Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Облік витрат за елементами

Рис. Графічне зображення організації як відкритої системи

Школа наукового управління (1885 – 1920 рр.). Найтісніше пов’язана з роботами Фредеріка І.Тейлора, Френка і Лілії Гілбрейт, Генрі Ганта.Вони займались дослідженнямна рівні організації, продукуванням виробничого менеджменту. Тейлор і Гілбрейт (Джілбрейт), які починали свою кар’єру робітниками, займались спостереженнями, замірами і аналізом операцій ручної праці, стимулюванням трудової активності, нормуванням праці тощо. Завдяки розробці концепції наукового управління менеджмент був визнаний самостійною галуззю наукових досліджень. Головна заслуга Тейлора полягає в тому, що він, як засновник школи “наукового управління”, розробив методологічні основи нормування праці, стандартизував трудові операції, запровадив наукові підходи до підбору, розстановки і стимулювання працівників.

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МЕНЕДЖМЕНТУ

 

 

1 етап – розвиток науки про управління людьми в процесі виробництва– базується на підвищенні ефективності організації на засадах удосконалення виробничих процесів та операцій. На цьому етапі менеджерів насамперед хвилюють технічні підходи, які включають не лише машини, станки, обладнання, всі види технологій, але й управлінські знання, організаційні структури, методи виробничого планування, способи розробки робочих місць, прийоми та навички роботи, механізми забезпечення підвищення кваліфікації та підготовки робочої сили. Цей етап характеризується розвитком школи наукового управління, “фордизму”, класичної (адміністративної) школи управління та ін.

Школа “фордизму” (1899 – 1945 рр.).Її засновник Генрі Форд розробив теорію, в основу якої поклав ідею потоково-масового виробництва. Відповідну систему управління називали “терором машини”. Форд, який спочатку працював менеджером Детройтської автомобільної компанії, а потім став її власником, сформував механізми чіткого контролю і планування, ефективного мотивування, конвеєрного складання, безперервних технологічних процесів, інноваційного розвитку, активного адміністрування.

Класична (адміністративна) школа управління (1920 – 1950 рр.) започаткована Анрі Файолем, якого часто називають батьком менеджменту. Займалась вивченням питань ролі та функцій менеджерів. Файоль був керівником інституційного рівня управління, оскільки керував французькою вугільною компанією. Файоль поділив процес управління на п’ять основних функцій: планування, організування, розпорядництво, координування та контролювання. На засадах розробок Файоля у 20-х. рр. було сформульовано поняття організаційної структури управління підприємства, елементи якої є системою взаємозв’язків, неперервних взаємопов’язаних дій - функцій управління.

Файолем розроблено 14 принципів менеджменту: поділ праці; повноваження та відповідальність; дисципліна; єдиновладдя; єдність напряму діяльності; підпорядкування особистих інтересів загальним; винагорода персоналу; централізація; ієрархія управління; порядок; справедливість; стабільність робочого місця; ініціатива; корпоративний дух.

2 етап – формування управлінських механізмів на засадах розвитку людських стосунків пов’язаний із визнанням людини пріоритетним фактором виробничо-господарської діяльності. При цьому основна увага націлюється на соціальні аспекти: усі форми морального та матеріального стимулювання працівників, стилі управління, участь працівників у процесі прийняття управлінських рішень, організаційну культуру, можливості кар’єри та просування за службовою ієрархією. На цьому етапі сформувались дві основні школи: людських стосунків та поведінських наук.

Школа людських стосунків (1930 – 1950 рр.). Заснували Мері Паркер Фолліт та Елтон Мейо. Фолліт вперше визначила менеджмент як “забезпечення виконання робіт з допомогою інших осіб”. Школа рекомендувала використовувати прийом управління людськими стосунками шляхом впливу безпосередніх керівників на працівників, консультацій з працівниками, забезпечення широких можливостей спілкування на роботі. Ідея полягає в тому, що уважне ставлення до людей значно підвищує продуктивність праці. На відміну від попередніх шкіл, де переважала турбота про виробництво, тут акцентується увага на турботу про людину. Тобто мова йде про покращання діяльності організації за рахунок підвищення ефективності її трудових ресурсів.

Школа поведінських наук (з 1950 р. до наших часів) формуваласьКрісом Анджирисом, Ренсоном Лайкертом, Дугласом Мак Грегорем, Фредеріком Гербергом та іншими вченими – біхевіористами (від англ. behavior – поведінка). В основі лежать методи налагодження міжособистих стосунків, підвищення ефективності людських ресурсів, формування колективів за психологічною сумісністю тощо.

3 етап – побудова систем управління, орієнтованих на ринок (з 2 - ої пол. 20 ст.) – пов’язаний із виникненням на підприємствах проблем перевиробництва, що викликані незабезпеченим попитом. На цьому етапі системи управління людьми, що були створені ринковоорієнтованими управлінськими школами, базуються на маркетингових концепціях. Тобто планування виробничої та реалізаційної діяльності, організування діяльності та підбір відповідних кадрів, формування систем матеріального та нематеріального стимулювання, контролювання та регулювання на усіх етапах процесу управління почали здійснюватись відповідно до вимог ринку (попиту, пропозиції, конкуренції, умов збуту, цільових сегментів ринку тощо).

