• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Економічні цикли: сутність, причини, види. Теорії економічних циклів. Принцип акселератора.

Економічні цикли та економічні кризи займають особливе місце в курсі політекономії, що обумовлено щонайменше двома обставинами:

з одного боку, суспільство завжди націлене на постійне підвищення рівня рішення своїх економічних проблем, забезпечення себе все більшою кількістю товарів і послуг, а з другого боку – одержані результати далеко не завжди адекватні цим прагненням.

Досягнуті рівень обсягу національного виробництва, цін, зайнятості не стабільні і їх зміна складає серйозну проблему для національної економіки, вона проникає в усі куточки економічної діяльності і впливає на діяльність всіх економічних суб’єктів.

Економіка періодично проходить періоди зростання обсягів виробництва: їх скорочення. Стабільність повторення національною економікою спадів і зростання дає нам право говорити про циклічність її розвитку.

Економічний цикл –це регулярне повторення певних станів національної економіки – розширення і скорочення обсягів виробництва.

Економічний цикл нерідко називають циклом ділової активності або кон`юнктурним циклом.

За допомогою малюнку покажемо економічний цикл:

Економічний цикл

Ми бачимо, що економічний розвиток відбувається хвилеподібно, тобто йде чергування підйомів і спадів ділової активності, розширення і скорочення обсягів національного виробництва.

Існує декілька підходів до визначення стадій (фаз) економічного циклу. Різниця пов’язана з кількістю визначених стадій і їх назвою.

З точки зору кількості в літературі можна зустріти виділення двох стадій: спад, для якого характерно скорочення обсягів виробництва і підйом – розширення. Переломні точки називають максимумом (пік) і мінімумом (впадина).

Проте, частіше всього економісти виділяють чотири стадії економічного циклу: криза (спад), депресія, пожвавлення, підйом.

Криза (спад). Перша криза відбулась в Англії 1825 р., потім Англія і США – 1836, США – 1841. 1857 р. – перша світова циклічна криза. Самою руйнівною світовою кризою була криза 1900-1901, 1929-1933 р. Характерні риси: спад виробництва, зростання безробіття, криза збуту ? до падіння цін. В умовах кризи лише підприємства з крупним капіталом і великими фінансовими можливостями зберігають можливість одержання прибутку шляхом скорочення витрат. Середні і малі підприємства особливо ті, які не мають високопродуктивного обладнання і технологій не можуть стабілізувати економічне положення і стають банкрутами. Розорення слабих в технічному відношенні підприємств має плюси для розвитку промисловості в цілому, так як веде до підвищення загального рівня п/е.

Депресія, нижня частина економічного циклу, його дно. Ця фаза може мати досить тривалий характер. Рівень виробництва стабільний, але дуже низький, найбільших масштабів досягає безробіття, кількість банкрутств, продовжується зниження загального рівня цін.

Пожвавлення – поступове підвищення рівня виробництва, і в кінці стадії пожвавлення обсяг виробництва досягає передкризового рівня, підвищення підприємницької активності, зростання доходів підприємств і домогосподарств, що збільшує попит на споживацькі товари і ресурси. Зростання виробництва забезпечує створення нових робочих місць. Криза збуту пройшла, намічається деяке підвищення цін.

Підйом. Перевищення передкризового рівня виробництва означає входження економіки в нову стадію економічного циклу. Подальше розширення виробництва, скорочення безробіття, зростають доходи. Інвестиції і споживацькі витрати безперервно розширяються. Росте попит на товари і послуги, але в силу того, що економік працює на повну потужність, а сукупний попит зростає, то набирає силу тенденція росту цін. Починають формуватись передумови для входження економіки в новий цикл.

Перша пол.. 70-х р. ХХ ст.. ознаменувалась виникненням структурних криз, які поглиблювали циклічні кризи або ж навпаки згладжували прояви циклічних криз. Нафтовий, продовольчий, енергетичний, екологічна криза.

Тривалість економічних циклів:

· Короткострокові (цикли Джозефа Кітчина) – 3-4 роки;

· Середні економічні цикли (цикли Жуглера) – 7-11 років;

· Великі економічні цикли «довгі хвилі» (М.Д. Кондрат`єв) – 48-55 років.

Але базисними вважають середні цикли: вони найближче взаємодіють із малими циклами і найдієвіше впливають на розвиток економічних процесів.

Вплив циклів на різні галузі економіки.

Ми уже говорили, що вплив циклів зазнають всі суб’єкти, і всі сфери. Але різні галузі по-різному відчувають вплив циклу. Галузі, що виробляють споживацькі товари довготривалого використання і засоби виробництва більш, ніж інші сприймають економічні коливання.

1. знижуються інвестиційні витрати, знижується покупка товарів довготривалого використання;

2. рівень конкуренції нижчий і не поспішають знижувати ціни.

