Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Види, завдання та вимоги до проведення практичних(семінарських) занять

Прирівнюємо чисельники

Інтегрування елементарних дробів

Знаходження невизначених коефіцієнтів

Приклади розкладу дробів на елементарні

РОЗКЛАДАННЯ ПРАВИЛЬНОГО ДРОБУ НА ЕЛЕМЕНТАРНІ

ПРИКЛАД

КВАДРАТНОГО ТРИЧЛЕНА

ІНТЕГРУВАННЯ ВИРАЗІВ, ЯКІ ЗАЛЕЖАТЬ ВІД

Література

Як засобів фізичного виховання.

У фізичному вихованні велике значення приділяється використанню сприятливого впливу на фізичний розвиток, здоров’я та працездатність людини природних факторів зовнішнього середовища: сонячної енергії, повітря, водного середовища, землі. Всі ці фактори викликають великі біохімічні зміни в організмі людини. Що сприяють покращенню фізіологічних та психологічних реакцій: зміни стану здоров’я, працездатності та підвищення ефективності фізичних вправ.

Використання природних сил у фізичному вихованні здійснюється за двома напрямками:

1* організація занять фізичними вправами в умовах природного середовища (на свіжому повітрі, на місцевості, в природних водоймах, босоніж та ін.*, що сприяє підсиленню ефекту від занять фізичними вправами.

2* Організація процедур загартовуючого і оздоровчого характеру (сонячно-повітряних ванн, водних процедур та ін.*, при цьому необхідно враховувати особливості учнів (вік, стать, фізичну підготовленість та ін.*, а також характер педагогічних завдань.

Ефективність від виконання фізичних вправ буде значно вищою при дотриманні необхідних гігієнічних норм. Ніколи ми не зможемо досягти бажаного результату, якщо учні не будуть дотримуватись, або порушувати режим харчування, сну, відпочинку та санітарних правил. В шкільній програмі з фізичного виховання передбачений теоретичний матеріал з питань особистої та громадської гігієни, яким повинні оволодіти учні.

Гігієнічні засоби можна поділити на дві групи:

1* засоби, що забезпечують життєдіяльність людини поза процесом фізичного виховання: норми особистої та громадської гігієни, гігієни праці, навчання , побуту, харчування, відпочинку.

2* Засоби, що безпосередньо входять у процес фізичного виховання: оптимальний режим навантажень і відпочинку, спеціальне харчування, чистота повітря, освітлення місць занять та ін.

 

Є.Волощук "Зарубіжна література 11 клас"

 

 

 

 

 

 

 

А)підставляємо замість х любі значення в тотожність:

Б) Розкриваємо дужки в чисельнику:

Прирівнюємо коефіцієнти при рівних степенях х:

.

Знайти невизначений інтеграл:

Маємо:

 

 

 

 

 

 

Практичне заняття ставить за мету на основі засвоєних системних знань включати учнів у різні види самостійної діяльності - практичної, інтелектуальної, предметної

Практична діяльність учнів забезпечує використання знань, умінь і навичок у різних ситуаціях. Наприклад, предметна - це маніпуляція матеріальними об'єктами (робота з мікрокалькулятором, обладнанням, вимірювальними приладами, реактивами та ін.). Інтелектуальна діяльність учнів у процесі виконання практичної роботи - це бачення та виправлення своїх помилок, перенесення знань з одного предмета на інший, діагностування й моделювання навчально-пізнавальної діяльності.

Практичне заняття (лат. prakticos — діяльний) — форма навчального заняття, в ході якої викладач організовує розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідно сформульованих завдань. Ця форма занять проводиться в лабораторіях або аудиторіях, обладнаних необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою.

Практичне заняття має бути добре підготовлене. Викладач, якому доручено ці заняття, за погодженням з лектором навчальної дисципліни завчасно готує необхідний методичний матеріал — тести для виявлення рівня оволодіння студентами відповідними теоретичними положеннями, набір завдань різного ступеня складності для розв’язання їх студентами.

