• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 4: Ухилення від сплати податків та їх перекладання.

Мета:

ü розкрити по­няття «ухилення від сплати податків» і «перекладання податків» та вказати на фактори, що викликають небажання сплачувати податки ;

ü сприяти формуванню знань по темі;

ü формувати аналітичне мислення, уміння розвивати самостійність при розгляді деяких питань.

План вивчення:

1. Поняття ухилення від податків.

2. Види ухилення від податків.

3. Приховування доходів та інші форми податкових зловживань.

4. Особливості ухилення від податків у сфері тіньової економіки.

5. Можливості ухилення від сплати з різних видів податків.

6. Боротьба з ухиленням від сплати податків.

7. Сутність та форми перекладання податків.

8. Перекладання прямих та непрямих податків.

9. Фактори, що впливають на процес і результати перекладання податків.

Завдання: Зробити конспект з теми у вигляді тезів.

Форма контролю: Тестовий контроль, усне опитування.

Література:

1. Золотько І. А. Податкова система: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2004.

2. Крисоватий А.І., Десятник О.М. Податкова система: Навчальний посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004.

3. ОниськоС.М., Тофан І.М. Податкова система. — Львів: «Магнолія Плюс», 2005.

Опорний конспект лекції з теми:

Однією з характерних рис оподаткування є його примусовість, саме тому, платник податку, у свідомості якого власні економічні інтереси переважають над загальнодержавними інтересами, різними шляхами намагається мінімізувати суму сплачуваних податків. Повна чи часткова несплата податків може здійснюватись як легально, тобто з використанням особливостей чинного законодавства, так и нелегально, тобто з порушенням норм закону.

В українській економічній реальності поки що не склалася усталена термінологія щодо цих явищ. Так, термін “ухилення”, податковими органами використовується як для легальної, так і нелегальної мінімізації податків. В свою чергу, економісти пропонують законне зменшення податків називати терміном “податкова оптимізація” чи “податкове планування”, а незаконне – саме терміном “ухилення”. Використання правових норм для мінімізації оподаткування виключає можливість для податкових органів втрутитись в цей процес, лише законодавчі органи можуть вирішити цю фіскальну проблему. А отже, якщо законодавець передбачив пільгове оподаткування, чому таке явище називають “ухиленням”? Тому, в подальшому для розгляду цієї проблеми під терміном “ухилення” будемо розуміти дію (або бездіяльність) платника податку, спрямовану на повну чи часткову несплату податку з порушенням норм чинного законодавства.

Проблема ухилення від податків в Україні набула масового характеру (по деяких оцінках 40-50 % ВВП перебуває в тіні, тобто не оподатковується). Але ця проблема існує і в економічно розвинутих країнах. Так, по оцінках західних економістів, від 5 до 15 % валового національного продукту в цих країних перебуває в тіні, а в Італії її розміри сягають 25-33 %. Тому цій проблемі приділяється дуже багато уваги. Вона вивчається економістами на макро- і мікрорівні з метою визначення ефективності податкової політики та кількісних характеристик ухилення від податків. Крім того, ця проблема також розглядається не лише в економічних, а й в правових, етичних, суспільно-політичних, соціально-психологічних аспектах. В 50-х роках минулого століття Г.Шмольдерс (ФРН) став засновником нового напряму знання – фіскальної психології, предметом якої оголосив податкове мислення людей, податкову етику. Дослідження західних економістів вказують на те, що рівень ухилення від оподаткування залежить від багатьох чинників, як економічних, так і політичних, історичних, психологічних, тощо (один із американських економістів налічив 18 факторів) . Серед найбільш важливих – рівень податкових ставок, ефективність та компетентність діяльності податкових органів, законослухняність платників податків, рівень довіри населення до діючої влади щодо ефективного використання нею коштів, отриманих від податків, тощо.

