• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Шорсткість поверхонь

Шорсткість – це сукупність нерівностей профілю поверхні деталі з відносно малими кроками.

Шорсткість поверхонь регламентується основними показниками :

R_z – середня висота нерівностей (середня відстань від западин до виступів нерівностей) у мкм. (1 мкм = 0,001 мм).

R_a –середнє арифметичне відхилення профілю, в мкм :

+ поверхня (при збільшенні)

середня лінія , яка умовно ділить

– відстань між виступами і запа-

динами пополам

Позначення шорсткості поверхонь на кресленнях :

На кресленнях шорсткість поверхонь позначається за ГОСТ 2.309 – 73

одним із трьох знаків :

- вказують тільки граничні значення параметрів шорсткості

і не вказують вид обробки ;

- крім параметрів шорсткості , вказують і вид обробки , наприклад ,

точіння , шліфування , хонінгування ;

- шорсткість поверхні зберігається в стані постачання і створюється

без зняття шару матеріалу , наприклад , литвом ,куванням тощо .

60° h = 3,5 або 5 мм ;

Висота цифр над знаком шорсткості – 3,5 або 5 мм.

На кресленні шорсткість поверхні позначається так :

Вид обробки

Параметр шорсткості

Базова довжина

Позначення напрямку

нерівностей

Значення параметрів шорсткості вказують під знаком :

літерне позначення і числове значення ( мкм ) , наприклад , Rа 6,3 ;

Rz 40 ; R_max 80 тощо.

Вид обробки вказують над поличкою знака шорсткості , наприклад ,

шліфувати , полірувати тощо .

Базову довжину l вказують під поличкою знака шорсткості цифрою в мм.

Умовне позначення напрямку нерівностей при необхідності вказують

на кресленні одним із знаків під поличкою :

- паралельне ; - перпендикулярне ; - перехресне ; М - довільне ;

С– колоподібне ; R – радіальне .

Наприклад :

полірувати

Rа 3,2

0,08

М

Приклад позначення шорсткості поверхонь деталі на кресленні :

Rz 40( )

Ra 1,25 Ra 1,25

Ra 6,3

Ra 2,5

Позначення Rz 40( )в правому верхньому кутку креслення означає , що шорсткість поверхонь деталі , на яких не позначена шорсткість, повинна бути не вище Rz 40 .

Якщо з поверхонь не знімається шар металу і їх шорсткість не позначена на кресленні, то в правому верхньому кутку креслення ставлять позначення : ( ).

Орієнтовні значення шорсткості Ra в залежності від виду обробки :

- токарна обробка (точіння) – 2,5 … 125 мкм ;

- сверління – 6,3 … 12,5 мкм ;

- фрезерування (лиски, шпоночної канавки) – 2,5 … 6,3 мкм ;

- шліфування – 0,25 … 0,8 мкм ;

- нарізання різьби – 3,2 … 6,3 мкм.

- зубці шестерен – 3,2 мкм.

Матеріали

Вуглецева сталь (звичайної якості) ДСТУ 2651 – 94

Сталь Ст.1 - малонагружені деталі (шайби, кожухи);

Сталь Ст.2 - рами, вісі, валики;

Сталь Ст.З - висока твердість поверхонь (циліндри, гаки, шатуни);

Сталь Ст.4 - вали, вісі, болти, гайки, пальці;

Сталь Ст.5 - вали, зірочки, зубчасті колеса, шатуни;

Сталь Ст.6 - висока міцність (вали, шпинделі, муфти).

Вуглецева якісна сталь ГОСТ 1050-88

Сталь 10; 15 - зубчасті колеса, болти, гайки, шпонки, втулки, важелі;

Сталь 20 - вісі, важелі, ролики, зубчасті колеса, кулачки;

Сталь 20; 30 - зубчасті колеса, поршні, пальці, важелі, фланці;

Сталь 35; 40 - тяги, вали, шатуни, зубчасті колеса, плунжери, диски;

Сталь 45;50 - колінчасті вали, шатуни, зубчасті колеса, ступиці;

Сталь 60Г; 65Г; 70Г- пружини, упорні кільця, пружинні шайби.

Читайте також:

1. Будова поверхонь неузгоджень
2. Виведення формул для знаходження площі паралелограма, трикутника, трапеції. Формули для знаходження площ поверхонь просторових геометричних фігур.
3. Визначення послідовності обробки поверхонь заготовки
4. Вимоги до поштукатурених поверхонь
5. Конструкторською базою називається сполучення поверхонь, ліній або точок, що визначають положення деталі в складаній одиниці або виробі.
6. ЛЕКЦІЯ 11 Визначення технологічних розмірів обробки циліндричних поверхонь
7. Обґрунтування вибору технологічних баз і встановлення послідовності оброблення поверхонь заготовки
8. Особливості будови поверхонь нашарування
9. ПОБУДОВА РОЗГОРТОК ПОВЕРХОНЬ
10. Побудова розгорток поверхонь 39
11. Поверхонь обертання
12. Подання поверхонь і растрових карт

Переглядів: 2743