Структура практичного заняття: проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів; постановка викладачем загальної проблеми та її обговорення за участю студентів; розв’язування завдань з їх обговоренням; розв’язування контрольних завдань; їх перевірка й оцінювання. Отримані студентом за окремі практичні заняття оцінки враховуються при виставленні підсумкової оцінки з відповідної навчальної дисципліни.

Кількість годин на практичні заняття з окремої дисципліни визначена навчальним планом. Перелік тем практичних занять міститься в робочій навчальній програмі дисципліни. Кількість студентів на практичному занятті не повинна перевищувати половини академічної групи.

У процесі проведення практичних занять використовуються різні методи навчання. Оскільки головним завданням цього виду навчальної роботи є формування умінь і навичок, провідне місце має відводитися різноманітним вправам (підготовчим, пробним, за зразком, тренувальним, творчим, практичним, графічним, усним, письмовим, професійним, технічним та ін.).

Практичні заняття мають відповідати таким вимогам:

1.Забезпечення розуміння студентами необхідності володіння базовими теоретичними знаннями.

2.Усвідомлення необхідності вироблення вмінь і навичок, що мають професійну спрямованість.

3.Забезпечення оптимальних умов для формування умінь і навичок (санітарно-гігієнічних, дидактичних, виховних).

4.Навчання студентів раціональних методів оволодіння вміннями й навичками.

5.Забезпечення самостійної діяльності кожного студента.

6.Дотримання систематичності й логічної послідовності у формуванні умінь та навичок студентів.

7.Розробка завдань для практичних занять з чіткою професійною спрямованістю.

8.Широке включення в систему практичних занять завдань творчого характеру.

9.Систематичний контроль виконання студентами практичних завдань.

10. Постійне заохочення практичної навчальної діяльності студентів.

Слід відмовитися від практики, коли практичні заняття мають колективний характер: один студент виконує завдання на дошці, а інші працюють на своїх робочих місцях. Необхідно йти більш доцільним і ефективним шляхом: викладач має чітко визначити завдання, ознайомити студентів з методами самостійної діяльності, допомогти їм усвідомити алгоритм дій. І далі необхідно організувати самостійну роботу кожного студента.

Різновидом практичного заняття є практикум, лабораторне заняття, семінар, навчальна конференція, індивідуальне навчальне заняття (індивідуальна контрольна співбесіда), консультація, колоквіум, тьюторський вид роботи зі студентами.

Різновидом практичного заняття є практикум, який проводиться у старших класах після завершення великих розділів курсу та має переважно повторювально-узагальнюючий характер. Участь у ньому відкриває великі можливості для прояву та розвитку індивідуальних інтересів і нахилів учнів. На практикумі з'являються можливості для здійснення диференціації навчання. Учням можна доручити виконання неоднакових за змістом і характером завдань. При цьому одним слід дати повний інструктаж, іншим - лише короткі відомості, для третіх обмежитись постановкою цілей та завдань, для розв'язання яких учні повинні самостійно розробити план та алгоритм дій, підібрати обладнання. Практикум може складатись із декількох завдань і дослідів, після виконання яких учні обробляють результати спостережень та експерименту, складають письмовий звіт.

Практикум є найбільш складною формою організації самостійної роботи учнів. Активна участь у практикумі сприяє оволодінню учнями методикою спостереження, постановки та проведення лабораторного експерименту, формуванню вмінь і навичок узагальнення, робити висновки, розробляти пропозиції щодо перевірки гіпотез. Цінність практикумів безперечна, тому що при цьому в учнів є реальна можливість працювати у власному темпі та ритмі, просуватись у навчанні в міру засвоєння та відпрацювання відповідних завдань і засобів діяльності. Наявність диференційованих завдань дозволяє переводити учнів на більш високі рівні навчальних досягнень і розвитку. Основні вимоги до практикуму: визначити місце практикуму в системі уроків з курсу навчального предмета, скласти план роботи із проведення практикумів у різних класах, підготувати необхідні інструкції, диференційовані завдання з урахуванням рівнів навчальної підготовленості учнів; розробити методики спостереження та лабораторного експерименту; перевірити матеріальне забезпечення практикумів, доукомплектувати обладнання, необхідне для індивідуальної та групової роботи учнів; визначити термін проведення практикуму; продумати та забезпечити систему безпосереднього й опосередкованого керівництва та контролю діяльності учнів під час практикуму; створити комфортні умови проведення заняття, забезпечити радість творчості, емоційне задоволення, засвоєння етичних норм колективної діяльності.

