• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Класифікація систем.

Класифікація систем, як об’єктів будь-якої природи подана у табл. 1.1. Ми пропонуємо вісім рівнів класифікації, кожний з яких має по два класи. Це спроба узагальнити підходи різних літературних джерел [ ].

Всі системи (загальний рівень) можна поділити на матеріальні (фізичні, елтегрічні) та абстрактні (концептуальні). Матеріальні складаються із реально існуючих (природничих або штучних) об’єктів: сонячна система, Земля, людина, комп’ютер і т.д. Абстрактні – із об’єктів, які є продукт людського мислення: ідеї, поняття, категорії, гіпотези, теорії, методології, плани і т.п.

На другому рівні (рівень походження) розташовані природні та штучні класи систем. Системи, які виникають в природних процесах, називають природними: Галактика, сонячна система, клімат, гори, ліса, річки і т.п. Якщо людина змінила систему шляхом перетворення її складових, властивостей, зв’язків, то вона називається штучною: поле для вирощування сільгоспкультур, комп’ютер, місто Житомир і т.п.

За рівнем визначеності системи розділяють на стохастичні та детерміновані. Якщо складові частки системи взаємодіють точно передбаченим чином, систему називають детермінованою. При її дослідженні не виникає ніякої невизначеності (ентропія дорівнює нулю). Будь-який наступний стан завжди можна передбачити, якщо відомий попередній стан і програма переходу в інші стани. Стохастичні (імовірнісні, випадкові) системи – це складні системи, протилежні детермінованим. Для них точне передбачення стану неможливе, тобто вони завжди залишаються невизначеними з точки зору поведінки. Їх поведінку описують за допомогою методів теорії ймовірності та математичної статистики.

Таблиця 1.1

Рівень подібності (аналогії процесів у системах) виділяє системи з характерним однаковим набором вхідних та вихідних величин і однаковою реакцією на зовнішні впливи – ізоморфні системи.

Системи можна розділити також за рівнем значимості її елементів на централізовані та децентралізовані. Централізовані системи складаються з нерівнозначних елементів, тобто є домінуючий, визначаючий елемент і підпорядковані елементи. Наприклад: атом, де електрони обертаються навколо ядра; сонячна система; аудиторія, де центральним елементом є викладач і т.п. Децентралізовані системи складаються з елементів приблизно однакової значимості (комп’ютерний клас, система електростанцій тощо).

Системи існують у зовнішньому середовищі і обмінюються з ним інформацією, енергією та речовиною. У зв’язку з цим системи поділяють на відкриті (для інформації, для енергії та речовини) та закриті, якщо обмін із зовнішнім середовищем назначений і їм можна знехтувати.

На вплив зовнішнього середовища системи реагують по-різному: деякі пристосовуються, інші залишаються пасивними. В залежності з відношенням до зовнішніх впливів виділяють адаптивні системи, які здібні пристосовуватись до зовнішніх змін, та неадаптивні системи.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Класифікація і внесення поправок
3. V. Класифікація рахунків
4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
5. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
6. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
7. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
8. Аудит інформаційних систем.
9. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
10. Банківський кредит та його класифікація.
11. Банківські ресурси, їх види та класифікація
12. Будівельна класифікація ґрунтів

Переглядів: 594