Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Природного середовища

Ефективність заходів з охорони навколишнього

Природоохоронні заходи мають на меті поліпшення стану навколишнього середовища та створення відповідних умов для цього. Основними ознаками природоохоронних заходів є:

- підвищення екологічності продукції, що випускається підприємствами для суспільного і особистого споживання;

- зниження споживання природних ресурсів на одиницю продукції, що випускається та здійснення ефективної господарської діяльності;

- зменшення забруднення природних комплексів викидами, стоками, відходами, фізичними випромінюваннями;

- поліпшення стану середовища існування людей.

Обгрунтування та оцінка природоохоронних заходів є основою економічного методу управління охороною навколишнього природного середовища. Оцінка ефективності природоохоронних заходів здійснюється за соціальними, економічними та еколого – економічними результатами.

Соціальні результати природоохоронних заходів полягає:

- поліпшенні фізичного розвитку населення;

- скороченні захворювання людей;

- зростанні тривалості життя і періоду активної діяльності;

- поліпшенні умов праці і відпочинку;

- підтримці екологічної рівноваги, включаючи збереження генетичного фонду;

- збереженні естетичної цінності природних і антропогенних ландшафтів,пам’яток природи, заповідних зон і інших охоронних територій

Економічні результати природоохоронних заходів передбачають:

- скорочення збитків, що завдаються природі;

- економію витрат природних ресурсів;

- з ниження забруднення навколишнього середовища;

- зростання продуктивності фауни:

- підвищення працездатності людей і їх життя.

Еколого-економічні результати передбачаюсь:

- зниження негативних впливів на природу та покращення стану флори і фауни;

- зниження витрачання природних ресурсів;

- зменшення збитків, що завдаються навколишньому середовищу забрудненнями.

Оцінка економічної ефективності природоохоронних заходів здійснюється за такими показниками:

1) Загальна економічна ефективність витрат (Е) на природоохоронні заходи:

де Е – економічний ефект і-го виду діяльності на j – му об’єкті;

m – кількість видів діяльності на j – му об’єкті;

В – витрати на природоохоронні заходи.

2) Порівняльна економічна ефективність використовується при виборі варіанту оптимального технічного рішення (В). Порівняння здійснюється з витратами на спорудження та експлуатацію природоохоронних об’єктів:

де С – експлуатаційні витрати на утримання природоохоронних споруд(собівартість);

К – капітальні вкладення в природоохоронні заходи;

Н – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (від дорівнює 0.1 – 0.15 від залежності від галузі.

3) Чистий економічний ефект від природоохоронних заходів визначається за формулою:

4) Економічна ефективність капітальних вкладень:

де ∆П – економічний збиток, якого вдалося уникнути внаслідок впровадження природоохоронних заходів.

5) Показник зниження негативного впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище:

де ∆В – зниження величини негативного спливу на навколишнє середовище.

6)Покращення стану навколишнього середовища внаслідок проведення природоохоронних заходів:

де ∆В – покращення стану навколишнього середовища.

Комплексний аналіз впливу сучасного виробництва на стан навколишнього середовище і існуючих методів його оцінки показує, що найбільш розповсюджені методи визначення впливу виробничих процесів на навколишнє середовище спираються на натуральні показники. Це – концентрація шкідливих домішок у середовищах і маси шкідливих речовин, які потрапляють у навколишнє середовище протягом року. Оцінюється ступінь їхньої відповідальності нормам (ГДК, ГДВ, ГДС тощо).

Кількісні оцінки можуть мати вигляд інтегральних показників навантаження (наприклад, індексів забруднення). Очікувана тривалість життя – один із припустимих критеріїв для оптимізації рівня безпеки. Цей критерій має необхідне представництво, оскільки саме на очікувану тривалість життя впливають техногенні і природні процеси. Проведені окремими вченими дослідження доводять недоцільність єдиного узагальнюючого еколого – економічного показника для оцінки наслідків природокористування.

Як економічний показник оцінки впливу виробничого об’єкта на навколишнє середовище часто застосовують кількісну характеристику економічного збитку, що спричиняється в результаті забруднення.

Для проведення аналізу встановлення доцільності і прийняття для суспільства рівня безпеки та ризику виникає необхідність у здійсненні багатокритеріального аналізу умов і шляхів сталого розвитку. Під сталістю розуміється збереження вихідних параметрів «Людина – природа». Як критерії сталого розвитку і безпеки, як правило, сприймають таки параметри6 валовий національний дохід (ВНД), якість життя, здоров’я людини.

Пошук ефективних рішень приводиться з урахуванням витрат на підвищення надійності і безвідмовності технічних систем і якості продукції, що виготовляється, та соціальних ефектів. Суть методу полягає в зіставленні й аналізі двох величин:

- витрат на забезпечення надійності і безвідмовності;

- економічного й інших збитків у вартісному виявленні.

Рівень безпеки, що відповідає тому чи іншому стану суспільства, його науково – технічним і економічним можливостям, має стохастичну (випадкову) природу і визначається низкою випадкових явищ. У загальному випадку він характеризується:

Імовірністю виникнення техногенних аварій, катастроф, небезпечних природних явищ і можливим збитком під час цих подій;

Ступенем негативного впливу на людину і навколишнє середовище техногенних і природних процесів;

Імовірністю переростання екологічної обстановки в кризу і катастрофічну.

Зазначені вище вірогідні характеристики, відповідно до прийнятих уявлень, по суті відображають ризик виникнення певних подій: у першому випадку – ризик техногенних аварій, катастроф і небезпечних природних подій, у другому – ризик здоров’я людини, негативних змін у навколишньому середовищі тощо за не екстремальних умов, а третьому – ризик виникнення надзвичайної ситуації екологічного характеру.

Визначання рівня прийнятої безпеки і ризику є складним завданням, що вимагає проведення наукового аналізу економічних, соціальних, екологічних, демографічних та інших факторів.

Для балансу між пріоритетами екологічного і економічного характеру вводять категорію. Соціально прийнятного ризику, що визначає, який рівень ризику гарантує екологічну безпеку.

Концепція соціально прийнятного ризику як засобу пошуку балансу між стратегіями економічного і екологічного розвитку передбачає можливий прийнятий рівень екологічного ризику за рахунок підвищення рівня соціально – економічного добробуту населення за умови, що витрати на рівень екологічного ризику не перевищуватимуть рівень соціально прийнятого ризику.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Стратегічні напрями розвитку галузей народного господарства та забезпечення охорони природно-ресурсного потенціалу	\|	Збалансоване використання і відновлення природних ресурсів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.