Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Загалом, у західній і вітчизняній соціології виділилось три основних напрямки, в яких проводить свої дослідження соціологія міста.

Соціологія міста: історія розвитку, предмет, основні категорії

ПЛАН

Лекція 15. СОЦІОЛОГІЯ МІСТА І СЕЛА

Мета лекції.Визначати термін «соціологія міста» та виділяти ознаки міст. Розкрити зміст основних соціальних функцій міст та їх класифікацію. Розкрити поняття «урбанізація» і виділити його зв'язок з поняттями «агломерація», «конурбація» і «мегалополіс». Розглянути сутність сільських поселень, а також визначати об’єктом та предмет соціології села. Пояснювати класифікацію, ознаки, моделі та типологію сільських поселень. Охарактеризувати сучасний стан села в українському суспільстві та визначати тенденції її розвитку.

1. Соціологія міста: історія розвитку, предмет, основні категорії.

2. Урбанізація і системи розселення.

3. Типологія і спосіб життя сільських поселень.

4. Українське село в координатах соціологічного погляду

Соціології міста і села, попри свої специфічні особливості, мають багато спільного, оскільки вивчають соціально-територіальні спільноти, наділені такими системоутворюючими ознаками, як економічні, соціальні, політичні та духовні зв’язки.

Соціологія міста — це галузь соціологічної науки, яка вивчає закономірності виникнення, функціонування і розвитку міста як однієї з форм соціально-територіальної організації суспільства.

Становленню соціології міста сприяли емпіричні дослідження у США в 20—30-ті роки XX ст. (Р. Парк, Е. Берджесс, P. і X. Лінд, Р. Маккензі). Її теоретичні засади закладені працями М. Вебера, К. Бюхера і Г. Зіммеля.

У 60-ті роки в західній соціології сформувалася критична школа, яка особливу увагу приділяла аналізу причин нерівності й структурних конфліктів у містах; а у 80-ті роки у західній соціології переважали дослідження впливу нових технологій на розвиток міст, різних аспектів урбанізації.

В Україні соціологія міста почала розвиватись в 50-их pp., коли швидке зростання кількості міст гостро поставило проблему про шляхи їх подальшого розвитку.

Перший напрям охоплює такі питання як специфіка урбанізації в різних соціальних умовах, взаємозв'язок урбанізації та індустріалізації, проблеми управління, соціального прогнозування і планування міста.

Другий напрям виявляє своїм предметом дослідження внутрішньої структури міста, вивчення у цьому зв'язку соціально-демографічної і соціально-професійної структури міста, особливостей функціонування його соціальних інститутів, міського способу життя та міської культури.

Третій напрям соціологічного дослідження міста передбачає аналіз закономірностей змін у розвитку і функціонуванні міста, звертає увагу на його соціальну інфраструктуру (різні форми побутового, соціального і культурного обслуговування).

Таким чином, до кола проблем, які досліджує соціологія міста можна віднести такі:

Ø визначення ролі міста у суспільному житті;

Ø основні причини появи місті фактори, що впливають на їх розвиток;

Ø соціальна структура населення міст;

Ø соціальна стратифікація міста та соціальна мобільність у ньому;

Ø особливості міського способу життя і міської культури;

Ø соціальна природа урбанізації;

Ø соціальна і культурна роль міст;

Ø соціальні фактори і наслідки міграції населення;

Ø типологія міст та ін.

До категоріального апарату соціології міста відносяться такі поняття як місто, соціальна структура міста, соціальні стратифікація міста, урбанізація, міська культура, міський спосіб життя та. ін.

