МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Злочини проти особистої безпеки людини: загальна характеристика, особливості окремих ЮСЗ
Особливості кваліфікації погрози вбивством (ст. 129 КК) 1. З огляду на зміст ч. 1 ст. 129 КК обов’язковою умовою кваліфікації дій суб’єкта за даним положенням кримінального закону є реальність погрози. Слід звернути увагу, що в інших статтях ОЧ КК, які містять вказівку на погрозу вбивством, така характеристика погрози, як її реальність, відсутня. В окремих випадках (наприклад, при кваліфікації злочині проти власності) правозастосовча практика виходить з суб’єктивного сприйняття погрози потерпілим (наприклад, погроза вбивством при вимаганні буде інкримінуватись суб’єкту, якщо він погрожував іграшковим пістолетом, який сприймався потерпілим як справжній). В інших випадках не має значенні навіть і цей критерій – наприклад, при кваліфікації погрози вбивством працівнику правоохоронного органу немає значення ані реальність цієї погрози, ані її сприйняття потерпілим. 2. Погрозу вбивством як окремий тип суспільно небезпечної поведінки слід відрізняти від виявлення наміру позбавити життя потерпілого як окремого етапу умисного вбивства. Якщо у подальшому поведінка суб’єкта переходить на наступний етап, – готування до умисного вбивства, замах на нього чи етап закінченого злочину, - погроза вбивством додаткової кваліфікації не потребує. Якщо ж спочатку суб’єкт погрожує потерпілому смертю, не маючи наміру реально позбавляти його життя, а потім такий намір у нього виникає і втілюється певних діяннях, його дії мають кваліфікуватись за сукупністю злочинів. 3. Якщо погроза вбивством спричиняє потерпілому умисне тяжке тілесне ушкодження, дії суб’єкта слід кваліфікувати лише як умисне ТУ відповідного ступеню тяжкості. У подібних випадках погроза вбивством також втрачає значення окремого типу суспільно небезпечної поведінки й „перетворюється” на діяння в межах об’єктивної сторони умисного ТУ. Якщо ж погроза вбивством спричиняє смерть людини чи ТУ, до яких винний ставився необережно, кваліфікація дій суб’єкта має здійснюватись „за аналогією” до правил, сформульованих вище щодо злочинів, ЮСЗ яких передбачені ст.ст. 126 та 127 КК. 4. У ч. 2 ст. 129 КК передбачена нетипова для Особливої частини КК обтяжуюча обставина „вчинення злочину членом організованої групи” (в абсолютній більшості випадків статті КК містять ознаку „вчинення злочину організованою групою”). Кримінально-правовий зміст цієї ознаки, очевидно, дозволяє інкримінування її як тоді, коли злочин вчинено організованою групою (за наявності обставин, передбачених ч. 3 ст. 28 КК), так і тоді, коли злочин вчиняється двома або одним членом організованої групи. 5. Цілий ряд ЮСЗ може вважатись спеціальними щодо ЮСЗ, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК, за ознаками спеціального потерпілого (див., наприклад, ч. 1 ст. 345, ч. 1 ст. 346, ч. 1 ст. 350, ч. 1 ст. 377, ч. 1 ст. 398 КК). Кваліфікація таких ситуацій має здійснюватись за правилами подолання конкуренції загальної та спеціальної норм. Разом з тим, ознака „вчинення злочину членом організованої групи” може до певної міри змінювати підхід до кримінально-правової оцінки відповідних ситуацій. Норма ч. 2 ст. 126 КК фактично також є спеціальною щодо норми ч. 1 ст. 126 КК. Таким чином, у випадках вчинення погрози вбивством щодо спеціального потерпілого членом організованої групи може виникати конкуренція двох спеціальних норм за наявності загальної норми, яка повинна вирішуватись на користь норми з більш суворою санкцією (в ряді випадків це буде ч. 1 ст. 126 КК). Кваліфікувати такі ситуації за сукупністю злочинів, як пропонується в ряді НПК, очевидно, не дуже коректно. 6. В окремих випадках погроза вбивством може бути „фрагментом” складеного злочину (наприклад, ч. 2 ст. 189 КК). У таких випадках між нормами ст. 129 КК та нормами, що передбачають відповідальність за складений злочин, може виникати конкуренція „частини” та „цілого”, яка повинна вирішуватись за традиційними правилами подолання даного типу конкуренції.
Питання для самостійної роботи Подумати чи можна провести аналогією між ситуаціями, зазначеними у п. 6, та випадками, коли погроза вбивством „захована” у таких ознаках ЮСЗ, як „насильство”, „погроза насильством”, „погроза фізичним насильством”, „погроза насильством небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого”? У чому особливості кваліфікації злочинів, ЮСЗ яких містять такі ознаки?
Далі опрацювати дане питання лекції самостійно за НПК. Читайте також:
|
||||||||
|