Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Розрахунок матеріальних витрат за рік

Схема співпраці споживача з декоратором

Фізичне середовище є важливим фактором для успішної діяльності підприємств сфери обслуговування, це невід'ємна компонента корпоративної культури. У сучасних умовах офіс стає важливим засобом спілкування з клієнтами і вираженням ідей компанії. Офіс нашої студії призначений для двох типів діяльності - як для індивідуальної, потребуючої тиші і концентрації, так і для колективного, потребуючого спілкування й обміну інформацією. Загальний простір поділяється низькими перегородками на окремі зони. Простір використовується з максимальною ефективністю.

На даний час роль особистого спілкування з клієнтами постійно зростає, тому в студії є окреме приміщення відділене прозорою перегородкою для проведення зустрічей з клієнтом та різноманітних нарад. В ній також розміщене устаткування для презентацій.

Рис. 3.1. План приміщення офісу

В майстерні приділяється особлива увага якості. Бо робота декоратора – це не тільки сучасний декор, оптимальний підбір кольорів, а й використання якісних та безпечних матеріалів, що дає можливість задовольнити найвибагливіші вимоги покупців. Від цього залежить імідж підприємства.

3.4 РОЗДІЛ “Організаційний план”

Привабливість будь-якого бізнесу багато в чому залежитиме від ділових навичок і професіоналізму тих, хто його очолить, а також від тієї команди виконавців, які почнуть його реалізовувати. Досвідчені керівники і кваліфіковані підлеглі здатні вивести бізнес на успішний шлях, а безпорадні, навпаки, зіпсувати навіть дуже рентабельну справу. Тому організаційному плану, в якому висвітлюють кадрові питання, відводиться особливе місце серед інших розділів бізнес-плана.

Розробляючи даний розділ бізнес-плана, підприємець повинен:

· переконати потенційних інвесторів і кредиторів у тому, що ним правильно вибрано організаційно-правову форму бізнесу;

· показати, хто буде залучений до виконання бізнес-проекту (керувати бізнесом і практично виконувати);

· довести, що зазначені особи керівного складу, а також виконавці робіт здатні успішно реалізувати бізнес-план на практиці.

Отже, даний розділ має складатися з таких підрозділів:

1. Форма організації бізнеса.

2. Власники, провідні менеджери бізнес-проекта.

3. Потреба бізнеса в персоналі.

4. Матриця управлінських здібностей.

5. Матриця "Функції - організаційні одиниці фірми".

6. Організаційно–управлінська структура та керівний склад бізнеса.

7. Штатний розпис та посадові обов'язки працівників.

Вибір форми організації бізнеса є важливим завданням, оскільки він позначається на усій подальшій підприємницькій діяльності і багато в чому визначає його інші організаційно-правові аспекти. Форми організації бізнесу показані у табл. 3.17. На вибір форми бізнесу впливає багато факторів, починаючи від особливостей сфери діяльності майбутнього бізнеса до ділових якостей самого підприємця. Серед найважливіших такі:

1) відповідальність (як підприємець ставиться до ризику втрати особистого майна і захисту інших учасників бізнеса у разі невдачі бізнес-проекту);

2) податки (наскільки різняться суми податків, які сплачуються за організацію бізнеса у тій чи іншій організаційній формі);

3) фінансові потреби (як співвідносяться обсяги необхідного для започаткування бізнесу стартового капіталу з власними коштами підприємця);

4) можливості зростання бізнесу (чи передбачається розширення бізнесу в майбутньому);

5) управлінські здібності підприємця (чи вистачає знань і досвіду підприємця для управління всіма функціональними сферами бізнесу);

6) оперативність управління (якого реагування потребує майбутній бізнес на зміни зовнішнього середовища: нормального, швидкого або негайного);

7) складність ліквідації бізнесу (наскільки складно буде припинити ділову активність бізнеса, якщо він зазнає краху) (табл.4.1).

