• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Облік малоцінних і швидкозношувальних предметів.

Облік запасів на складах та його зв'язок з обліком у бухгалтерії. 5.Синтетичний облік запасів.

Документація та оперативний обліквідпуску й витрачання запасів.

Документація та оперативний облік надходження запасів.

Склад, класифікація, оцінка та завдання обліку запасів.

План

ТЕМА 6 ОБЛІК ЗАПАСІВ

Сьогодні нами має бути визначено, що входить у поняття запаси і який порядок відображення операцій із запасами на бухгалтерських рахунках.

Визначення запасів дане в Інструкції №125:

Запаси - це оборотні активи в матеріальній формі, що належать установі і забезпечують її функціонування (чи знаходяться в процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг) і будуть використані, як очікується, протягом одного року

Запаси, що належать установі оцінюються по їх балансовій вартості, тобто по тій вартості, по якій вони відображені в балансі установи. Балансова вартість запасів поділяється на:

1) первісну;

2) справедливу;

3) відновлену.

На відміну від П(с)БО в Інструкції №125 немає докладної розшифровки щодо того, що включається в первісну вартість. Сказано тільки, що це: "вартість придбання, одержання, виробництва запасів". Вартість придбання (одержання) варто розуміти як вартість, зазначену в рахунках постачальників чи відповідних установ (організацій, підприємств, і т.д.), що передають на баланс підприємства запаси. При цьому ПДВ не включається в первісну (балансову) вартість запасів, а відноситься на витрати установи ³ або в податковий кредит ⁴ . Не включаються в первісну вартість запасів і транспортні витрати. Вони відносяться на витрати установи по кодах бюджетної класифікації, передбачених у кошторисі на такі витрати. Вартістю виробництва запасів є їхня фактична собівартість.

По справедливій вартості прибуткуються запаси, отримані установою на безоплатній основі. Що необхідно вважати справедливою вартістю, в Інструкції №125 не сказано. Необхідне нам визначення справедливої вартості є в П(с)БО №19 і згідно цього визначення:

Справедлива вартість - сума, по якій можна буде здійснити обмін активу, чи оплату зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими і незалежними сторонами.

Відновленою вартістю, в трактуванні Інструкції №125, є вартість запасів після проведення їхньої переоцінки. Переоцінка запасів може бути ініційована або директивно "зверху", або "знизу" за розпорядженням керівника установи. Підставою для такого розпорядження може бути моральне старіння запасів чи значне відхилення їхньої балансової вартості (первісної, справедливої чи відновленої) від балансової вартості аналогічних запасів, придбаних пізніше. На скільки значним повинне бути таке відхилення, і у порівнянні з якими запасами (на скільки пізніше придбаними) - не уточнюється. З даного приводу П(с)БО №9 висловився більш точно і ясно:

Запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності по найменшій із двох оцінок: первісній вартості чи чистій вартості реалізації

важливий момент, що безпосередньо стосується переоцінки запасів - зміна первісної вартості запасів не є доходом установи.

Оцінка вибуття запасів може здійснюватися установами двома методами:

1. по балансовій вартості (у П(с)БО №9 - ідентифікованої собівартості);

2. по середньозваженій собівартості (у П(с)БО №9 носить аналогічну назву і здійснюється в тому ж порядку).

При використанні першого методу установою здійснюється облік кожної конкретної одиниці запасів по відповідній їй ціні. Вартість вибулих запасів визначається множенням кількості конкретного виду вибулого запасу на його ціну.

Середньозважена собівартість конкретного виду вибулих запасів визначається по формулі:

СВс/ст = (СВЗЗ + СВЗ) / (СКЗЗ + СКЗ), де:

СВс/ст - середньозважена собівартість вибулих запасів;

СВЗЗ - сумарна вартість залишку запасів на початок звітного періоду, як правило місяця;

СВЗ - сумарна вартість запасів, що надійшли протягом звітного періоду;

СКЗЗ - сумарна кількість залишку запасів на початок звітного періоду;

СКЗ - сумарна кількість запасів, що надійшли протягом звітного періоду.

Відображення операцій із запасами на рахунках бухгалтерського обліку

Планом рахунків для відображення операцій із запасами, що находялись на балансі установ передбачений 2 клас, що нараховує всього 6 рахунків

Усі рахунки 2 класи можна розділити на наступні групи:

а) рахунки, що враховують запаси, використання яких забезпечує виконання установою своїх основних функцій. Це рахунки 20 "Виробничі запаси" і 23 "Матеріали і продукти харчування";

б) рахунки, пов’язані зі здійсненням сільськогосподарських робіт - 21 "Тварини на вирощуванні і відгодівлі" і 25 "Продукція сільськогосподарського виробництва";

в) ті, що враховть МШП - 22 "Малоцінні і швидкозношуючі предмети";

г) ті, що враховують готову продукцію - 24 "Готова продукція".

Основна відмінність рахунків 20 і 23 полягає в тому, що по рахунку 20 враховуються запаси, що використовуються на проведення робіт (науково-дослідних, виробничих чи будівельних), природним результатом яких повинен стати деякий продукт, а по рахунку 23 враховуються запаси, які використовуються на поточні потреби установи, пов’язані з виконанням нею своїх функцій. Наприклад, в установах культури по рахунку 20, а точніше по субрахунку 201 "Сировина і матеріали" враховуються дорогі матеріали, призначені для реставрації творів мистецтва, музейних цінностей і пам’ятників старовини, а на рахунку 23 матеріали, необхідні даній установі культури для здійснення її діяльності (канцелярське приладдя, електролампи, мило та інше).

