• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Біологічні особливості птиці

Птахівництво

Вирощування ягнят

Вівцю з новонародженим ягням розміщують в окрему клітку, утримують в ній на протязі 3 днів, а потім переводять в групову клітку на 10-15 овець з приплодом.

Через 10-15 днів формують більші групи по 50-80 маток з приплодом. Приміщення для молодняку повинно бути світлим, сухим, з вентиляцією. Підлогу застеляють соломою. В перші дні життя основним кормом для ягнят є материнське молоко, з 10-денного віку їх привчають до поїдання сіна, моркви, силосу, з 2-3 тижневого віку ягнят підгодовують сумішшю концентратів із вівсянки і пшеничних висівок.

Ягнят утримують під матками до 4-місячного віку, після чого їх відлучають.

Птахівництво – високопродуктивна галузь тваринництва. М'ясо птахів високопоживне, має високі смакові якості і використовується в дієтичному харчуванні, оскільки містить менше жиру і більше білка, який легко засвоюється організмом.

Скороспілість птиці висока. Кури в 6 місячному віці починають нести яйця. Курчата, яких вирощують на м'ясо (бройлери) у 60-деному віці важать 1,5 - 1,7 кг, каченята в 50-денному віці - 2 - 2,5 кг, а гусенята до 70-денного віку досягають 4 - 4,5 кг.

Розведення сільськогосподарської птиці в підсобних господарствах військових частин обумовлено рядом її цінних біологічних особливостей, у тому числі:

· хорошою акліматизацією в різних зонах;

· високою плодючістю і скороспілістю;

· високою поживністю м’яса і яєць.

Яйцекладка у курей починається в 6 місячному віці, коли їх вага досягає 80% маси дорослої птиці. Яйценосність залежить від породи птиці, умов годівлі, догляду та утримання. Найбільша середня яйценосність спостерігається у птиці на першому році яйцекладки (200 - 260 шт. )

На другий рік яйценосність знижується на 10 - 15%, а вага яєць збільшується на 9 - 13%.

В наступні роки яйценосність знижується ще більше.

В підсобних господарствах військових частин можна розводити курей з комбінованою продуктивністю: род-айленд, нью-гемпшир, московська та ін. За скоростиглістю і яйценосності вони наближаються до яєчних. Середньорічна яйценосність становить 170 -200 шт.

Кури м’ясних порід в порівнянні з м'ясо-яйцевими мають більші розміри, компактний, горизонтально поставлений тулуб, флегматичний темперамент. Середньорічна яйценосність курей невелика – 110 - 130 шт. Із цих порід курей найбільш поширення одержали корнуельські м’ясні кури, із яких в основному вирощують курчат-бройлерів.

В підсобному господарстві можна займатися також розведенням качок, гусей, індиків. Для розведення птиці доцільно купляти молодняк (курчат, каченят, гусенят) в районних інкубаторних станціях або в інкубаторах птахофабрик.

Утримання птиці в підсобному господарстві

Напрямок птахівництва і кількість птиці, що розводиться в підсобному господарстві, залежить від наявності кормової бази та водоймищ для водоплаваючої птиці.

Для утримання домашньої птиці можна використовувати будь-яке приміщення, якщо воно сухе, світле, без щілин в підлозі, стелі, стінах, з хорошим дахом. Біля пташника доцільно обладнати вигульний майданчик, огородити його металевою сіткою висотою 1,5 - 2 м. В теплу пору року годують птицю тільки на вигульних майданчиках.

Для умов утримання важливе значення мають посадки птиці, склад повітря, температура, вологість, освітленість в приміщенні та інші фактори. Щільність посадки – кількість птиці на 1 м2підлоги приміщення – залежить від породи птиці, способу її утримання, догляду та кліматичних умов. Особливо важливий цей фактор в зимовий період.

Встановлено, що при збільшенні щільності посадки яйценосність курей знижується. Крім того, при такій посадці птиця роздзьобує одна одну.

Кількість курчат з розрахунку на 1 м2площі підлоги у віці від 1 до 30 днів становить 52 голови, 31 - 60 днів – 34 голови, 61 - 140 днів – 21 голова.

Норма посадки каченят на 1 м2підлоги у віці від 1 - 15 днів – 16 гол., від 16 - 30 днів –12 гол., від 31 - 55 днів – 8 гол.

Норма посадки курей на 1 м2підлоги пташника 4 - 6 голів, в залежності від живої ваги.

Температурний режим має найбільше значення для створення нормального мікроклімату в пташнику. Птиця не може швидко пристосуватися до різких змін температури повітря, що впливає на її життєво важливі функції. В залежності від системи утримання і кліматичної зони оптимальна температура повітря в приміщенні для курчат 1 тижня повинна бути 31 - 28о, 2 тижні 28 - 26о, 3 тижні -26-24о, 4 тижні - 24 - 22оС .

