РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У ЦИТАТАХ

Непряма мова

Пряма мова

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ НЕПРЯМІЙ МОВИ

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ПРЯМІЙ МОВИ

Пряма мова береться з обох боків в лапки, причому в лапки береться також і знак питання, знак оклику або три крапки, якщо вони в ній вживаються.

Крапка і кома виносяться за лапки (але якщо вже є знак питання, знак оклику чи три крапки, ані кома, ані крапка вже не вживаються): "Ганьба!" - несподівано закричав хтось на площі.

Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставляться двокрапка з тире; пряма мова розпочинається з великої літери: Тоді він нам і каже: - Що ж мені з вами робити?

Якщо слова автора стоять всередині прямої мови, розриваючи її, то перед словами автора, а також після них ставиться тире: -Ну ось і все.- подумав я.- Розпочалося…

У випадку, коли речення першої частини прямої мови ще не закінчене, наступний її фрагмент пишеться з малої букви: -Гляньте, - несподівано вигукнув Степан - ось там, попереду!

Якщо слова автора стоять після прямої мови, то після прямої мови ставиться тире:

-Хлопці, все буде добре.- сказала мені Наталка.

Якщо пряма мова передається в формі діалогу, кожна репліка починається з нового рядка, перед нею ставлять тире і не використовують лапок. Інші розділові знаки вживаються так само, як і звичайно при прямій мові:

- Пробачте, це ви Василь Романович?
- Я. А ти ж хто будеш?
- А я Таня. Дочка лісника. Ми ось тут недалеко живемо (І.Цюпа)

При передачі прямої мови непрямою слова автора перетворюються на головного члена речення. Сама ж непряма мова стає підрядним реченням, причому особа займенників і дієслів в ній змінюється відповідно до тієї особи, від імені якої тепер передається чужа мова. Тому при непрямій мові вживання розділових знаків таке саме, як і звичайно на письмі: Він мав на увазі її слова про те, що вона добре співає.

Після непрямого запитання знак запитання не ставиться.

Порівняйте:

Вчитель раптом запитав:
- Де Мар'яна?

Вчитель раптом запитав, де Мар'яна.

У цитаті не можна нічого змінювати.

Якщо цитата наводиться не повністю, то пропуски в ній позначаються трьома крапками: Шевченкове ""…треба миром, Громадою обух сталить…" завжди звучить як гасло...

Цитати можуть вживатися як:

пряма мова (розділові знаки вживаються так само, як і при прямій мові): Михайло Коцюбинський… в новелі "Intermezzo" писав: "Сонце! Я вдячний тобі. Ти сієш у мою душу золотий заспів - хто знає, що вийде з того насіння. Може, вогні?" (Н.Калениченко)
доповнення авторського речення, виступаючи як його складова частина (цитата береться в лапки і розпочинається з малої букви): Інколи літературу кінця римської республіки і початку імперії (Іст. до н.е.- ІІст н.е.) об'єднують під назвою "римська класична література" або "римська класична література" ;
віршова цитата, записана у вигляді строфи (в лапки не береться): Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос - більш нічого. А серце б'ється - ожива, Як їх почує!… (Т.Шевченко);
вказівка на джерело, яке стоїть безпосередньо після цитати (береться в дужки; після другої дужки ставиться крапка): Найвища краса - краса вірності (О.Гончар).;
епіграф (у лапки не береться; вказівка на джерело пишеться під епіграфом справа без дужок; крапка після неї не ставиться):

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЗНАК ВИНОСКИ	\|	Значення і функції розділових знаків

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.