Таблиця 4.1

Порівняльна характеристика форм організації бізнесу

Основні фактори вибору форми організації бізнесу Індивідуаль на підприємни цька діяльність Індивідуаль-не сімейне та приватне підприєм-ство Господарські товариства
товариство з обмеженою відповідальні-стю товариство з додатковою відповідальні-стю повне товариство командитне товариство акціонерне товариство
1. Відпові-дальність власників необмежена обмежена обмежена обмежена внесками та додатково часткою майна власників у наперед визначених розмірах необмеже-на необмежена для учасників, обмежена для вкладників обмежена
2. Оподат- кування податки як із фізичних осіб подвійне оподатку- ван ня подвійне оподатку- вання подвійне оподатку- вання подвійне оподатку-вання подвійне оподатку-вання подвійне оподатку-вання
3.Фінансові потреби обмежені капіталами власників та позиками обмежені капіталами власника (сім'ї) та позиками обмежені капіталами всіх учасників та позиками обмежені капіталами всіх учасників та позиками обмежені капіталами всіх учасників та позиками обмежені капіталами учасників та вкладниками, можливе залучення нових внесків обмежені сумою від продажу акцій, має широкі можливості залучення додаткових коштів
4.Конт- роль за бізнесом власники повністю контролюють бізнес власники повністю контролю- ють бізнес учасники обирають дирекцію, яка веде справи товариства учасники обирають дирекцію, яка веде справи товариства усі учасники займаю- ться спільною підприєм-ницькою діяльністю вкладники не беруть участі в управлінні товариством власники акцій , як правило,без посередньо не керують бізнесом
5. Можли- вість зміни власника бізнес може бути проданий на підставі самостійно- го рішення власника бізнес може бути проданий на підставі самостійно- го рішення власника для зміни власника необхідна згода інших учасників для зміни власника необхідна згода інших учасників для зміни власника необхідна згода інших учасників для зміни власника необхідна згода інших учасників акції вільно продаються і купуються

 

Особливу увагу приділяють характеристиці власників бізнеса і керівників бізнес-проекту. До таких осіб, як правило, належать:

- підприємці-засновники бізнесу;

- активні акціонери (ті, що інвестують новостворювальний бізнес);

- провідні менеджери фірми (керівники служби маркетингу, фінансів, технічний директор тощо);

- зовнішні консультанти, експерти (спеціалісти, які залучаються для допомоги у розв'язанні особливо складних проблем).

У цьому розділі бізнес-плана необхідно чітко описати, у яких пропорціях розподілятиметься прибуток між власниками та працівниками фірми, дати характеристику провідним менеджерам. Якщо може виникнути необхідність у залученні для вирішення певних питань фахівців іззовні, то додатково зазначають коло цих питань, що потребуватимуть зовнішніх консультацій.

Отже, у цьому розділі бажано прописати такі фрази:

"Засновниками бізнесу є ... (перелік юридичних і фізичних осіб)";

"Прибуток, отриманий під час реалізації бізнес-проекта, розподіляється ..."

"Вищим органом управління бізнесом є ..."

"До виключної компетенції вищого органу управління відносяться ..."

Далі в процесі розробки організаційного плану треба визначити, які саме відомості про кожного керівника бізнес-проекта бажано подати у бізнес-плані. Іноді в організаційний план достатньо включити лише загальні відомості про рівень кваліфікації і професійні досягнення кожного з основних керівників, а іноді (і це трапляється частіше) потрібно підготувати коротку біографічну довідку із зазначенням освіти, досвіду роботи, обійманих раніше посад тощо. Більш детальні характеристики основних керівників, як правило, наводяться у додатках. Таким чином, ретельно підібрані професійні фахівці здатні забезпечити не тільки безпосереднє професійне супроводження бізнес-проекту, але й збільшити кредит довіри до нього при вирішенні питань кредитування бізнесу. При цьому слід пам'ятати, що потенційні інвестори не тільки оцінюють персональні здібності кожного з провідних менеджерів бізнес-проекта, а й досвід усієї команди загалом, їх сумісність для ефективної співпраці.

Обгрунтування потреби бізнесe в персоналі визначається, виходячи з виконуваних функцій, зазначених в організаційній структурі управління бізнес-проектом. Складають повний перелік усіх видів діяльності і завдань бізнесу, визначають, скільки робітників, яких професій і кваліфікації потрібно для виконання встановленого виробничого завдання. На основі цієї інформації складають кваліфікаційні характеристики, посадові інструкції та штатний розпис. Можна, наприклад, навести такі власні вимоги до кількості найманих працівників:

"Чисельність промислово-виробничого персоналу і ІТП визначається, виходячи з розрахунку: 1 особа на 15 робітників і складає 10 осіб. У штатний розпис включається 100 осіб персоналу, 50 співробітників працюють на контрактній основі".

Визначення планової чисельності персоналу проводиться за категоріями персонала, з урахуванням специфіки та умов діяльності підприємства. Першим етапом, як зазначалося вище, є визначення чисельності робітників, виходячи з обсягу виробничої програми, зазначеної в розділі бізнес-плану "План виробництва". Розрахунки потреби у робітниках здійснюються за такими формулами.

