Показники ефективності використання оборотних коштів

Оборотні виробничі фонди. Нормування оборотних коштів.

Оборотні виробничі фонди представляють собою частину майна підприємства, речовим виразом яких є предмети праці.

Оборотні виробничі фонди функціонують у сфері виробництва. Крім того, підприємства розпоряджаються готовою продукцією і коштами, що обслуговують сферу обертання. Ця частина майна підприємства називається фонди обертання.

Сукупність усіх коштів, вкладених в оборотні виробничі фонди і фонди обертання, складає оборотні кошти підприємства.

По своєму складу оборотні кошти підрозділяються на:

Оборотні виробничі фонди:

1) виробничі запаси на складі підприємства;

2) незавершене виробництво - це напівфабрикати власного виготовлення, заготівлі;

3) витрати майбутніх періодів.

Фонди обертання:

4) готова продукція на складі підприємства;

5) продукція, відвантажена споживачу, але не оплачена;

6) кошти підприємства в розрахунках.

Головне завдання ефективного використання оборотних коштів складається в тому, щоб забезпечити безперервність процесу виробництва і процесу обертання (реалізації) при мінімальному обсязі оборотних коштів.

По джерелах формування оборотні кошти підприємства діляться на власні, зайомні і залучені.

Власні оборотні кошти підприємства формуються за рахунок прибутку. Такий метод формування оборотних коштів забезпечує оперативність і фінансову незалежність підприємства.

Залучені оборотні кошти створюються за рахунок кредитів банків. Наприклад, під сезонні потреби в оборотних коштах.

Залучені засоби це засоби, тимчасово що вилучаються підприємством із спеціальних фондів, а також відстрочка по виплаті податків і заборгованості постачальникам. Ці засоби використовуються підприємством у якості резерву у випадку порушення безперервності в обороті оборотних коштів.

Залучені засоби називаються також стійкими пасивами.

У залежність від характеру планування оборотні кошти діляться на нормовані і ненормовані.

Нормовані - це оборотні кошти, які розміщені в сфері виробництва (гр. 1, 2, 3 + готова продукція на складі).

Ненормовані - це відвантажена, але не оплачена продукція і кошти в розрахунках, включаючи дебіторську заборгованість.

Тривалість обороту оборотних коштів (у днях) - це період від моменту надходження запасів на підприємство до одержання грошей за реалізовану продукцію. Тривалість обороту оборотних коштів дозволяє оцінювати ефективність роботи підприємства.
Ставляться два завдання підвищення ефективності використання оборотних коштів:

1) скорочення запасів до мінімального розміру;

2) прискорення оборотності.

Ці завдання пов'язані між собою.

Оборотність оборотних коштів характеризують показники:

- коефіцієнт оборотності ОС;

- коефіцієнт завантаження ОС;

- тривалість обороту ОС.

1. Коефіцієнт оборотності ОС:.

2. Коефіцієнт завантаження ОС:.

3. Тривалість обороту ОС:; .

де Qp - продукція, реалізована підприємством за відповідний період; Фср._ост_. - середній залишок ОС за цей період; F - число днів в періоді, який аналізується.

Потреба в оборотних коштах залежить як від виробництва, так і від тривалості обороту оборотних коштів. Тривалість обороту ОС може бути знижена такими засобами:

1) Запаси. Їхній розмір може бути зменшених за рахунок удосконалювання постачання, прискорення перевезень, поліпшення організації складського господарства, більш точного нормування ресурсів, утилізації відходів виробництва.

2) Незавершене виробництво. Його можна зменшити, скорочуючи тривалість виробничого циклу шляхом упровадження потокових методів і гнучких виробничих систем, механізації й автоматизації, підвищення змінності, скорочення простоїв, більш ефективного використання часу робітників.

3) Запаси готової продукції. Їх можна скоротити, поліпшивши інформаційний обмін із споживачем, роботу транспорту і систему розрахунків.

4) Зниженню витрати ресурсів і запасів ОС повинно сприяти зменшення матеріалів і енергоємністі виробництва.

Зокрема існують три основні напрямки зниження матеріало- і енергоємкості виробництва:

1. Конструкційне;

2. Технологічне;

3. Організаційно-економічне.

Конструкційнеприпускає поліпшення конструкцій виробів і використання більш дешевших матеріалів при їхньому виготовленні.

Технічнеприпускає впровадження маловідходных і безвідхідних засобів виробництва.

Організаційно-економічнеприпускає підвищення зацікавленості робітників в економії ресурсів шляхом стимулювання, удосконалювання систем планування, обліку і контролю.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Список літературних джерел

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.