Для курчат 110 – 150-денного віку при утриманні на підлозі, температура повітря в приміщенні повинна бути в межах 18 - 16о С , при утриманні в клітках –16оС, а для курей-несучок в межах 10 - 20оС. Найвища яйценосність спостерігається, коли температура досягає 12 - 14оС при утриманні на підлозі і 15 - 18оС при утриманні в клітках.

Точним показником оптимальності температури – є поведінка птиці. При нормальній температурі птиця рухлива, добре поїдає корм, рівномірно розміщується по всій площі підлоги або клітки.

Вологість повітря в приміщенні для птиці всіх вікових груп повинна бути в межах 60 - 70% .

Світловий режим – важливий фактор регулювання яйценосності і приросту живої ваги птиці, особливо в осінньо-зимовий час, значення світла для життєдіяльності і продуктивності курей важко переоцінити.

Однією із основних причини зниження яйцекладок в осінньо-зимовий період є короткий світловий день. Для підвищення яйценосності восени і зимою його подовжують за рахунок штучного освітлення.

Тривалість освітлення доцільно поступово скорочувати, починаючи з добового віку курчат, а в період яйцекладки - збільшувати.

Для молодняку птиці, яку вирощують на м'ясо, тривалість освітлення не повинна перевищувати 14 годин.

Освітленість пташника повинна бути рівномірною і становити + 20-30 люксів.

Корми і особливості годівлі птиці

В підсобному господарстві військової частини на годівлю птиці треба в першу чергу використовувати всі відходи їдалень і продукти, які отримують на садово-городній ділянці.

Картопля– для годівлі птиці можна використовувати дрібну, непридатну для харчових цілей картоплю, яку варять, подрібнюють і ретельно змішують з борошном.

Згодовують картоплю в кількості:

курчатам – 50-100 г;

каченятам, індикам – 150-200 г;

гусям – 250-300 г і більше.

Курчатам, каченятам і індичатам її можна згодовувати з 5-10 -денного віку (до 10-15% маси добового раціону зерно-борошняних кормів)

Столові відходи – голови, хвости і внутрішні органи риби, залишки м’ясних і рибних страв можна згодовувати птиці у вологих мішанках.

Зелені і соковиті корми (листя моркви, капусти, буряка, моркву, буряк, турнепс ) потрібно згодовувати в подрібненому вигляді.

В підсобних господарствах із кормів тваринного походження використовують збиране молоко, сироватку, рибне і м'ясо-кісткове борошно. Всі білкові корми дають птиці у вигляді мішанок. Із білкових кормів рослинного походження птиці згодовують горох, сою, кормові боби, чечевицю, макуху і шроти.

Харчові якості гороху, вики, чечевиці і бобів значно підвищуються після варіння, тому рекомендується згодовувати їх вареними.

Годівля дорослої птиці

Годівля буде правильною, якщо в раціоні птиці є всі необхідні поживні речовини: білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини, вітаміни.

Раціон для курей повинен складатися із зерна, борошна, кормів тваринного походження і мінеральних кормів. Приблизний добовий раціон для курей російської білої породи вагою 1,8 кг і яйценосності 20 шт. в місяць такий: зерна – 50 г, суміші борошна (вівсяне, ячмінне, кукурудзяне, висівки пшеничні) – 50 г, вітамінного сінного борошна – 10 г, соковитих кормів (морква, буряк – 30-50 г, сухих і білкових кормів тваринного і рослинного походження (макуха, м’ясні відходи та ін.)—10-15 г, кісткове борошно – 2 г, кухонна сіль – 0,5 г.

Курям м’ясних і м'ясо-яєчних порід треба згодовувати на 18-20 г більше зерно-борошняних кормів і на 3-4 г більше сухих кормів тваринного походження.

Частину суміші борошна заміняють вареною картоплею, збільшивши масу корму втричі. Літом замість сінного борошна і коренеплодів згодовують зелену масу до 30-40 г на1 голову.

Годувати курей треба 3-4 рази на добу. Вранці птиці дають небагато зерна або сухої суміші, на другу годівлю – пророщене зерно, в наступну годівлю – вологу суміш, на ніч – сухе зерно.

В холодну пору року вологі суміші (мішанки) готують на теплому бульйоні, сироватці або воді.

В годівниці для мінеральних кормів зажди повинна бути крейда, деревне вугілля, подрібнені кістки, гравій, в поїлках – свіжа і чиста вода.

При відсутності якого-небудь корму він повинен бути замінений іншими з врахуванням його поживності.

.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
3. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
4. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
5. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
6. Аграрне виробництво і його особливості
7. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
8. АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЇЇ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ
9. Анатомо-фізіолгічні особливості
10. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка та її вплив на його психологічні особливості й поведінку.
11. Анатомо-фізіологічні особливості молодших школярів
12. Антисептики ароматичного ряду (фенол чистий, іхтіол, дьоготь, мазь Вількінсона, лінімент за Вишневським). Особливості протимікробної дії та застосування.

Переглядів: 1720