МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Класифікація політ партій в ЗКБагатоманітність політ.партій обумовлена тим, що вони покликані виражати інтереси різ.соц.груп. Партії можна класифікувати за різ.критеріями: · за соціально-політич.суттю: 1. революційні; 2. реформаторські (виступають за зміну політ.курсу шляхом реформування); 3. консервативні (виступ.за ох.традиційного порядку, орієнтовані на обмеження соц.та ек.д-сті д-ви. Напр.конксерватив.партія Великобрит., Респ.парт.США, Ліберально-демократ.парт.Японія... – ці партії коли й опинялися в опозиції, то лише тимчасово, але зберігають свою популярність та авторитет); 4. соціал-демократичні (відстоюють інтереси найм.прац-ків і менш забезпечених прошарків нас., захищ.держ.соц.програми); 5. екстремістські (закликають до не закон.методів б-би); 6. конфесійні (об’єд.осіб певних віросповідань); 7. національні (виражають на держ.рівні інтереси тої чи ін.етніч.групи, як пр-ло ставлять за мету забезпечити її пріоритет в д-ві). · За місцем і роллю партій в парт.с-мі: 1. держ. (партія формує держ.с-му упр-ня); 2. авторитарні (не злаваються з д-ою, але складають ос-ву політ.режиму і користуються його підтримкою); 3. парламентські (пройшли на виборах у парл-нт і сформували в ниж.палаті деп.фракції); 4. легальні (функ-нують відп.до к-ції і з-ва д-ви); 5. нелегальні (існ.і діють з поруш.норм з-ва і тому переслідуються д-вою). · За місцем в політ.спектрі с-ва: 1. праві і центристські (в розв.кр-нах вони домінують); 2. ліві і лівоцентристські (виступ.за актив.роль д-ви в роз-ку ек-ки та перерозподілі благ), виступ.за збільшення податків за рах.надбагатих та відповідно за фінансування багато чисельних програм за рахунок бюджету, такі ліві партії, як комуністична виступають проти прив.вл-сті, найбільш крупні з них є в Китаї та Японії); 3. право радикальні. · За організаційною стр-рою: 1. централізовані (організаційно оформлені, документальне членство, наявність чл..внесків, регуляр.фін/матердопомоги); 2. децентралізовані (організаційно не оформлені, діють на ос-ві добро віл.пожертвувань); 3. кадрові (небагато чисельні, вільне членство, організаційна не згуртованість, створюються для мобілізації виборців під час виборч.кампаній); 4. масові (намагаються залучити до своїх рядів як можна більше членів, щоб закріпити зв’єязки та стр-ру); 5. партії з формально визначиними принципами членства; 6. партії з вільним членством. · За видом парт.керівництва: 1. партії з колектив.кер-вом; 2. партії з формально колектив.кер-вом, але з чітко вираженим верх-вом лідера; 3. партії з особистісним (харизматичним) кер-вом; 4. партії з консенсуальним кер-вом. · За предс-вом в цент.ор-нах держ.вл.: 1. правлячі; 2. опозиційні. · За масштабом д-сті: 1. загально національні; 2. регіональні Також розрізняють проблемні партії, які підчиняють свою д-сть і програми вирішенню крупних завдань (екологічних, зем.реформа, партія миру). Останнім часом утворюються жіночі партії (Бельгія, Ісландія..) Також є група екзотичних партій – партія любителів пива, Лібертаріанська партія, що захищає інтереси сексуальних меншин, останні навіть попадають у парл-нти. Світова практика знає декілька сп-бів утворення партій, залежно від цього зарубіжні країни можна поділити на три групи: 1) де порядок утв-ня партій взагалі не врегульований п-вом (партія вваж.утв.вже в силу проголош.себе такою – Великобрит., Австралія, Нова Зеландія); 2) де з-во не вимаг.формал.реєстрації партій в якому-небудь держ.ор-ні – орг-ція набуває статусу партії після пред’явлення в компет.ор-ни певних д-тів (Австрія); 3) де вимаг.обов.реєстрація партій. В деяких кр-нах Східно-європейських заборонено утворення партій та їх осередків за місцем роботи, оск.був приклад з комуністи.тоталітарним режимом, коли керівники, які були в номенклатурі парт.комітетів повністю контр.повед.працівників з партійної точки зору, і будь-яка непокора могла мати наслідком звільненя з роботи і т.д. В кр-нах заходу такої проблеми не існувало. Читайте також:
|
||||||||
|