Причини економічних циклів (біля 200):

Зовнішні – фактори знаходяться за межами економічної системи:

· зміна чисельності населення;

· політичні, воєнні та інші події (розпад СРСР);

· поява винаходів революційного характеру (автомобіль, літак, синтетичні матеріали, комп’ютери).

Внутрішні:

· нестабільність інвестиційних витрат;

· нестабільність споживчих витрат;

· діяльність держав в області економічного регулювання.

Учені, які досліджували середньо тривалі економічні цикли, звернули увагу на те, що зміни в попиті на готову продукцію тягнуть за собою, як правило, значне зростання попиту на засоби виробництва. Кларк.

Зростання попиту на предмети споживання породжує ланцюгову реакцію, яка веде до багатократного збільшення попиту на машини і обладнання. Ця закономірність є ключовим моментом процесу циклічного розвитку і була визначена Кларком як принцип акселерації (ефект акселератора). До Кларка на явище акселерації звернув увагу француз Афтальон, як на причину середніх економічних циклів.

Він порівнював економіку з процесом розтоплення печі. Спочатку піч загружають вугіллям. Оскільки згорання вугілля відбувається повільно, то приміщення деякий час не нагрівається, але піч все більше загружають вугіллям. Для досягнення бажаного рівня виробництва споживання відбуваються попередні затрати на виготовлення засобів виробництва.

Через деякий час у приміщенні встановилась бажана температура, але піч продовжує віддавати тепло, і може так статися, що через деякий час жара буде нестерпною.

Афта льон використав порівняння економіки з піччю, щоб підкреслити, що всяке зростання попиту на товари споживання може викликати більш значне розширення виробництва засобів виробництва, в результаті чого частина вироблених товарів споживання на ринку буде надлишковою.

На основі принципу акселерації порушується рівновага, що неминуче призводить до чергування періодів недовиробництва з періодами перевиробництва.

Отже, акселератор можна представити у вигляді відношення між інвестиціями і приростом споживацького попиту (готової продукції) або НД.

V – акселератор,

I – інвестиції,

Y – дохід або споживацький попит,

t – рік, коли були здійснені інвестиції.

Н.д, якщо приріст споживацького попиту відбувався в період між 1999 і 2000 роками, то інвестиції будуть здійснені в 2002 р., або .

Ефект мультиплікатора –збільшення інвестицій приводить до збільшення до збільшення НД суспільства, причому на величину більшу, чим первісний ріст інвестицій (Н.д, камінь кинутий у воду і викликає кола на воді, так і інвестиції кинуті в економіку, викликають ланцюгову реакцію у вигляді зростання доходу і зайнятості).

Інвестиції дають первісний поштовх для виведення економіки зі стану застою і депресії з високим рівнем безробіття. Ті інвестиції можуть здійснюватись як приватним сектором, так і державою.

Н.д, для будівництва дороги держава виділила 1000 грн. Це значить, що всі хто володіє факторами виробництва і надасть їх для будівництва, одержить дохід. Н.д, робітник частину своєї зарплати пред’явить у вигляді попиту на телевізори. Другу частину він зберігає. Значить, виробники телевізорів одержать дохід, частину якого також використають на покупку споживацьких товарів, а другу будуть зберігати. Процес починає захвачувати все нові і нові шари населення, які, одержавши свій дохід, частину його пред’являють у вигляді попиту на споживацькому ринку.

Виникає ланцюжкова реакція: початкова тисяча інвестицій визве ріст сукупного попиту або використаного НД більше, чим на 1000, тобто 1000 треба помножити на якийсь коефіцієнт, що і є мультиплікатором.

Як його визначити.

Використовуючи основний психологічний закон, ми знаємо, що з приростом доходу, не вся величина його росходується, а тільки частина.

Нехай МРС = 0,8, тобто із 1000 тільки 800 буде витрачено, а все інше зберігається, тобто MPS = 0.2.

Наступний ріст доходів призведе до того, що із 800 доларів, тільки 80% буде направлено на споживання 800*0,8=640

640*0,8=512 S=128

Який же буде ріст НД, викликаний початковими ін?

Необхідно 1000+800+640 і т.д. Межа суми геометричної прогресії з якого ми маємо справу, складе 5000 доларів. Ця цифра підрахована по формулі

1000*(1+0,8+0,8²+0,8³+0,8⁴+…)=1000*==5000

Таким чином інвестиції в 1000 доларів визвали 5-ий ріст НД.

Читайте також:

1. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
2. V. Економічні цикли.
3. А .Маршалл - основоположник неокласичної теорії.
4. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
5. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
6. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
7. Адміністративні, економічні й інституційні методи.
8. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
9. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
10. Аксіоматичний метод у математиці та суть аксіоматичної побудови теорії.
11. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
12. Акціонерна власність в економічній системі

Переглядів: 3278