Слід зазначити, що можливості ухилення для різних податків є різними, в залежності від механізму визначення платників, ставок і об’єктів оподаткування по тих чи інших податках. Залежність тут слідуюча:

1) при визначенні суб’єкта оподаткування менша зацікавленість в ухиленні виникає в тому випадку, якщо платник податку і носій податкового тягаря цього податку не співпадають (класичний приклад – непрямі податки);

2) при визначенні ставок оподаткування – тяжче ухилитись від податків, ставки по яких визначені у твердих сумах, а не в процентах до вартісного обсягу; серед процентних ставок лідером щодо ухилення є податки з диференційованими ставками по різних групах товарів чи платників, або прогресивні в залежності від обсягу доходу, в той час як універсальні ставки зменшують можливості для ухилення;

3) щодо об’єкта оподаткування – при визначенні останнього у кількісних показниках ( у фізичному вимірі) ухилитись досить важко від оподаткування. Якщо ж об’єкт визначається у вартісному вимірі, то чим складнішим є механізм підрахунку, тим легше ухилитись від цього податку.

Так, якщо розглядати діючу податкову систему в Україні, важче за все ухилитись від сплати прямих реальних податків, об’єктом оподаткування яких виступає земля, рухоме або нерухоме майно, які приховати неможливо (наприклад, в Україні це – податок на землю, фіксований сільськогосподарський податок, податок з власників транспортних засобів).

Слідуючу групу становлять непрямі податки. І хоча серед західних економістів ці податки вважаються малопридатними для ухилення, винахідливі українські підприємці, розглядаючи суми непрямих податків як власні доходи, а не як надбавку держави до ціни відповідних товарів, винайшли досить багато методів зменшення відрахувань до бюджету по цих податках. В першу чергу, це стосується податку на додану вартість, оскільки його ставки визначені в процентах до вартісного обсягу. Це надає можливість за допомогою заниження обсягів реалізації або завищення обсягів купівлі зменшувати надходження до бюджету. Що ж стосується таких непрямих податків, об’єкти оподаткування по яких визначені у кількісному (фізичному) вимірі, а ставки - у твердих сумах та є диференційованими по групах товарів (наприклад, мито по підакцизних товарах та акцизний збір по більшості товарних позицій), шляхом для ухилення є або видання одного товару під виглядом іншого ( якщо ставки по них суттєво відрізняються), або приховування від легального обороту цих товарів ( контрабанда, готівкові розрахунки, тощо), що створює додаткові труднощі щодо ухилення.

Лідером щодо можливостей ухилення від сплати є прибуткові податки, що пов’язано з всіма трьома чинниками: платник і носій по цих податках співпадає, ставки визначені в процентах до вартісних показників, до того ж об’єкт оподаткування не є простим до обчислення, особливо це стосується податку на прибуток підприємств. Єдине виключення щодо можливостей ухилення може становити прибутковий податок з найманих громадян, платником якого визначено бухгалтерію підприємства або установи, де працює цей громадянин. Але в нинішніх умовах в Україні підприємці з метою зниження собівартості продукції (оскільки досить великими є нарахування на заробітну плату до фондів соціального страхування), зацікавлені в тому, щоб приховувати від оподаткування не лише власні доходи, але й реальний рівень заробітної плати своїх найманих працівників.

Оскільки ухилення від сплати податків обумовлене різними чинниками, існують різні шляхи мінімізації цієї проблеми. Серед економічних – це створення такої податкової системи, яка надто високим рівнем оподаткування не зацікавлювала б більшість платників у зменшенні сплачуваних податків. Серед організаційних – створення ефективної і компетентної податкової служби. Серед політичних – максимальна відкритість уряду щодо шляхів витрачання коштів податкоплатників та існування суспільного консенсусу щодо напрямків використання бюджетних коштів. Серед морально-етичних – виховання у платників патріотичних почуттів щодо почесного обов”язку утримувати державу, тощо. Одним із заходів боротьби з ухиленням від оподаткування виступають заходи карно-репресивного характеру, які передбачають адміністративну, фінансову та кримінальну відповідальність для порушників податкового законодавства. В залежності від методів ухилення від оподаткування можна класифікувати їх за слідуючими ознаками:

- нелегальна діяльність з виробництва товарів та надання послуг ( тобто тіньова економіка);

- приховування об’єктів оподаткування в межах легальної діяльності;

- фальсифікація обліку;

- маскування дійсних ситуацій іншими фіктивними юридичними ситуаціями;

- неумисні правопорушення і помилки.

