Магнітне поле, створене провідником із струмом, при своєму поширенні може зустріти різні середовища (повітря, вакуум, різні гази чи тверді тіла). Середовище може містити кілька перелічених складових. Різні речовини по-різному пропускають силові лінії магнітного поля, або, як кажуть, мають різну магнітну провідність.
Здатність матеріальних тіл пропускати магнітний потік характеризується величиною, яка називається абсолютною магнітною проникністю (). Тому, крім абсолютної магнітної провідності, існує ще відносна магнітна провідність
= / (3.7)
Одиницею абсолютної магнітної проникності в СІ є генрі на метр (Гн/м).
Відносна магнітна проникність – абстрактна величина. Залежно від здатності пропускати магнітний потік усі тіла поділяються на діамагнітні, парамагнітні та феромагнітні.
Діамагнітними називаються тіла, відносна магнітна проникність яких менша за одиницю. До них належать: вісмут, мідь,свинець, срібло, цинк, гази, тощо.
Парамагнітними називаються тіла, відносна магнітна провідність яких трохи більше за одиницю. Сюди належать марганець, платина, алюміній, вольфрам, олово.
Феромагнітними називаються тіла, відносна магнітна проникність яких значно більша за одиницю і може досягти кількох десятків тисяч. До них належать залізо,нікель, кобальт і сплави їх, а також сплави марганцю з міддю.
Ця група тіл має велике значення для електротехніки, бо матеріали, які входять до неї, використовуються для виготовлення магнітопроводів електричних машин і апаратів. Виконуючи технічні розрахунки, вважають що відносна магнітна проникність діамагнітних і парамагнітних тіл дорівнює одиниці. Для повітря = 1.