· При нормованих ручних операціях (ручне складання, верстка, ручна упаковка продукції тощо) враховується трудомісткість виробничої програми:

,

де Тсум – сумарна трудомісткість виробничої програми (нормо-годин); Феф – ефективний фонд часу роботи одного робітника (годин).

· При нормованих машинних операціях:

,

де п – кількість одиниць устаткування, що підлягає обслуговуванню; Зм – кількість робочих змін роботи устаткування протягом доби; ко-я – співвідношення між обліковою і явочною чисельностями (один із способів його розрахувати : ко-я = 100% / (100% – f%), де f – відсоток очікуваних невиходів на роботу); Нобсл – норматив обслуговування устаткування одним робітником.

· На допоміжних роботах, для яких встановлена норма виробітку (слюсарні, верстатні):

,

де N – кількість виробів, які потрібно виготовити відповідно до виробничої програми; Нвир – годинна норма виробітку одного робітника.

Фонд заробітної плати керівників, спеціалістів і службовців встановлюється окремо по кожній категорії шляхом множення посадових окладів на кількість працюючих по певній категорії з урахуванням доплати і премії у відповідності з трудовим законодавством.

При плануванні фонду оплати праці (ФОП) учасників бізнес-проекта мають бути враховані як засоби державного регулювання рівня оплати праці (рівень мінімальної заробітної плати, її індексація, тарифні коефіцієнти, рівень заробітної плати у фірмах-конкурентах тощо), так і внутрішні чинники (фінансовий стан бізнесу, частка коштів на оплату праці в собівартості продукції, співвідношення середньої заробітної плати різних категорій персоналу тощо).

Порядок розробки розділу:

1. Обгрунтувати рішення щодо вибору юридичної та організаційної форми

органі­зації бізнесу.

2. Пояснити організаційну схему управління фірмою.

3. Визначити потребу фірми в персоналі: ( скласти перелік необхідних видів

діяльності; установити сфери відповідальності й на основі цього розробити специфікації робіт, кваліфікаційні характеристики, посадові інструкції; визначити необхідну чисельність персоналу фірми за окремими категоріями (основні робітники, допоміжні, службовці); зробити попередні розрахунки вартості утримання персо­налу (враховуючи заробітну плату, усі види винагород, відрахування на соціальні потреби, податки на оплату праці тощо); визначити конкретні джерела задоволення потреби в пер­соналі (внутрішні або зовнішні). Результати оформити у вигляді таблиці.

4. Охарактеризувати власників фірми, команду менеджерів та
зовнішніх консультантів.

5. Розробити організаційну схему управління бізнесом.

6. Дати коротку характеристику кадровій політиці та стратегії фірми.

ВАРІАНТ ОФОРМЛЕНЯ РОЗДІЛУ “Організаційний план”

Творча майстерня декору буде зареєстрована як фізична особа підприємець (ФОП). Це найоптимальніша юридична організаційно-правова форма для цієї сфери діяльності. Оскільки вона характеризується насамперед простотою реєстрації, відсутністю статутного капіталу, можливістю застосування системи спрощеного оподаткування, обліку та звітності, яка не вимагає наймання бухгалтера для постійної роботи.

Успішна робота студії по декору інтер’єрів будується на двох складових. З одного боку, це креативна архітектурно-художня частина, а з іншого — це успішний маркетинг, ефективна пропозиція і продаж клієнтам послуг.

Поєднання персоналом творчих і адміністративних функцій в студії не буде сприяти її успіху на ринку. Кращим рішенням буде варіант, коли декоратор буде творити, по-максимуму реалізуючи свої таланти, а продавати послуги і керувати компанією буде професійний менеджер.

Велика кількість персоналу на початковому етапі не потрібна, чим більше працівників, тим більші витрати несе компанія, а спочатку, коли незрозуміло як буде розвиватися бізнес, витрати слід скоротити до мінімуму (Рис. 1, табл. 1). Наростити кількість персоналу і збільшити офісну площу завжди можна встигнути, а починати краще з малого. Досить буде такого переліку персоналу:

· декоратор, який буде займатися безпосередньо творчою частиною;

· керівник, який може суміщати посаду менеджера;

· технічний працівник, який буде допомагати з нескладними організаційними завданнями.

Бухгалтерію легше за все віддати на аутсорсинг. Аутсорсинг дає можливість користуватись послугами професіоналів, тому що робітники, які обслуговують декілька фірм одночасно, мають чималий досвід, що дозволяє їм досконало орієнтуватися в поточних питаннях. Діяльність бухгалтера не є важливим стратегічним чинником для даного бізнесу, тому не потрібно витрачати сили, кошти і час на його пошуки.