На практикумі доцільно широко використовувати електронно-обчислювальну техніку, дисплеї, сучасні методи наукових досліджень з урахуванням специфіки конкретного навчального предмета.

У процесі спостереження та аналізу практичного заняття слід зосередити увагу на таких параметрах:

o відповідність теми практичної роботи змісту навчальної програми, визначення її місця в системі уроків;

o постановка цілей та завдань практичної роботи, їх відповідність змісту теми, моделювання подальшої навчальної діяльності учнів;

o підготовка до практичної роботи (виділення найбільш значущих знань, умінь і навичок учнів, які будуть використані при проведенні практичної роботи; відбір змісту дидактичного матеріалу, вибір форм і методів виконання практичної роботи; підготовка посібників, інструментів, приладів для виконання роботи);

o процес виконання практичної роботи (ознайомлення з метою та завданнями роботи, інструктаж із подальшої діяльності, тобто ознайомлення з прийомами та засобами виконання роботи; забезпечення всіх учнів посібниками, приладами, інструментами для виконання практичної роботи; оформлення результатів роботи; поділ учнів класу на групи; поетапний контроль і корекція процесу виконання завдання);

o результативність виконання практичної роботи (уміння учнів застосовувати теоретичні знання при виконанні практичних завдань, користуватись приладами, інструментами, здійснювати проміжні записи, аналізувати та узагальнювати їх, робити висновки; констатувати, скільки учнів виконали, скільки не виконали роботу, характер утруднень; озброєння учнів спеціальними та загальнонавчальними вміннями та навичками, які мають важливе значення для навчальної та виробничої праці).

Автор: Н. Островерхова, "Аналіз уроку: концепції, методики, технології"

Лабораторне заняття (лат. labor — праця) — форма навчального заняття, за якого студенти під керівництвом викладача особисто проводять натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичної перевірки і підтвердження окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, набувають практичних навичок роботи з лабораторним обладнанням, устаткуванням, вимірювальною апаратурою обчислювальною технікою, оволодівають методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

Проведення лабораторних занять потребує добре підготовлених, спеціально обладнаних навчальних лабораторій з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторні установки, макети тощо). Інколи лабораторні заняття доцільно проводити безпосередньо на виробництві, в умовах реального професійного середовища (на заводі, у полі, в науково-дослідному інституті, в школі).

Структура лабораторного заняття: проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання її завдань, підготовка індивідуального звіту про виконану роботу і захист його перед викладачем. Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем. Підсумкові оцінки за виконання лабораторних робіт враховуються при визначенні семестрової підсумкової оцінки з відповідної навчальної дисципліни.

Плани, технологію та методику проведення лабораторних робіт розробляють відповідні кафедри. Кількість годин на лабораторні заняття з окремої дисципліни визначається навчальним планом. Перелік тем лабораторних занять визначено робочою навчальною програмою дисципліни. Заміна лабораторних занять іншими видами навчальних занять не допускається. Кількість студентів на лабораторному занятті не повинна перевищувати половини академічної групи. Кожен студент має самостійно виконати всі лабораторні роботи й оформити їх результати.

У процесі організації та проведення лабораторних робіт викладачеві необхідно акцентувати увагу на таких моментах: змістовність лабораторних занять; забезпечення лабораторій, кабінетів новітнім обладнанням, яке відповідає технологіям сучасного виробництва; матеріалами, реактивами, приладами, апаратами; забезпечення самостійності студентів у ході виконання лабораторних робіт; дотримання правил техніки безпеки; навчання студентів методів виконання цього виду робіт.

