Спряження

Спряження – це плавний перехід однієї лінії в другу. Побудова спряження зводиться до пошуку центру.

1. Спряження сторін гострого кута ( рис.1) .

Дано : дві прямі, які створюють кут ;

Rc – радіус спряження .

Рис.1

Паралельно сторонам кута на відстані Rc проводимо дві допоміжні лінії .

Точка перетину допоміжних ліній О і є центром спряження. Перпендику- ляри , опущені з центру спряження на сторони кута, визначають точки спря-ження А і В . Радіусом Rc з точки О проводимо дугу спряження між точками А і В .

2. Спряження дуги з прямою ( рис.2).

Дано : пряма лінія ;

R– радіус дуги ( кола ) ;

Rс – радіус спряження .

Рис.2

На відстані радіусу спряження Rc паралельно заданій прямій проводимо паралельну допоміжну лінію.

З центру О радіусом Rд = R + Rc проводимо допоміжну дугу.

Точка перетину допоміжної дуги з допоміжною прямою і є центром спряження С . Проводимо пряму з точки С до центру О даної дуги. Точку перетину прямої з дугою позначаємо літерою А . З точки С опускаємо пер-пендикуляр на задану пряму і отримує точку В .

Радіусом спряження Rc з точки С проводимо дугу спряження між точка- ми А і В .

3. Спряження дуг.

А). Внутрішнє ( рис.3) :

Дано : R1 ; R2 ; Rc .

Rд1 = R1 + Rc

Rд2 = R2 + Rc

Рис.3

б). Зовнішнє ( рис.4) :

Дано : R1 ; R2 ; Rc .

Rд1 = Rc – R1

Rд2 = Rc – R2

Рис.4

в). Змішане ( рис.5, а,б) :

Дано : R1 ; R2 ; Rc .

Rд1 = R1 – Rc

Rд2 = R2 + Rc

Рис.5а

Рис.5б

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Конусність	\|	Лекальні криві

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.