Місто — це територіально сконцентрована форма розселення людей, зайнятих переважено несільськогосподарською діяльністю, що характеризується значною густотою населення, специфічними соціальними функціями та особливою культурою поведінки

Отже, місто як тип поселення характеризується такими ознаками:

Ø висока концентрація населення на обмеженій території;

Ø яскраво виражений поділ праці, який проявляється в розмаїтті форм, сфер і напрямків діяльності людей, зайнятих переважно несільськогосподарською діяльністю;

Ø виконання соціальних функцій, що визначають місто як центр політичного, економічного, культурного та духовного життя;

Ø поглиблена соціальна стратифікація, що виявляється в значній соціальній і професійній неоднорідності населення;

Ø розгалужена соціальна інфраструктура;

Ø специфічний спосіб життя та культура поведінки населення. Місто виконує ряд важливих соціальних функцій:

Ø економічна функція забезпечує ефективне використання індустріального і науково-технічного потенціалу, трудових і природних ресурсів;

Ø екологічна — забезпечує доцільне використання природних ресурсів і охорону навколишнього середовища;

Ø демографічна — забезпечує формування населення міста, трудових ресурсів, регулювання міграційних процесів, охорону здоров'я;

Ø соціально-побутова функція зв'язана з організацією побуту, задоволенням побутових потреб населення;

Ø суспільно-політична — зв'язана з організацією політичного життя;

Ø культурно-виховна — з організацією системи освіти, виховання і культурницько-освітньої діяльності.

Специфіка міста визначає його основні соціальні функції:

1. господарсько-економічна — організація механізму виробництва на підставі функціонування різних галузей промисловості;

2. соціальна — втілена у діяльності соціальної сфери, яка охоплює послуги торгівлі, побутового обслуговування, транспорту, зв’язку, житлового будівництва, соціального забезпечення, медичного обслуговування тощо;

3. культурно-освітня — реалізується через надання людині вищої, середньої спеціальної освіти через створення дозвільної та рекреаційної інфраструктур;

4. управлінсько-адміністративна — здійснюється шляхом продовження адміністративної влади різними державними та соціальними органами.

Спроби класифікації міст були зроблені за трьома основними критеріями: за величиною (за кількістю жителів); за адміністративними функціями; за специфічними функціями.

За величиною виділяють такі міста:

Ø найбільші міста, чисельність жителів в яких перевищує 1 млн. чол. В Україні таких міст п'ять – Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Донецьк.

Ø великі міста — чисельністю від 250 тис. до 1 млн. чол.

Ø середні міста — від 100 тис. жителів до 250 тис.

Ø невеликі міста, від 50 до 100 тис. чол.

Ø малі міста — до 50 тис. жителів.

За адміністративними функціями в Україні виділяють такі міста:

Ø столичні. В Україні таких міст два — столиця України — Київ та столиця Автономної Республіки Крим — Сімферополь.

Ø обласні центри. В Україні таких міст 24.

Ø - міста республіканського підпорядкування. В Україні це Київ та Севастополь. Ці міста за юридичним статусом прирівнюються до областей.

Ø міста обласного підпорядкування, що прирівнюються за юридичним статусом до району;

Ø районні центри.

За специфічними функціями виділяють такі міста:

Ø промислові (індустріальні) центри;

Ø транспортні центри (вузли);

Ø культурні центри;

Ø курортно-оздоровчі центри;

Ø освітньо-наукові центри;

Ø релігійні центри та ін.

В Україні найбільше міст з кількістю мешканців 10— 19,9 тис. (35,1%), а також 20—49,9 тис (28%). Кожне дев’яте місто налічує від 5 до 9,9 тис. мешканців. Отже, практично кожне друге українське місто є малим. До групи середніх відносять 53 міста (11,8%), великих — 24 міста (5,4%), дуже великих — 16 (3,6%). До групи найбільших належить 10 міст (2,2%), з яких 5 мають населення більше 1 млн. осіб. У них мешкає 36% населення.


Читайте також:

  1. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
  2. АКТИВІЗАЦІЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО РУХУ В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ
  3. Актуальність дослідження
  4. Алгоритм дослідження кон’юктури
  5. Амортизація основних засобів
  6. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
  7. Амортизація основних засобів.
  8. Амортизація основних фондів
  9. Амортизація основних фондів
  10. Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації
  11. Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації.
  12. Амортизація основних фондів, методи її нарахування.




Переглядів: 976

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Основні напрямки гендерних досліджень | Урбанізація

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.02 сек.