• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Вимоги до поштукатурених поверхонь

ВСТУП

ВИСНОВКИ

VISOLCALCE

IKOS

ШТУКАТУРНО-ДЕКОРАТИВНЕ

Вимоги до поштукатурених поверхонь

ВСТУП

ПЛАН

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ШТУКАТУРНІ РОБОТИ

1.1. Призначення і види штукатурок

1.2. Пристрої для виконання опоряджувальних робіт на висоті

1.3. Ручний інструмент, інвентар і пристрої

1.4. Вимоги до будівлі та поверхонь,

які підлягають штукатуренню

ОПОРЯДЖЕННЯ ПОВЕРХОНЬ

2.1. Традиційні декоративні кольорові мінеральні штукатурки

2.2. Виконання вапняно-піщаної кольорової штукатурки

2.3. Виконання теразитової штукатурки

2.4. Виконання кам'яної штукатурки

2.5. Штукатурка сграфіто

3. ОПОРЯДЖЕННЯ ПОВЕРХОНЬ НЕТРАДИЦІЙНИМИ МІНЕРАЛЬНИМИ ДЕКОРАТИВНИМИ ШТУКАТУРКАМИ

НА ОСНОВІ ВАПНА

3.1. Загальні положення

3.2. BREZZA (марсельський віск)

3.3. FLORENTINE (марсельський віск)

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Штукатурні роботи - це процес нанесення покриття на поверхні будівельних елементів. Таке покриття може бути вико­нане нанесенням на поверхню шарів штукатурного розчину (так звана мокра штукатурка) або обшиванням опоряджуваної по­верхні штукатурними листами заводського виготовлення (суха штукатурка). Шар розчину (штукатурка) після затвердіння і на­ступного оброблення поліпшує захисні властивості конструкції (теплотехнічні, звукоізоляційні тощо), створює необхідні саніта­рно-гігієнічні та естетичні умови.

Штукатурка захищає поверхні будівельних елементів від шкідливих атмосферних і техноген­них впливів, високих температур і подовжує термін експлуатації будинків і споруд. Штукатурно-декоративне опорядження — система при­крас інтер'єрів і фасадів будинків різними за фактурою, тексту­рою і кольором матеріалами за допомогою простого оброблення їхніх поверхонь обштукатуренням, а також складного оздоблен­ня орнаментами, скульптурами, розписом тощо.

Штукатурно-декоративне опорядження підкреслює особливу виразність, парадність, монументальність, високі естетичні влас­тивості будівель і застосовується при будівництві театрів, вокзалів та інших будинків житлового та громадського призначення. Штукатурно-декоративне опорядження умовно поділяють на чотири види: 1) опорядження поверхонь декоративними мінеральними штукатурками на основі традиційних мінеральних в'яжучих (вапна, цементу) і нетрадиційних мінеральних паст на основі вапна; 2) опорядження поверхонь декоративними полімерцемент­ними штукатурками на основі сухих розчинових сумішей із мінеральних в'яжучих (цементу, вапна) і органічних зв'язую­чих— термопластичних полімерів, а також на основі тради­ційних полімерцементних паст; 3) опорядження поверхонь декоративними синтетичними штукатурками на основі синтетичних смол у вигляді диспер­сії і розчинів; 4) опорядження інтер'єрів та фасадів будинків високодекоративним покриттям, (венеціанські штукатурки).

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ШТУКАТУРНІ РОБОТИ

1.1. Призначення і види штукатурок

Обштукатурені приміщення більш гігієнічні, значно тепліші, менш звукопровідні. За допомогою штукатурки фасад і внутрі­шні приміщення будівлі можна прикрасити архітектурними де­талями, виконати найрізноманітніші фактури поверхні.

Незважаючи на розвиток індустріального опорядження, об-штукатурення залишається одним із найпоширеніших видів опоряджувальних робіт, особливо у цегляному домобудівництві.

Залежно від призначення штукатурки класифікують на зви­чайні, декоративні та спеціальні.

Звичайні штукатурки виконують з єдиною метою — вирі­внювання поверхні будівельних елементів, які потім опоряджу­ють шпалерами або фарбують різноманітними малярними сумі-

шами. її, як правило, наносять на поверхні окремими шарами, що виконують певні функції.

За якістю виконання звичайна штукатурна буває простою, поліпшеною і високоякісною.

Декоративні штукатурки призначені для надання пове­рхні закінченого кольорово-фактурного вигляду, що не потребує наступного фарбування поверхні чи її опорядження іншими ма­теріалами.

Спеціальні штукатурні покриття надають будівельним елементам, що обробляються, тих чи інших певних властивостей. Спеціальні штукатурки можуть бути гідро-, тепло-, звуко- та га-зоізоляційними, хімічно та біологічно стійкими, рентгене- і по-жежоз ахисними.

