Порівнюючи магнітне поле струму в провіднику, розміщеному в даному середовищі і вакуумі, встановили, що залежно від властивості середовища магнітне поле, збуджене одним і тим самим струмом, може бути інтенсивнішим, ніж у вакуумі (парамагнітні матеріали), або менш інтенсивним, ніж у вакуумі (діамагнітні матеріали). Отже, інтенсивність магнітного поля залежить від властивостей середовища в якому воно існує.
У математичних співвідношеннях (формулах), які описують магнітні явища, ця властивість середовища враховується за допомогою фізичної величини, яка називається магнітною проникністю.
Абсолютна магнітна проникність середовища характеризує магнітні властивості даного середовища і позначається (або ).
Абсолютна магнітна проникність вакууму називається магнітною сталою і позначається . У СІ . Генрі є одиницею вимірювання індуктивності: [Гн] =[Ом´с] .
Відношення абсолютної магнітної проникності якої-небудь речовини (середовища) до магнітної сталої називається магнітною проникністю даного середовища, або відносною магнітною проникністю і позначається буквою
(12.2)
Магнітна проникність – безрозмірна величина .
Для діамагнітних матеріалів і середовищ <1, наприклад, для міді . Для парамагнітних матеріалів >1, наприклад, для повітря . Для феромагнітних матеріалів (залізо, нікель, кобальт, ферити) магнітна проникність може сягати тисяч і навіть десятків тисяч. Вона залежить від магнітних властивостей матеріалу, його температури, а також від інтенсивності магнітного поля ( тобто від величини магнітної індукції та напруженості магнітного поля).
Для розв’язування більшості електротехнічних задач достатньо всі речови-ни поділити на феромагнітні та неферомагнітні. У феромагнітних речовин у багато разів більша від одиниці, а у всіх неферомагнітних речовин беруть такою, що дорівнює одиниці.