Рис. 4.1. Організаційна схема управління.

Таблиця 4.2

Розрахунок потреби в персоналі та витрати на заробітну плату

Посада Освіта та досвід роботи Заробітна плата працівника за місяць, грн Єдиний соціальний внесок, грн. (36,77%) Витрати на заробітну плату ( за місяць), грн
1 2 3 4 5
Керівник Вища освіта, досвід роботи не менше 3 років 6000 2206,2 8206,2
Декоратор Вища художня освіта, досвід роботи не менше 5 років 6000 2206,2 8206,2
Технічний працівник Вища освіта, без пред'явлення вимог до стажу роботи 3000 1103,1 4103,1
Всього 15000 5515,5 20515,5

Спільна діяльність навіть такого невеликого колективу вимагає керівника, що здійснює управлінську діяльність і направляє роботу інших. Адже саме він буде нести персональну відповідальність за її результати. Керівник має приділяти увагу колективу, всіляко сприяти його згуртованості та творчій налаштованості, намагатися створити сприятливий морально-психологічний клімат для досягнення високих результатів діяльності.

Керівник підприємства виконує наступні функції:

  • Визначає, формулює, планує, здійснює і координує всі види діяльності підприємства.
  • Визначає напрями розвитку підприємства у формуванні цінової, кредитно-банківської, податкової та страхової політики, соціальної та зовнішньоекономічної діяльності.
  • Направляє діяльність персоналу на досягнення високих економічних та фінансових результатів.
  • Забезпечує виконання підприємством програми оновлення продукції, планів капітального будівництва, обов'язків перед державним бюджетом, постачальниками, замовниками і банками.
  • Вживає заходів щодо забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами, найкращого використання безпечних і сприятливих умов праці, додержання вимог законодавства про охорону навколишнього середовища.
  • Здійснює заходи з соціального розвитку колективу підприємства, забезпечує розроблення, укладання і виконання колективного договору, проводить роботу щодо зміцнення трудової і виробничої дисципліни, сприяє розвитку творчої ініціативи і трудової активності працівників.
  • Забезпечує сполучення економічних і адміністративних методів керівництва, матеріальних і моральних стимулів підвищення ефективності виробництва, а також підсилення відповідальності кожного працівника за доручену йому справу.
  • Забезпечує додержання законності, активне використання правових засобів удосконалення управління.

· Представляє підприємство в органах державної влади і у взаємовідносинах з партнерами.

До завдань декоратора відносять:

· Здійснювати своєчасне і якісне виконання художньо-оформлювальних робіт.

· Створювати графічну частину оригінал-макетів.

· Розробляти проекти художнього і технічного оформлення виходячи з інформації, отриманої від безпосереднього замовника.

· Консультувати свого безпосереднього керівника про принципи і варіантах вирішення поставлених дизайнерських завдань.

· Погоджувати ескізи (проекти) з клієнтами і готувати остаточні макети.

· Вносити виправлення в проекти художнього і технічного оформлення за вказівками.

· Створювати і передавати безпосередньому керівникові плани, звіти про виконану роботу та інші документи і приймати від нього необхідні документи.

· Виконувати окремі службові доручення безпосереднього керівника.

Для кращою праці персоналу керівник підприємства повинен завжди слідкувати за станом персоналу. Проводити мотиваційні заходи для більшої зацікавленості працівників в результатах праці. До таких заходів можна віднести: матеріальне стимулювання у вигляді премій, забезпечення повного соц. пакету для працівників, нематеріальне стимулювання у вигляді подяк, подарунків, вихідних та відпусток за покращення результативності.

Ефективне функціонування любої організації, насамперед, визначається рівнем розвитку її персоналу. В умовах сучасного швидкого старіння теоретичних знань, умінь та практичних навичок спроможність організації постійно здійснювати розвиток своїх працівників є одним з найважливіших факторів забезпечення конкурентоспроможності її на ринку, оновлення і зростання обсягів надання послуг.

 

3.5 РОЗДІЛ “Фінансовий план”

Фінансовий план складається з таких основних підрозділів:

1. Бюджет витрат, кошторис, потреба в інвестиціях

2. План доходів і видатків

3. План руху готівки

4. Плановий баланс

5. Фінансові коефіцієнти.