1.2. Пристрої для виконання опоряджувальних робіт на висоті

Значний обсяг опоряджувальних робіт виконують на висоті. Всередині приміщення на висоті до 4 м стіни і стелі опоряджу­ють із помосту, а у разі невеликого обсягу ремонтних робіт — з інвентарних пересувних столиків. При опорядженні фасадів бу­дівель до 4 м заввишки використовують пересувні вишки. Зов­нішні та внутрішні опоряджувальні роботи на висоті понад 4 м виконують з риштувань, ремонтні — з колисок. Нижче подано коротку характеристику добре відомих та нових пристроїв, які застосовують нині під час виконання опоряджувальних робіт на висоті.

Поміст. Улаштовують його з інвентарних столиків, які вста­новлюють уздовж однієї із стін приміщення на відстані 1,5...2 м один від одного і перекривають спеціально виготовленими щи­тами або дошками.

Пересувні інвентарні столики. Конструктивно вони схожі між собою, але призначення і виробничі можливості їх різні. Ви­готовляють столики із металевих труб або кутикової сталі.

Для роботи на сходовій клітці до столика приєднують різнови-сотний опорний каркас, обладна­ний підкосами. При такому поло­женні столика настил можна вста­новити на висоті 0,75 або 0,95 м. Розмір робочої площадки столи­ка — 60 х 100 см, маса — 24 кг.

Інвентарні риштування. Вони бувають клинохомутового типу, трубчасті, струнні (підвісні), рамні, модульні тощо.

Трубчасті безболтові ришту­ванн застосовують для штукатурення фасадів будин­ків до 40 м заввишки. Вони скла­даються з опор, прогонів, попе­речок, поруччя та дерев'яного настилу. До кінців прогонів і по­перечок приварено гачки, а вздовж опор на відстані 2 м один від одного — спеціальні патруб­ки. Під час монтажу риштувань гачки прогонів 2 і поперечок 5 вставляють у відповідні патрубки опор 1. Опори встановлюють уздовж стіни на відстані 2 м одна від одної. Ширина риштувань 1,65 м.

Нижні кінці опор установлюють у спеціальні башмаки, які спираються на дерев'яні підкладки, підмощені під кожну пару опор. Риштування прикріплюють до стін гачками, які заклада­ють у петлі анкерних болтів, заздалегідь закріплених у стіні.

На прогони укладають інвентарні дерев'яні щити настилу 3. Настили риштувань обгороджують інвентарним поруччям 4 зав­вишки не менше ніж 1 м, у нижній частині якого закріплюють бор­тову дошку заввишки не менш як 15 см. Окремі яруси риштувань з'єднують сходами.

1.3. Ручний інструмент, інвентар і пристрої

При обштукатурюванні поверхонь, особливо виконуючи неве­ликий обсяг робіт або працюючи в незадовільних умовах, поряд з механізованим інструментом (ручні машини) застосовують ручні будівельні та контрольно-вимірювальні інструменти.

Пристрої.Крім перерахованих вище інструментів для вико­нання штукатурних робіт застосовують сталеві марки, маяки, малки, затискачі і шаблони.

Сталеві марки - це товсті сталеві цвяхи 50...70мм завдовжки, до 10 мм завтовшки з головками квадрат­ної або круглої форми діаметром не менш як 30 мм. їх застосо­вують замість розчинових марок.

Маяки бувають розчинові, дерев'яні та металеві. Розчинові маяки найбільш трудомісткі. Дерев'яні маяки - це рейки-правила перерізом від 40 х 40 до 50 х 50 мм. Інвентарні металеві маяки виготовляють із сталевих, дюралевих або ін­ших жорстких кутиків перерізом 25 х 25, 30 х 30 і 35 х 35 мм. Ро­бочою частиною таких маяків е вершина кутика — усьонок. До кінців кутиків приварені косинки з прорізами по 60...70 мм за­вдовжки, в яких пересувається сталевий штир з гайкою. Гайка може обертатися по різьбі на штирі або пересуватись по штирю і закріплюється на штирі гвинтом. Маяк має бути на 100 мм корот­ший від висоти стін приміщення.

Малки — дерев'яні реєчки різноманітної форми, якими розрівнюють розчин між дерев'яними маяками на стінах і стелях, укосах і заглушинах. Для розрівнювання розчину між дерев'яними маяками, які по висоті більші від товщини шту­катурки, використовують прості або розсувні малки з вирізами такої глибини, яка відповідає товщині розчину. Розсувні мал­ки дають можливість розрівню­вати розчин між маяками, які розташовані на відстані від 1,2 до 2 м. Малки для розрівню­вання розчину на укосах і за-глушинах роблять невеликих розмірів з вирізами на одному або двох кінцях. Для розрівню­вання розчину в заглушинах застосовують плоскі малки для верхніх і бокових сторін і заок­руглені або плоскі прості із пле­чиками для нижніх заглушин.

