Механізм нарахування та сплати туристичного збору

Основні поняття з оподаткування туристичним збором

Базою справляння є вартість усього періоду проживання у будинках, в готелях, кемпінгах, мотелях, гуртожитках для приїжджих та ін. закладах вирахуванням податку на додану вартість.

Згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради справляння збору може здійснюватися:

а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;

б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

в) ЮО або ФО-підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Ставка збору встановлюється у розмірі від 0,5 до 1 відсотка до бази справляння збору.

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової нерухомості.

Не є об’єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначених законом;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) садовий або дачний будинок, загальна площа якого не перевищує 40 кв. метрів, але не більше одного такого об’єкту на одного платника податку.

Базою оподаткування об’єктів житлової нерухомості є загальна площа об’єкта оподаткування, яка визначається на підставі даних, що надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі наявності у платника податку кількох об’єктів оподаткування база оподаткування визначається окремо за кожним з таких об’єктів.

База оподаткування об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється органом державної податкової служби.

За ставкою 0 гривень за 1 кв. метр оподатковується:

а) у містах – загальна площа об’єкту житлової нерухомості у розрахунку 40 м² на одну зареєстровану у такому об’єкті нерухомості особу, але не менше 100 м² на один такий об’єкт;

б) у сільській місцевості - загальна площа об’єкту житлової нерухомості у розрахунку 40 кв. метрів на одну зареєстровану у такому об’єкті житлової нерухомості особу, але не менше 200 кв. метрів на один такий об’єкт.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Обчислення суми податку з об’єктів житлової нерухомості для фізичних осіб, в тому числі для фізичних осіб-підприємців, проводиться органом державної податкової служби за місцезнаходженням об’єкту житлової нерухомості.

Розрахунок податку із повідомленням про суму податку, що підлягає сплаті, та платіжні реквізити надсилаються органами державної податкової служби платникам податку за місцем їх проживання (реєстрації) не пізніше 15 липня звітного року. Форма розрахунку встановлюється центральним органом державної податкової служби у порядку, визначеному ПКУ.

Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані до 31 березня року, в якому набрав чинності цей Кодекс, а у наступні роки щокварталу, у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу, подавати органам державної податкової служби відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкту нерухомого майна, станом на перше число відповідного кварталу в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 11 :Туристичний збір	\|	Завдання та функції органів ДПС

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.