МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Банківське право України: поняття , предмет регулювання, джерела і системаПлан лекції Лекція на тему „Основи банківського права України” 1. Банківське право України: поняття , предмет регулювання, джерела і система. 2. Правовідносини у сфері банківської діяльності та їх суб’єкти. 3. Банківська система України. Правовий статус Національного Банку України. 4. Правове регулювання грошового обігу і відносин з клієнтами. 5. Правове регулювання валютних операцій банків.
Банківське право – самостійна галузь права, яку складає система норм і інститутів, що регулюють банківську діяльність, організацію і функціонування банківської системи держави. Банківське право, як і кожна інша галузь права, має притаманний лише їй предмет і метод правового регулювання. Предметом банківського права є банківська діяльність. Банківська діяльність - це сукупність систематично здійснюваних з фінансовими активами операцій різних видів, об’єднаних єдиною метою – отримання прибутку. Банківська діяльність необхідна для досягнення двох цілей: 1) відокремлення спеціальної групи суб’єктів, які обслуговують грошовий обіг; 2) забезпечення державного контролю за цією групою суб’єктів. Метод банківського права – це сукупність способів і прийомів регулюючого впливу норм певної галузі права на суспільні відносини. Метод банківського права включає: 1) публічно-правовий метод; 2) приватно-правовий метод . Перший метод має місце у правовідносинах, з одного боку, між Національним Банком України, який наділений державою владними повноваженнями реєстрації банків, встановлення для них економічних нормативів, застосування санкцій, а з іншого - банками, іншими фінансово-кредитними установами, які зобов’язані неухильно дотримуватись вимог законодавства і Національного Банку України. Другий метод базується на юридичній рівності сторін і застосовується в правовідносинах між банками і клієнтурою. Підставою для виникнення таких правовідносин є, як правило, договір. Джерела банківського права: 1) Конституція України (ст. ст. 85, 92, 93, 99, 100, 106); 2) Женевська вексельна конвенція 1930року; 3) Страсбурзька конвенція про відмивання, виявлення, вилучення і конфіскацію доходів від злочинної діяльності 1990 року; 4) Закон України „Про банки і банківську діяльність” від 7 грудня 2000 року; 5) Закон України „Про Національний Банк України” від 20 травня 1999 року; 6) Закон України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12 липня 2001 року; 7) Укази Президента України; 8) Постанови Кабінету Міністрів України; 9) Постанови Правління Національного Банку України. Система банківського права складається із загальної і особливої частин . Загальна частина включає норми й інститути , які закріплюють загальні положення банківського права ( поняття банківського права, правове положення НБУ, банків). Особлива частина включає норми й інститути, що регулюють певні системи банківської діяльності ( валютні операції банків, договір банківського кредитування).
Читайте також:
|
||||||||
|