Лекальними називаються криві, які викреслюються за допомогою лекала по попередньо знайденим точкам ( для викреслювання різних технічних деталей ).
Лекала – спеціальні лінійки з криволінійними кромками.
До лекальних кривих відносяться : еліпс, парабола, гіпербола, синусоїда тощо.
1. Побудова еліпса.
З центру О еліпса проводять два кола, діаметри яких дорівнюють заданим ві-сям АВ і СD.
Більше коло ділять на рівні частини, наприклад на 12, і точки ділення з’єд-нують з центром О.
Проведеними радіусами мале коло також ділиться на те ж число рівних частин.
З точок 1 , 2 , … більшого кола про-водять вертикальні відрізки паралельно малій вісі еліпса СD, а з точок 1', 2',… – – горизонтальні відрізки паралельно великій вісі еліпса АВ.
Перехрещення відповідних відрізків дають точки еліпса І , ІІ , … . Отри-мані точки з’єднують плавною кривою.
2. Побудова параболи за заданою віссю ОБ , вершиною О і точкою, що лежить на параболі А .
Будують прямокутник АВОС, вер-шинами якого є точки О і А.
Відрізки ОС і СА ділять на рівне число частин, наприклад на 5.
Точки нумерують у напрямку, ука-заному стрілками.
Вершину О з’єднують з точками 1, 2, 3, 4, що лежать на прямій СА, а через точки 1', 2',3',4'проводять прямі, паралельні вісі СА.
Перехрещення одноіменних прямих дають точки, які належать параболі.
3. Побудова параболи , дотичної у точках Аі Вдо двох прямих, що перетинаються .
Відрізки ОА і ОВ ділять на однакову кількість рівних частин, нумерують точки, як показано на рисунку ( в на-прямі стрілок ) і однойменні точки з’єднують прямими.
Крива, яка виходить із точок А і В та огинає отриманий пучок прямих ( до-тична до них ), і буде параболою.