• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основні проблеми сучасної української сільської молоді

Економічне самовизначення молоді.

Перехід молоді від навчання до роботи, від дитинства до дорослого життя становить зміст економічного самовизначення молоді. Особливості інтеграції молодого покоління України в економічні відносини вимагають з’ясування таких аспектів:

1. процесу формування молодої робочої сили, її якісних характеристик, які відповідають ринковому векторові розвитку економіки;

2. врахування стартових можливостей молодих громадян на ринку праці;

3. визначення сфер, обсягів й напрямів їх продуктивної зайнятості;

4. з’ясування рівня вимушеної незайнятості;

5. дослідження особливостей підприємницької діяльності молоді;

6. аналізу трудової міграції та її особливостей;

7. вивчення економічної ментальності молоді і т.д.

Понад 53,8% від загальної кількості молоді віком 15—34 років належали до робочої сили; з них 80% працювали, а 20% — шукали роботу, тобто були безробітними. Решта молоді (близько 46% від усієї її кількості) становила частку економічно неактивного населення, а саме: здобувала освіту, була зайнята лише в домашньому господарстві, не працювала через інвалідність або з інших причин.

До числа молодіжних проблем, крім названих вище, належать також забезпечення духовного і фізичного розвитку, зміцнення молодої сім’ї та інші, причому всі вони пов’язані з погіршенням становища молоді у цих сферах порівняно з минулим. Розв’язанню молодіжних проблем мають сприяти законодавчі акти, прийняті українською державою.

Молодь не є однорідною, й поділяється на низку вікових когорт, груп за формою зайнятості, загонів за поселенською належністю.

Одним із таких загонів молоді є сільська молодь, вивчення якої впродовж тривалого часу було позбавлене системного характеру, не враховувало цілої низки необхідних, іманентно властивих їй ознак, нарешті, не охоплювало належною мірою представників її головних груп за родом занять і вікових когорт, в яких по-різному відбуваються процеси соціалізації та професіоналізації.

Ще зовсім недавно молодь ділили на «робітничу», «колгоспну», «учнівську». Але такий поділ ми вважаємо доволі штучним. Він не віддзеркалює усієї складності якісної структури молоді. Візьмемо як приклад сільську молодь. Так, у загальних рисах можна було б і обмежитись констатацією того, що сільська молодь мешкає у поселеннях сільського типу й підрозділяється на працюючу та учнівську. Перш за все, слід констатувати, що сільська молодь представлена практично в усіх соціально-професійних групах працівників, безпосередньо зайнятих у сільськогосподарському виробництві. Представники молоді є серед керівників, спеціалістів різних рівнів, службовців виконавської праці, працівників механізованої і немеханізованої кваліфікованої фізичної праці, а також серед осіб некваліфікованої фізичної праці.

За якісними характеристиками процесів соціалізації та професіоналізації, що їх проходить молодь у будь-якому суспільстві, сільська молодь відрізняється від міської обмеженішими стартовими умовами соціальної та професійної мобільності; зазвичай більш раннім залученням до продуктивної виробничої діяльності, нижчим за якісними показниками рівнем освіти тощо. Сільська молодь як складно організований об’єкт розподіляється також на підзагони за типом основної зайнятості (учнівська та працююча молодь) і професійні групи.

Ознаками, що надають цій групі якісної визначеності, зокрема, є:

а) належність до сталої поселенської структури сільського типу, до сільського соціуму, які створюють умови формування специфічного, якісно визначеного способу життя;

б) участь, безпосередня або потенційна, в особливому різновиді діяльності, який узагальнено визначається як “сільськогосподарське виробництво”, або в інших різновидах діяльності, що прямо чи опосередковано забезпечують процес виробництва сільськогосподарської продукції;

в) включенiсть до системи економічних відносин, характерних для аграрного сектору економіки та його конкретних об’єктів;

г) особливості процесів соціалізації та професіоналізації, і, таким чином, особливості набуття відповідного соціального статусу.

Сільська молодь поділяється на наступні частини:

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. V. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ОХОРОНА НАДР ТА ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
3. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
4. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
5. Аграрні проблеми в працях письменників аграрників.
6. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
7. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
8. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
9. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
10. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
11. Актуальні проблеми біоетики
12. Актуальні проблеми економічної безпеки України.

Переглядів: 804