• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Загальна характеристика злочинів проти волі, честі та гідності особи

Назва розділу ІІІ ОЧ КК характеризується серйозною некоректністю – очевидно, честь та гідність особи не охороняються на рівні жодної із статтей даного розділу. Некоректність назви розділу ІІІ фактично є помилкою законодавця, яка була допущена під час прийняття КК 2001 року – одна з останніх редакцій проекту КК передбачала, що в межах даного розділу буде передбачена відповідальність й за наклеп, але під час розгляду законопроекту ВРУ від цієї пропозиції було вирішено відмовитись, а в той же час назва Розділу ІІІ ОЧ КК не була проведена у відповідність із цим рішенням законодавчого органу.

З аналізу норм розділу ІІІ ОЧ КК можна зробити висновок, що воля людини, як об’єкт кримінально-правової охорони полягає в реалізації людиною цілого ряду конституційних прав і свобод:

- право на свободу та особисту недоторканість;

- право на дитинство, материнство, батьківство;

- право на свобода дитини від будь-яких форм експлуатації тощо.

Видається, що таке розуміння волі людини є невиправдано широким – назву розділу ІІІ було б доцільно уточнити, вказавши поряд з волею людини й інші соціальні цінності, на які посягають злочини, ЮСЗ яких передбачено у цьому розділі.

У багатьох випадках ЮСЗ, передбачені у Розділі ІІІ включають в себе ознаки, які характеризують спеціального потерпілого (такі ознаки відсутні лише в ЮСЗ, передбачених частинами першими ст. 146, 147, 149 та в ЮСЗ, передбачених ст. 151 КК).

Характеристика об’єктивної сторони більшості ЮСЗ, передбачених в Розділі ІІІ ОЧ КК, на жаль позбавлена однозначності - у теорії кримінального права по-різному вирішується питання про те, чи можна розглядати своєрідним наслідком порушення чи обмеження зазначених вище прав та свобод людини. В окремих НПК відповідь на це питання є негативною, а відтак робиться висновок, що більшість ЮСЗ в межах Розділу ІІІ ОЧ КК є формальними, в інших же НПК - стверджується, що порушення (обмеження прав та свобод людини) є своєрідним наслідком, а отже й більшість ЮСЗ злочинів проти волі особи є матеріальними. Можливо орієнтиром для вирішення цієї наукової дискусії може бути абз. 3 п. 6 ППВСУ №15 від 26.12.2003 - у цьому орієнтирі прямо зазначено, що порушення конституційних прав або свобод людини є показником істотної шкоди у складі перевищення влади або службових повноважень. Отже, можна зробити висновок, що правозастосовча практика розуміє обмеження (порушення) прав та свобод людини як наслідок злочину, який щоправда у багатьох випадках нерозривно пов’язаний з діянням суб’єкта. Виходячи з цього більшість ЮСЗ, передбачених у розділі тетьому ОЧ КК, очевидно, слід розглядати як матеріальні.

З суб’єктивної сторони всі злочини проти волі особи вчиняються лише з умисною формою вини. При вчинені окремих з них, зокрема у випадках спричинення тяжких наслідків суб’єктивна сторона поведінки особи може характеризуватися т.зв. складною виною (див. ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 147, ч. 3 ст. 149).

Питання для самостійної роботи

Передбачені вказаними положеннями розділу ІІІ Особливої частини КК прояви складної вини за своєю природою подібні до прояву складної вини, передбаченого ч. 3 ст. 110 КК, чи до прояву складної вини, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК?

В окремі ЮСЗ законодавцем закладено такі елементи складу злочину, як мета або мотив (див. ч. 2 ст. 146, ч. 1. ст. 147, ст. 148, ч. 1 ст. 149, ч. 1 ст. 150).

Більшість злочинів проти волі особи може вчинятися загальним суб’єктом злочину. Однак в ряді випадків законодавець пов’язує відповідальність за окремий різновид або вид злочинів проти волі з характеристиками спеціального суб’єкта - службова особа, особа від якої потерпілий перебуває в матеріальній чи іншій залежності (ч. 2 ст. 149), батьки (ч. 1 ст. 150-1), особи, які не є батьками дитини (ч. 2 ст. 150-1), лікар-психіатр (ст. 151) тощо.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
4. III.Цілі розвитку особистості
5. III.Цілі розвитку особистості
6. III.Цілі розвитку особистості
7. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
8. IV. Оцінка вигідності залучення короткотермінових кредитів
9. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
10. Roboform - Ваш Особистий Зберігач Секретів!
11. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
12. V Суттю Я-концепції стає самоактуалізація в межах моральних правил і більше значимих особистісних цінностей.

Переглядів: 820