• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Злочини проти особистої безпеки людини: загальна характеристика, особливості окремих ЮСЗ

Особливості кваліфікації погрози вбивством (ст. 129 КК)

1. З огляду на зміст ч. 1 ст. 129 КК обов’язковою умовою кваліфікації дій суб’єкта за даним положенням кримінального закону є реальність погрози. Слід звернути увагу, що в інших статтях ОЧ КК, які містять вказівку на погрозу вбивством, така характеристика погрози, як її реальність, відсутня. В окремих випадках (наприклад, при кваліфікації злочині проти власності) правозастосовча практика виходить з суб’єктивного сприйняття погрози потерпілим (наприклад, погроза вбивством при вимаганні буде інкримінуватись суб’єкту, якщо він погрожував іграшковим пістолетом, який сприймався потерпілим як справжній). В інших випадках не має значенні навіть і цей критерій – наприклад, при кваліфікації погрози вбивством працівнику правоохоронного органу немає значення ані реальність цієї погрози, ані її сприйняття потерпілим.

2. Погрозу вбивством як окремий тип суспільно небезпечної поведінки слід відрізняти від виявлення наміру позбавити життя потерпілого як окремого етапу умисного вбивства. Якщо у подальшому поведінка суб’єкта переходить на наступний етап, – готування до умисного вбивства, замах на нього чи етап закінченого злочину, - погроза вбивством додаткової кваліфікації не потребує. Якщо ж спочатку суб’єкт погрожує потерпілому смертю, не маючи наміру реально позбавляти його життя, а потім такий намір у нього виникає і втілюється певних діяннях, його дії мають кваліфікуватись за сукупністю злочинів.

3. Якщо погроза вбивством спричиняє потерпілому умисне тяжке тілесне ушкодження, дії суб’єкта слід кваліфікувати лише як умисне ТУ відповідного ступеню тяжкості. У подібних випадках погроза вбивством також втрачає значення окремого типу суспільно небезпечної поведінки й „перетворюється” на діяння в межах об’єктивної сторони умисного ТУ. Якщо ж погроза вбивством спричиняє смерть людини чи ТУ, до яких винний ставився необережно, кваліфікація дій суб’єкта має здійснюватись „за аналогією” до правил, сформульованих вище щодо злочинів, ЮСЗ яких передбачені ст.ст. 126 та 127 КК.

4. У ч. 2 ст. 129 КК передбачена нетипова для Особливої частини КК обтяжуюча обставина „вчинення злочину членом організованої групи” (в абсолютній більшості випадків статті КК містять ознаку „вчинення злочину організованою групою”). Кримінально-правовий зміст цієї ознаки, очевидно, дозволяє інкримінування її як тоді, коли злочин вчинено організованою групою (за наявності обставин, передбачених ч. 3 ст. 28 КК), так і тоді, коли злочин вчиняється двома або одним членом організованої групи.

5. Цілий ряд ЮСЗ може вважатись спеціальними щодо ЮСЗ, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК, за ознаками спеціального потерпілого (див., наприклад, ч. 1 ст. 345, ч. 1 ст. 346, ч. 1 ст. 350, ч. 1 ст. 377, ч. 1 ст. 398 КК). Кваліфікація таких ситуацій має здійснюватись за правилами подолання конкуренції загальної та спеціальної норм. Разом з тим, ознака „вчинення злочину членом організованої групи” може до певної міри змінювати підхід до кримінально-правової оцінки відповідних ситуацій. Норма ч. 2 ст. 126 КК фактично також є спеціальною щодо норми ч. 1 ст. 126 КК. Таким чином, у випадках вчинення погрози вбивством щодо спеціального потерпілого членом організованої групи може виникати конкуренція двох спеціальних норм за наявності загальної норми, яка повинна вирішуватись на користь норми з більш суворою санкцією (в ряді випадків це буде ч. 1 ст. 126 КК). Кваліфікувати такі ситуації за сукупністю злочинів, як пропонується в ряді НПК, очевидно, не дуже коректно.

6. В окремих випадках погроза вбивством може бути „фрагментом” складеного злочину (наприклад, ч. 2 ст. 189 КК). У таких випадках між нормами ст. 129 КК та нормами, що передбачають відповідальність за складений злочин, може виникати конкуренція „частини” та „цілого”, яка повинна вирішуватись за традиційними правилами подолання даного типу конкуренції.

Питання для самостійної роботи

Подумати чи можна провести аналогією між ситуаціями, зазначеними у п. 6, та випадками, коли погроза вбивством „захована” у таких ознаках ЮСЗ, як „насильство”, „погроза насильством”, „погроза фізичним насильством”, „погроза насильством небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого”? У чому особливості кваліфікації злочинів, ЮСЗ яких містять такі ознаки?

Далі опрацювати дане питання лекції самостійно за НПК.

Читайте також:

1. Cистеми безпеки торговельних підприємств
2. I визначення впливу окремих факторів
3. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
4. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
5. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
6. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
7. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
8. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
9. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
10. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
11. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
12. V. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях

Переглядів: 2141