Нелегальна діяльність з виробництва товарів та надання послуг передбачає повну несплату всіх податків і зборів, на відміну від несплати податків у легальній діяльності, коли від всіх податків ухилитись неможливо. Нелегальна діяльність може провадитись у таких формах: заняття підприємницькою діяльністю без відповідної державної реєстрації; імітація зупинення діяльності підприємства; здійснення діяльності, що підлягає ліцензуванню, без відповідної ліцензії; нелегальне виробництво товарів і надання послуг у межах легальної діяльності, тощо.

Приховування об’єктів оподаткування в межах легальної діяльності передбачає: неподання податкових декларацій, або подання їх з перекручуванням; приховування виручки; заниження сум фактично виплаченої заробітної плати; завищення валових витрат, тощо.

Фальсифікація обліку передбачає ведення податкового обліку з порушенням чинного законодавства, наприклад, відображення підприємцем своїх особистих витрат як загальних витрат підприємства; “безфактурний продаж” – невідображення у податковому обліку деяких операцій ( товари продаються фактично, але продовжують обліковуватись на складах продавця); “фактура без продажу” – зворотній процес до вказаного вище, коли продаж відбувається лише в обліку, а фактично товар залишається на складі продавця, тощо.

Маскування дійсних ситуацій іншими фіктивними юридичними ситуаціями може здійснюватись таким чином: створення фіктивних фірм, коли дійсний власник підприємства ховається за підставним чи фіктивним, з метою уникнути відповідальності за ухилення від оподаткування; оформлення операцій з продажу як дарунок; оформлення оплати праці як участь у прибутках або відносин позики, тощо.

Неумисні правопорушення і помилки відносять до ухилення лише з тієї причини, що податкові органи не можуть з точністю встановити умисно чи неумисно платник порушив чинне законодавство. Збільшенню неумисних випадків заниження податків сприяють такі чинники, як складність діючого законодавства, часта зміна податкових норм, необізнаність платників з причини недостатнього інформування та роз’яснення податковими органами, тощо.

Перекладання податків – це процес такої зміни цін на товари та послуги, при якому платник отримує можливість повністю чи частково перекласти податкове навантаження на інших осіб ( на своїх покупців чи постачальників). Існують податки, перекладання яких закладено законодавцем вже в механізмі їх стягнення (непрямі податки), інші податки передбачають податкове навантаження саме на платника (прямі податки), але чи відбувається це в реальній економічній ситуації – питання не має однозначного вирішення, оскільки процес перекладання є дуже складним явищем і залежить від багатьох чинників.

Оскільки механізм перекладання передбачає використання процесів ціноутворення, зрозуміло, що саме від чинників, які визначають ціни на ті чи інші товари залежать і можливості перекладання. В загальному вигляді, існують прямі та обернені залежності між цінами, попитом та пропозицією. Так, наприклад, підвищення ціни скорочує попит, а отже може зменшити загальний обсяг продажів у вартісному виразі, і навпаки; невідповідність між попитом і пропозицією може сприяти як збільшенню так і зменшенню ціни на відповідні товари, тощо.

