МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
ПрограмуванняПрограма Програма – це опис обчислень. Обчислення – це дії (послідовність дій), здійснення яких доручається деякому виконавцеві. Виконавці можуть бути різними, але кожний із них неодмінно має розуміти програму. В основу опису зазначених дій покладено поняття алгоритму [47]. Мета обчислень – дістати результат. Основними об’єктами обчислень, а також результатом є значення. Значення – це конкретний елемент програми, який в обчисленнях замінює зміну. Програма зазвичай описує багато обчислень. Залежно від конкретних значень виконавець здійснює те чи інше обчислення з багатьох.
1.2. Комп’ютерна програма Якщо виконавець програми – комп’ютер (ЕОМ), то вона називається комп’ютерною. Комп’ютер – це „рутинний” пристрій тому дуже важливо, щоб комп’ютерна програма містила точні вказівки стосовно того, які виконувати обчислення і як виконувати. Ці вказівки складають так званий алгоритм – послідовність виконання дій при рішенні задачі. Алгоритм повинен мати наступні властивості [47]: – кінцевість – повинен закінчуватися після виконання кінцевої кількості дій; – визначеність – кожна дія повинна біти точно визначена; – ввід – повинен мати деяку кількість вхідних значень; – вивід – повинен мати деяку кількість вихідних значень; – ефективність – всі дії повинні бути простими, так що їх можна виконати за кінцевий термін за допомогою олівця і паперу. Тому подання алгоритму, покладене в основу опису дій програми, має бути якомога точнішим і конструктивнішим. Оскільки комп’ютер – це ще й математична машина, то для подання алгоритму було розроблено багато математичних способів [11]. Проте незалежно від способу подання алгоритму комп’ютерній програмі притаманні такі властивості: – закінченість опису обчислень – повна докладність і визначеність опису обчислень; – масовість обчислень – орієнтація на зміну значень; – форма програми – текст. Засіб запису програми – спеціальна мова, яка називається мова програмування. Далі наведено приклади програм, написаних мовами програмування Pascal та С. Pascal: begin
fx := LEFT; while fx <=RIGHT do begin if fx <= 2.0 then fy := fun_1 (fx) else fx := fun_2 (fx); fx := fx + TABUL; end; end.
C: float fun1(float farg) { float fltemp; fltemp=0. int ni; for (ni = 1; ni <= 5; ni = ni + 1) ftemp = ftemp + sqrt((farg + ni)/ni); return ftemp; }
Державний стандарт визначає комп’ютерну програму (computer program), як послідовність інструкцій, котрі може виконувати ЕОМ.
Процеси, пов’язані з написанням комп’ютерних програм, називають програмними здійснення цих процесів – програмуванням. У найзагальнішому вигляді програмування – це послідовне виконання трьох таких процесів: 1) складання схеми програми – узагальнений опис обчислень за допомогою спеціальних засобів (мови специфікацій) – псевдокоди, блок-схеми або формальні (математичні) мови; 2) складання тексту програми – точний опис обчислень за допомогою спеціального засобу (мова програмування) із використанням схеми програми; 3) налагодження програми – виконання програми з використанням спеціально підібраних значень, що має на меті пошук і усунення дефектів – результатів помилок, яких припустилися в ній при реалізації перших двох процесів. Два ключеві об’єкти беруть участь у програмуванні – програміст і мова програмування. Програміст – це спеціально підготовлений фахівець, який знає одну чи кілька мов специфікацій і програмування, а також уміє виконувати програмні процеси. Мова програмування – це штучна знакова система, призначена для запису комп’ютерних програм. Як і будь-яка знакова система, мова програмування задається синтаксисом – множиною правил, що визначають вигляд речень мови, і семантикою – множиною правил, що визначають операційне значення речень мови. Кожна мова програмування за допомогою синтаксису та семантики описує деякого носія мови, котрим ця мова визначається однозначно. Носій мови – це основа перекладачів (трансляторів), які перекладають програми з мови програмування мовою виконавця (комп’ютера). Теоретичну основу мов програмування становлять алгоритмічні мови (засоби запису алгоритмів) [9]. При цьому припустимі набори операторів мов програмування перевищують мінімальні набори необхідні для їхньої алгоритмічної універсальності, що пояснюється практичною орієнтацією мов програмування.
Читайте також:
|
||||||||
|