4 етап – активне застосування кількісних (економіко - математичних) методів як важливих напрямів формалізації методів менеджменту і трансформації їх в управлінські рішенняпов’язаний із широким застосуванням в менеджменті математики. Яскравим представником цього етапу є школа науки управління (кількісного підходу) (1950 р. і до наших днів).Виникла в Англії під час другої світової війни як наслідок пошуку шляхів боротьби з німецькими масовими повітряними ударами, підводним німецьким флотом, а також висадки союзників в Європі. Основою школи є дослідження моделей, тобто форм відображення реальності, і операцій. Після створення моделей змінним величинам надаються кількісні значення. Особлива роль тут відводиться технічному та програмному забезпеченню. Представники цієї школи розглядають управління як логічний процес, що може бути виражений в математичній формі. Розробка концепцій управління базується на застосуванні математичного апарату, з допомогою якого досягається інтеграція математичного аналізу та суб’єктивних рішень менеджера. Формалізація управлінських функцій викликала необхідність перегляду структурних елементів організації (служб обліку, маркетингу, планування тощо). З’явились такі елементи внутрішньофірмового планування, як імітаційні моделі рішень, методи аналізу в умовах невизначеності, математичне забезпечення оцінки багатоцільових управлінських рішень тощо.

Представники “нової школи” Д. Марч, Т. Саймон, С. Бір, М. Месарович, Р.Акофф, І. Чечмен та інші, які софрмували основні положення кількісного підходу, вперше почали розглядати організацію як відкриту систему, що врешті-решт привело до появи системного підходу.

5 етап – формування системних та ситуаційних підходів у менеджментіпов’язаний з розглядом організації як системи, діяльність якої постійно залежить від змінного набору обставин. Системний підхідбазується на використанні теорії систем у менеджменті з кінця 50-х років. Система – це сукупність взаємопов’язаних та взаємодіючих елементів, що визначають її характер. Усі організації (об’єкти управління) є системами, які складаються з таких елементів: структура, завдання, технологія, люди, цілі, ресурси. Існують закриті (мають фіксовані жорсткі умови, не залежать від оточуючого середовища) та відкриті (взаємодіють із зовнішнім середовищем) системи. Усі організації є відкритими системами.

Графічне зображення організації як відкритої системи:

 


Ситуаційний підхід(розроблений в 60-х роках) витікає з поняття ситуації як конкретного набору обставин, що впливають на організацію протягом певного часу. Він спрямований на підбір прийомів менеджменту для розв’язання конкретних управлінських ситуацій з метою найбільш ефективного досягнення цілей організації.

6 етап – комп’ютеризація управлінських процесів (з 1980-х рр.) пов’язаний із розвитком інформаційних та комп’ютерних систем. Сучасний етап характеризується високими темпами розвитку інформаційних технологій. Характерною особливістю використання сучасних засобів обчислювальної техніки є перехід до мережної обробки даних. Ця технологія забезпечує ефективне колективне використання обчислювальних та інформаційних ресурсів, поліпшення комунікацій, процесів обміну інформацією, створює умови для функціонування розподілених систем обробки даних. На сьогодні у світі зареєстровано понад 200 глобальних мереж, з яких 54 створено у США, 16 — в Японії. Найбільш поширена глобальна мережа Internet, користувачі якої отримують інформацію з усього світу, мають доступ до звітів різних корпорацій та фірм, можуть користуватися статистичними даними більшості країн світу, регіонів, працювати з бібліотечними фондами та звітами науково-дослідних інститутів тощо. Найпоширенішими спеціалізованими програмами є такі: “Marketing Expert I.I” (інструментальний засіб для розробки стратегічного й тактичного планів маркетингу, розв'язання задач з аудиту і планування маркетингу), система “Галактика” (середовище управління бізнесом в промисловості та торгівлі з реалізацією повного ринкового циклу: аналіз ринку, макропланування, бізнес-планування, планування операцій, виконання господарських операцій, відображення дій, що мали місце в бухгалтерському обліку та звітності, аналіз господарської та фінансової діяльності), система автоматизації менеджменту Delo Pro v 1.5 (комплексна програма, призначена для управління закупівлями, продажем, автоматизації складського обліку, аналізу руху грошей і товарів), SCALA 5(програмне забезпечення для управління комерційними підприємствами), система MIRACLE (МІРАКЛ)(інтегрована система бухгалтерського обліку, фінансового аналізу та управління підприємством),“ОФИС 2000” для Windows(пакет програм, призначений для автоматизації роботи підприємства), програма “Project managament”(призначена для бізнес-планування інвестиційних проектів).

 


Читайте також:

  1. IX. Відомості про військовий облік
  2. IX. Відомості про військовий облік
  3. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
  4. Автоматизовані форми та системи обліку.
  5. Автоматичне регулювання витрати помпових станцій
  6. Акції та їх облік
  7. Акції та їх облік
  8. Алгоритм із застосуванням річної облікової ставки d.
  9. Альтернативна вартість і незворотні витрати
  10. Аналіз витрат за центрами відповідальності.
  11. Аналіз витрат звичайної діяльності
  12. Аналіз витрат на 1 грн. вартості продукції




Переглядів: 670

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ЛЕКЦІЯ 3 | Бріскін Ю.А.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.