонного зв’язку, що в лічені хвилини здатні передавати оперативну інформацію, спричинили виникнення розгалуженої структури поширення інформації.

Росли інформаційні потоки, якими обмінювалися між собою окремі люди і людські співтовариства. Інформація, подібно речовині й енергії, стала предметом виробництва і поширення, придбала характер товару.

Інформаційні структури до кінця минулого століття пронизали всі сфери людської діяльності. Поява комп'ютерів у середині минулого сторіччя дала могутній поштовх розвитку індустрії інформації, привела до того, що людство вступило в пору інформаційної революції і встало на шлях переходу до інформаційного суспільства. Комп'ютер в одній системі об'єднав збереження й обробку як числової, так і текстової (символьної) інформації. Саме тому його поява знаменувала початок нової науки — інформатики, джерелами якої звичайно називають дві науки — вищезгадану документалістику та кібернетику, про яку буде сказано далі. Сьогодні інформатику практично повністю пов’язують як з методами і засобами одержання та використання інформації за допомогою комп’ютерної і комунікаційної техніки, так і з принципами функціонування цієї техніки та методами керування нею.


Читайте також:

  1. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
  2. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
  3. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
  4. АНАЛІЗ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ЇХ ФОРМУВАННЯ
  5. Аналіз співвідношення активів із джерелами їх фінансування
  6. Антропогенне забруднення природного середовища. Джерела забруднень
  7. Антропологічні джерела
  8. Банківське право України: поняття , предмет регулювання, джерела і система
  9. Безперебійні джерела живлення
  10. Бюджетний дефіцит та джерела його фінансування.
  11. Бюджетний дефіцит, його суть, причини виникнення та джерела фінансування
  12. Бюджетний дефіцит: причини виникнення та можливі джерела покриття




Переглядів: 898

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Загальне поняття про інформатику як науку. | Означення інформатики

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.14 сек.