Семінарські заняття є ефективною формою організації навчальних занять, з якими органічно поєднуються лекції.

Семінар(від лат. “ seminarium ” – “ розсадник ”, переносно – “ школа ”) – це особлива форма навчальних практичних занять, яка полягає у самостійному вивченні студентами за завданнями викладача окремих питань і тем лекційного курсу з наступним оформленням навчального матеріалу у вигляді рефератів, доповідей, повідомлень тощо.

Семінар має такі дидактичні цілі: поглиблення, систематизація; закріплення знань, перетворення їх на переконання; перевірка знань; прищеплювання навичок і умінь самостійної роботи з книгою: розвиток культури мовлення, формування вміння аргументовано обстоювати свої погляди, відповідати на запитання, слухати інших, формулювати запитання.

Тому питання плану семінарського заняття мають охоплювати основний матеріал теми й бути короткими, чіткими, їх можна формулювати і в стверджувальній, і в запитальній формах. Зазвичай, на семінарські заняття виносять не більше 4-6 запитань (на двогодинне заняття - не більше 2-3 питань)

Основними дидактичними цілямиїх проведення є:

􀂊 забезпечити педагогічні умови для поглиблення і закріплення знань студентів з основ даного курсу, набутих під час лекцій та у процесі вивчення навчальної інформації, що виноситься на самостійного опрацювання;

􀂊 спонукати студентів до колективного творчого обговорення найбільш складних питань навчального курсу, активізація їх до самостійного вивчення наукової та методичної літератури, формування у них навичок самоосвіти;

􀂊 оволодіння методами аналізу фактів, явищ і проблем, що розглядаються та формування умінь і навичок до здійснення різних видів майбутньої професійної діяльності.

Семінарські заняття виконують такі основні функції(відповідно формулюють дидактичні цілі заняття: навчальну, виховну і розвивальну):

􀂙 навчальну (поглиблення, конкретизацію, систематизацію знань, засвоєних під час лекційних занять та у процесі самостійної підготовки до семінару);

􀂙 розвивальну (розвиток логічного мислення студентів, набуття ними умінь працювати з різними літературними джерелами, формування умінь і навичок аналізу фактів, явищ, проблем тощо);

􀂙 виховну (патріотичне виховання, виховання економічної, екологічної культури і мислення, прищеплення інтересу до вивчення конкретної дисципліни та до фаху,

формування потреби здорового способу життя тощо);

􀂙 діагностично-корекційну (контроль за якістю засвоєння студентами навчального матеріалу, виявлення прогалин його засвоєнні та їх подолання) та ін.

Відмінною особливістюсемінару як форми навчальних занять є:

􀀹 активна участь самих студентів у з’ясуванні сутності проблем, питань, що були винесені на розгляд;

􀀹 викладач надає студентам можливість вільно висловлюватися під час розгляду питань, що винесені на обговорення, допомагає їм вірно будувати свої міркування;

􀀹 така навчальна мета семінару вимагає, щоб студенти були добре підготовлені до заняття;

􀀹 якщо студенти непідготовлені до заняття, то семінарське заняття перетворюється у фронтальну бесіду (викладач задає питання, студенти відповідають на них).

Існує багато різновидностей семінарських занять, які відрізняються як за змістом, так і за формою організації роботи. У процесі проходження практики під час викладання тої чи іншої дисципліни рекомендується використовувати різні види семінарських занять.

Залежно від способу проведення виокремлюють такі види семінарів: семінар-бесіда, семінар-заслуховування, семінар-диспут, семінар-прес-конференція тощо.


Читайте також:

  1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
  2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
  3. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
  4. II. Організація і проведення спортивних походів
  5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  6. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  7. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
  8. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
  9. IV. ВИМОГИ ПРОФЕСIЇ ДО IНДИВIДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГIЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФАХIВЦЯ
  10. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
  11. V. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
  12. V. Завдання.




Переглядів: 3407

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Класифікація фізичних вправ | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.009 сек.