Фінансовий план дає можливість оцінити здатність забезпечувати надходження коштів в обсязі, необхідному для реалізації бізнес-проекта та достатньому для обслуговування боргу (або виплати дивідендів, коли мова йде про інвестиції). Він є необхідною умовою для раціональної організації роботи по всіх напрямах фінансово-господарської діяльності підприємства.

Особливий інтерес до фінансового плану пов’язаний з тим, що в ньому:

· узагальнюються у вартісній формі результати розробки решти розділів бізнес-плану;

· кількісно визначається потреба даного бізнеса в інвестиціях;

· обґрунтовується висновок щодо економічної доцільності реалізації підприємницького проекту.

Розрахунки, які містить фінансовий план, мають дати чіткі та ясні відповіді на такі запитання самого підприємця, потенційних інвесторів і кредиторів:

· звідки фірма отримуватиме кошти і на що конкретно вони будуть витрачені?

· як співвідносяться поточні потреби фірми у грошах з рухом готівки?

· яким буде фінансовий стан фірми на кінець прогнозованого періоду?

· чи зможе підприємець виконати взяті на себе зобов’язання?

· чи здатний підприємець належно розпорядитися отриманими коштами, щоб своєчасно повернути борги та забезпечити достатній прибуток на вкладений капітал?

У процесі розробки цього розділу бізнес-плану слід враховувати такі його особливості:

- в багатьох відношеннях фінансовий план є найменш гнучкою за формою частиною бізнес-плану. На відміну від інших розділів він повинен містити відповідний перелік фінансових документів (у тому числі таблиць і графіків). Кожен з цих документів має стандартну форму. Жорсткі вимоги до опрацювання цих документів зумовлені необхідністю забезпечення єдиної методики розрахунків фінансових показників. Це означає, що потенційний інвестор або кредитор може самостійно за стандартною методикою провести аналіз фінансової інформації, яку містить бізнес-план, оцінити фінансовий стан даної фірми та прийняти рішення щодо вкладання своїх коштів у даний проект;

- інвестори та кредитори, як правило, вимагають, щоб фінансовий план складався з перспективою на три роки (до того ж із щомісячними показниками за перший рік та щоквартальними – за другий і третій);

- фінансовий план не повинен розходитись із деталями, викладеними в інших розділах бізнес-плану. Так, якщо в розділі "План маркетингу" йдеться про намір фірми розгорнути всебічно сплановану та недешеву рекламну кампанію, це має знайти відображення в планових показниках майбутнього звіту про прибуток. Якщо в аналізі продажу враховується фактор сезонності, то його слід передбачити при проектуванні відповідних грошових потоків;

- у зв’язку з тим, що будь-який фінансовий аналіз майбутнього неминуче характеризується певним ступенем невизначеності, у фінансовому плані доцільно опрацювати кілька сценаріїв розвитку подій. Рекомендується розробляти три варіанти фінансових показників. Один з них має ґрунтуватися на песимістичних припущеннях, другий – на реалістичних, а третій – враховувати повний потенціал бізнесу (оптимістичний прогноз);

- важливо, щоб представлені дані були достовірними. Кількість та глибина досліджень безпосередньо відбивається на точності прогнозування. Якщо дані фінансового розділу відхиляються від відповідних нормативних показників, то цьому слід дати аргументоване пояснення;

Мета та особливості розробки фінансового плану визначають його зміст, послідовність і рівень деталізації опрацювання. Найчастіше фінансовий план містить такі основні підрозділи:

1. План доходів і видатків (план прибутків і збитків).

2. План грошових надходжень і виплат (план руху готівки).

3. Плановий баланс.

4. Визначення точки беззбитковості.

Разом із основними показниками у фінансовому плані мають бути наведені припущення, на підставі яких ці показники розраховано. Усі пропозиції, які стали основою розроблюваних проектів, слід викласти в зрозумілій формі, оскільки лише після ретельного розгляду таких пропозицій можна оцінити, наскільки вони достовірні.


Читайте також:

  1. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
  2. Автоматичне регулювання витрати помпових станцій
  3. Автоматичний розрахунок суми проведення.
  4. Аеродинамічний розрахунок
  5. Аеродинамічний розрахунок ротора вітроустановки
  6. Альтернативна вартість і незворотні витрати
  7. Амортизація інших необоротних матеріальних активів
  8. Амортизація нематеріальних активів
  9. Амортизація нематеріальних активів
  10. Аналіз використання матеріальних ресурсів
  11. Аналіз використання матеріальних ресурсів.
  12. Аналіз витрат за центрами відповідальності.




Переглядів: 1049

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Сировина, матеріали та комплектуючі вироби | Порядок розробки розділу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.032 сек.