Механізм економічної взаємодії між пайовиками та споживчим товариством, спілкою.

Взаємовідносини , що забезпечують баланс економічних інтересів пайовиків і кооперативу регулюються чинним законодавством, статутом кооперативу та рішеннями його органів самоврядування.

В сучасних умовах одних прибутків від фінансово – господарської діяльності кооперативних організацій дуже мало. Великий відсоток прибутків сплачується у вигляді різних податків.

Тому треба спільними зусиллями шукати кошти і інвесторів. А для цього потрібно розширити коло пайовиків, збільшити пайовий внесок, залучити до споживчої кооперації людей впливових, авторитетних, спроможних допомогти, посприяти добрим словом і діловою підтримкою.

Зараз на порядку денному у кожній кооперативній організації стає проблема роботи з пайовиками.

! В останні роки суттєво порідшали ряди пайовиків. Адже не секрет, що раніше було престижно отримати квиток пайовика, який давав право на придбання дефіцитних товарів в кооперативних універмагах, а зараз, коли зник дефіцит, і споживчу кооперацію заглушає приватний торговець, споживча кооперація здає позиції на ринку товарів та послуг, частина пайовиків, розчарувавшись, залишила споживчу кооперацію.

! Старіє споживча кооперація і її пайовий корпус. Це симптом тривожний, цю проблему слід вирішувати найскоріше. Яким же чином?

a Зробити торгівлю цивілізованою. Відкривати більше маркетів, куди залучати юнаків та дівчат, які перебувають на обліку у центрах зайнятості.

a Привести до конкурентноспроможного стану підприємства ресторанного господарства, переробних і заготівельних підприємств.

a Підготовляти фахівців у кооперативних вищих навчальних закладах за цільовим направленням кооперативних організацій .

a Направити зусилля на розв’язання соціальних проблем молодих кооператорів:

a Складне завдання - закріплення молоді на підприємствах і в організаціях та створення розумного співвідношення між молодими та досвідченими працівниками.

a Слід також не допустити помилок при доборі кадрів і всім пайовикам і співвласникам виплачувати з прибутків дивіденди.

Питання3. Добровільне і відкрите членство у кооперативі. Гарантії дотримання прав членів кооперативу.

Аналізуючи кооперативні принципи, на яких базується діяльність кожної кооперативної організації, перший принцип – „Добровільне і відкрите членство” вказує, що кооперативи є добровільними організаціями. Люди мають можливість вивчити і зрозуміти цінності кооперативів, а потім вільно прийняти рішення щодо участі у них. Крім цього, даний принцип підтверджує, що кооперативи є відкритими для всіх, хто потребує їх послуг і бажає прийняти обов’язки членства без статевої, соціальної, расової, політичної і релігійної дискримінації.

Отже, не можна формувати кооперативну організацію за соціальною, расовою чи політичною ознакою. Відповідно до цього принципу проблематичним стає членство в кооперативах юридичних осіб. Між тим в кооперації України практикується колективне членство і воно законодавчо закріплене. Ця практика зародилася ще в 70-х роках минулого століття, коли окремі колгоспи, радгоспи та деякі сільськогосподарські організації входили до складу споживчої кооперації.

Кооператори відчувають свою єдність та розуміють необхідність діяти, виходячи з кооперативних цінностей та ідеалів, тобто є носіями спеціальної кооперативної свідомості.

Важливим кроком у вирішенні завдання захисту соціально – економічних інтересів членів споживчого товариства та забезпечення соціальних гарантій працівників стало прийняття Верховною Радою Закону України «Про кооперацію», яким споживчім товариствам надано право реалізовувати товари та послуги за цінами і тарифами, окремо для членів споживчих товариств та інших фізичних і юридичних осіб.

Керуючись нормою Закону, для реалізації цього положення загальні збори членів споживчих товариств мають право прийняти рішення про продаж пайовикам товарів за їх фактичною собівартістю.

Тому на розгляд членів Ради Укоопспілки, яка проходила 21.11.2007р. (П’яті збори Ради Укоопспілки), було внесено проект нормативного акта Укоопспілки щодо порядку придбання товарів членами споживчого товариства в об’єктах роздрібної торгівлі системи за їх фактичною собівартістю, а також обслуговування за дисконтними картками.

Впровадження зазначеного механізму вимагає від правлінь споживчих товариств, спілок провести:

Ø роз’яснювальну роботу серед населення України про перехід споживчої кооперації на продаж товарів пайовикам за їх фактичною собівартістю;

Ø забезпечити кооперативні організації і підприємства комп’ютерною та комунікаційною технікою;

Ø відпрацювати систему товаропостачання та асортиментної політики магазинів;

Ø встановити оптимальний режим роботи торгової мережі.

Питання4. Турбота про освіту кооператорів.

Кооперативи не лише суттєво впливають на систему цінностей, ставлень і пріоритетів своїх членів, вони сприяють зростанню їхнього рівня освіченості та поінформованості. Дбати про це спонукає кооперативи їхня природа.

Виходячи із принципу «Освіта, підвищення кваліфікації, інформація», кооперативи забезпечують своїм членам та їх рідним загальну освіту і поінформованість з питань кооперативного життя, навчають їх основам теорії кооперації, створюють умови для отримання необхідної працівникові кооперативу фахової освіти, готують відповідні кадри у кооперативних вищих навчальних закладах та підвищують кваліфікацію керівників, працівників, популяризують кооперативну ідею серед населення.

Турбота про освіту членства зумовлена потребою об’єднання у високій ефективності рішень, які приймаються його членами як керівниками. Вона випливає також з мети кооперативних організацій забезпечувати не лише соціально – економічні, а й культурні потреби членів.

Будучи добровільною і відкритою спільнотою, кооперативна організація не може не дбати про повноцінне й багате духовне життя людей, згуртованих навколо ідей його існування. Тому кооперативні організації мають загальноосвітні школи, вищі навчальні заклади, відкривають для потреб місцевих громад бібліотеки, читальні, будинки культури (клуби), заклади для здорового відпочинку й занять спортом, тощо.

Вони також поширюють кооперативні знання та досвід кооперації через власні періодичні видання, національну пресу, радіо, телебачення, кіно. При цьому громадяни залучаються до культурного кола, в якому відбувається активний обмін кооперативними ідеями та пропозиціями щодо вирішення суспільних проблем, у тому числі і глобальних проблем людства, духовними надбаннями різних культур.

Турбота про освіту кооператорів завжди була в центрі уваги Правління Укоопспілки в реалізації кадрової політики в системі споживчої кооперації.

В Стратегії розвитку споживчої кооперації України (2004 – 2015рр.), відзначено, що успішна реалізація кадрової політики вимагає постійного вдосконалення кооперативної освіти. («Стратегія» р.4.)

/ По яким направленням вона реалізовуватиметься, дивіться «Стратегію» р.5/

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 3. Інститут пайовиків: місце і роль в системі споживчої кооперації.	\|	Лекція. Архітектурні стилі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.