Затискачі призначені для закріплення правил до різних поверхонь. Простими затискачами кріплять правила при витягуванні архітектурних деталей, опорядженні віконних і

дверних укосів. Вони складаються із штиря квадратного або прямокутного перерізу 150...200 мм завдовжки і лапки з отвором у формі штиря, яку надягають на штир. Складні затискачі скла­даються із штиря, скоби і двох гвинтів. Штир вбивають у поверх­ню, надягають на нього скобу, кріплять її до штиря гвинтом, ста­влять у скобу правило або дерев'яний маяк і закріплюють іншим гвинтом.

Шаблони призначені для витягування прямолінійних і кри­волінійних архітектурних деталей (карнизів, поясків, налични­ків, баз, плінтусів, арок, канелюр, капітелей). Вони бувають різ­них розмірів та конструкцій.

Інвентар. Для виконання штукатурних робіт використовують певний інвентар (табл. 1).

Таблиця 1. Інвентар для штукатурних робіт

1.4. Вимоги до будівлі та поверхонь,

які підлягають штукатуренню

До початку штукатурних робіт у будинку потрібно закігошти такі роботи:

> улаштування всіх видів основ під «чисті» підлоги;

> улаштування перегородок із законопачуванням щілин по периметру;

> улаштування віконних і дверних блоків із законопачуван­ням щілин між коробками і стінами;

> улаштування вбудованих шаф і підвіконників, обштукату-рєння ніш, стін за приладами опалення і борозен під приховану проводку опалення, обштунатурення поверхні за трубами і ніш еле ктр ощитків;

> установлення вентиляційних коробів, прочищення венти­ляційних каналів;

> установлення шаф для електроосвітлювальних і низьково­льтних приладів;

> закріплення перегородок до несівних конструкцій із запов­ненням розчином і затиранням місць прилягання;

> основні санітарно-технічні роботи (монтаж і випробовуван­ня систем центрального опалення, водопроводу, каналізації і газопроводу);

> перевірка у стінах вентиляційних каналів і газоходів;

> прокладання прихованої електропроводки для силових освітлювальних і слабких струмів;

> закріплення гачків для підвішування світильників;

> установлення огорож, сходів, балконів;

> установлення стояків електрообладнання (електроосвіт­лення, телефонізації, радіофікації, телебачення);

> установлення стояків сміттезбірників; очищення примі­щень від будівельного сміття; влаштування тимчасових смітте­збірників для видалення сміття з поверхів.

Без спеціальної (додаткової) підготовки штукатурять поверхні у таких випадках:

> якщо відхилення поверхні та кутів конструкції від верти­калі становить не більше ніж 10 мм на поверх — при кладці з цегли і дрібних блоків або у разі виготовлення конструкції з де­ревини; не більше ніж 20 мм — при кладці з буту, бутобетону та бетону;

> якщо відхилення перекриття від горизонталі не перевищує 2 мм на 1 м довжини і 10 мм на одне приміщення.

На поверхнях не повинно залишатися незакладених великих отворів, щілин та борозен.

Дерев'яні стелі та перегородки обшивають дошками зав­ширшки не більше ніж 10 см. Широкі дошки мають бути розколоті та закріплені цвяхами так, щоб залишились поздовжні щі­лини.

Штукатурити всі вертикальні конструкції будівлі можна ли­ше після їхньої усадки. Дерев'яні стіни з колод чи брусків, а та­кож саманні штукатурять лише після повної усадки, бажано че­рез кілька місяців після спорудження (90... 100 діб).

Точність виконання різноманітної штукатурки має відповіда­ти вимогам нормативних документів, якими також обумовлена і товщина штукатурки. Штукатурка повинна мати таку товщину: проста — до 12 мм, поліпшена — до 15, високоякісна — до 20 мм.

Правильність виконаної штукатурки перевіряють контроль­ним правилом, рівнем, ватерпасом або рейкою з виском.

Допустимі відхилення для різних видів штукатурки подано у табл. 2.

Таблиця 2. Допустимі відхилення для різних видів штукатурки

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
3. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
6. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
7. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
8. IV. ВИМОГИ ПРОФЕСIЇ ДО IНДИВIДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГIЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФАХIВЦЯ
9. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
10. V. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
11. Аналітичні реакції та вимоги, яким вони повинні відповідати.
12. Бланк документа, вимоги що пред'являються до нього.

Переглядів: 2681