Якщо розглядати залежність між ціною та попитом, для процесів перекладання податків дуже важливе значення має такий показник, як еластичність попиту щодо ціни того чи іншого товару. Цей показник розраховується як співвідношення відносної зміни попиту до відносної зміни ціни за визначений проміжок часу і може бути меншим одиниці ( нееластичний попит), більше одиниці (еластичний попит) та дорівнювати одиниці (жорстка або одинична еластичність попиту). При еластичному попиті на той чи інший товар, можливості перекладання податків утруднені, оскільки будь-яке збільшення ціни може мати наслідком значне скорочення споживання того чи іншого товару, в результаті чого, продавець повністю перекладе податок на споживача, але значно втратить обсяги продажу, а отже і загальну суму прибутку. Тому в цьому випадку продавцю стає вигідним змінити ціну товару не на всю суму податку, а лише на її частину, щоб зберегти обсяги продажу, або частково перекласти податок на своїх постачальників, за рахунок зменшення ціни поставки, і таким чином, частково податковий тягар взяти на себе, за рахунок власного прибутку або перекласти його на постачальника.

При нееластичному попиті відносне збільшення ціни, обумовлене податком, не має наслідком значного скорочення обсягів споживання, а отже продавець має можливість повністю перенести податковий тягар на покупця. До товарів з нееластичним попитом відносять товари першої необхідності, такі, як сіль, сірники, мило, хліб, тощо.

Існує також поняття перехрестної еластичності попиту, тобто залежність цін на даний товар від цін на інші, аналогічні чи подібні товари. Якщо ціни на аналогічні чи подібні товари не змінюються, в той час як ціни даного товару збільшуються, покупець починає споживати товари з більш низькими цінами, а отже перекласти податок в цьому випадку майже неможливо.

Співвідношення між попитом і пропозицією впливає як на ціни, так і на можливість перекладання податків. Так, при перевищенні попиту над пропозицією, можливості для перекладання податків є найсприятливішими, якщо ж пропозиція перевищує попит, перекласти податки на споживача неможливо, а лише на постачальника.

Для процесів перекладання податків істотне значення має рівень монополізації виробництва і збуту тих чи інших товарів. Якщо виробник є абсолютним монополістом, це означає, що рівень цін на ці товари і до введення податку був максимально високим, а отже збільшити його важко без втрати обсягів споживання. Саме тому, абсолютному монополісту вигідно не збільшувати ціни на суму всього податку, або збільшити її частково, заплативши його за рахунок власного прибутку, який і після додаткового оподаткування залишиться достатньо високим, аби не втратити обсяги споживання монополізованого товару. В конкурентному середовищі рівень цін більше відповідає рівню витрат, а отже перекласти податок за рахунок збільшення ціни легше.

Крім вищеназваних факторів, на процеси перекладання здійснюють вплив такі загальноекономічні фактори, як зміни в доходах споживачів та їх розподіл, рівень інфляції, стадія економічного циклу (підйом або рецесія), життєвий цикл того чи іншого товару, податкова політика держави: висота та механізм визначення податкових ставок (універсальні чи диференційовані, процентні чи тверді), стабільність податкового законодавства, тощо.

Не існує єдиної точки зору щодо перекладання прямих і непрямих податків. Якщо взяти до уваги механізм стягнення цих податків, то саме по непрямих податках законодавець передбачив їх перекладання, прямо включивши їх в ціну. Але чи збільшиться ринкова ціна на той чи інший товар на повну суму непрямого податку залежить від багатьох факторів, які були названі вище. Механізм стягнення прямих податків не передбачає їх перекладання на споживачів за рахунок відповідного збільшення ціни, але існують випадки коли таке перекладання можливе (в першу чергу це стосується товарів з нееластичною пропозицією і нееластичним попитом).

Таким чином, і процеси ухилення, і процеси перекладання податків мають наслідком остаточний перерозподіл доходів у державі, а тому їх треба враховувати при досягненні тих чи інших цілей економічної і податкової політики.

Читайте також:

1. Адміністрування податків
2. Адміністрування податків і зборів.
3. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.
4. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду, шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
5. Бюджетні установи як платники податків і платежів до бюджету.
6. В залежності від джерел сплати
7. Взяття на облік юридичних осіб – платників податків
8. Види податків
9. Види податків
10. Види податків і зборів.
11. Види податків та інших обов’язкових платежів
12. Види податків, що діють в Україні

Переглядів: 2924