Рахунок 20 має наступні субрахунки:

По дебету рахунка відображається надходження запасів, а по кредиту - їхнє списання

Запаси, придбані за рахунок коштів загального фонду, повинні обліковуватися окремо від запасів, придбаних за рахунок коштів спеціального фонду. Ця вимога до аналітичного обліку (дивися п. 67 Інструкції №125) цілком обгрунтована (різні джерела фінансування, різне призначення і т.д.). Однак, у синтетичному обліку однорідні запаси, не залежно від того, за рахунок яких коштів вони придбані і для яких цілей призначені, можуть обліковуватися на одному субрахунку.

Рахунок 23 має наступні субрахунки:

По дебету рахунка 23 відображається надходження запасів, а по кредиту - їхнє списання.

Наступна група рахунків, про яку піде мова, - це рахунки, пов’язані із виконанням сільськогосподарських робіт. З огляду на особливу специфіку, властиву сільському господарству, що вимагає окремого і докладного розгляду, ми сьогодні обмежимося тільки короткою характеристикою 21 і 25 рахунка.

Рахунок 21 "Тварини на вирощуванні і відгодівлі" має наступні субрахунки:

211 "Молодняк тварин на вирощуванні"

212 "Тварини на відгодівлі"

213 "Птиця"

214 "Звірі"

215 "Кролі"

216 "Сім’ї бджіл"

217 "Доросла худоба, вибракувана з основного стада"

218 "Худоба, прийнята від населення на реалізацію"

Рахунок 25 "Продукція сільськогосподарського виробництва" має всього один субрахунок 251 "Продукція підсобних (навчальних) сільських господарств". Назва рахунка зі стовідсотковою точністю відображає те, що враховується на даному рахунку. У бухгалтерському обліку, сільськогосподарська продукція, отримана в підсобних і науково-дослідних господарствах, відображається проводкою Д251 К822. Зверніть увагу на те, що рахунок 822 "Витрати підсобних (навчальних) сільських господарств", призначений для обліку витрат, у даному випадку стоїть по кредиту, а не по дебету. Таким чином, витрати на виробництво сільськогосподарської продукції в остаточному підсумку формують її собівартість. Реалізація такої продукції відображається проводкою Д722 К251

Наступний рахунок, що ми розглянемо, відображає операції по обліку предметів, які по своїх властивостях не мають нічого спільного з іншими запасами. Якщо запаси, беручи участь у процесі виробництва, як би зникають, перетворюючись в енергію, заготовки, напівфабрикати чи відразу - у готову продукцію і т.д., то предмети, про які піде мова, беручи участь у процесі виробництва, своїх властивостей не втрачають і зовні залишаються майже незмінними. Єдине, що з ними відбувається, так це те, що вони зношуються, поступово приходячи в непридатність. Таким чином, ці предмети більш близькі до необоротних активів, ніж до запасів, однак по термінах експлуатації не можуть бути до них віднесені. Отже, мова йтиме про так звані МШП, облік яких здійснюється на рахунку 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети

Рахунок 22 має наступні субрахунки

Для більшої деталізації обліку МШП у синтетичному обліку можуть відкриватися додаткові субрахунки другого і третього порядку. З огляду на специфіку обліку МШП рекомендую розділити субрахунки рахунка 22 на наступні субрахунки другого і третього порядку,При необхідності поділу в обліку МШП по їхніх видах і призначенню можуть відкриватися рахунки четвертого порядку, наприклад, субрахунок 221111 "Господарський інвентар на складі вартістю до 10 грн. за одиницю (комплект)", субрахунок 221112 "Засоби протипожежної безпеки на складі вартістю до 10 грн. за одиницю (комплект)" і т.д. Надходження МШП відображається по дебету рахунка 22 з одночасним створенням фонду МШП (рахунок 41 "Фонд малоцінних і швидкозношуваних предметів") і списанням на витрати вартості придбаних МШП (рахунок 80 "Видачі із загального фонду" - якщо МШП купувалися за рахунок коштів загального фонду, рахунок 81 "Видачі спеціального фонду" - якщо МШП купувалися за рахунок коштів спеціального фонду

Рахунок 24 "Готова продукція". Рахунок призначений для обліку друкованої продукції і продукції, випущеної у виробничих (навчальних) майстернях. Рахунок має всього один субрахунок 241 "Продукція виробничих (навчальних) майстерень". Усі витрати, пов’язані з виробництвом такої продукції, акумулюються на субрахунку 821 "Витрати виробничих (навчальних) майстерень". В міру завершення виробництва, готова продукція передається на склад підприємства, а її фактична собівартість списується в дебет рахунка 241 (Д 241 К 821).

Доход від реалізації друкованої продукції і продукції виробничих (навчальних) майстерень відображається по кредиту субрахунку 721 "Реалізація продукції виробничих (навчальних) майстерень", а по дебету відображається собівартість такої продукції. Різниця між оборотом по дебету і кредиту субрахунку 721 показує прибуток (якщо кредитовий оборот більше) чи збиток (якщо більше дебетовий оборот) від реалізації продукції. Рахунок 721 "закривається" на нуль, у зв’язку з чим отримана різниця списується на 43 ⁵ рахунок.

Читайте також:

1. IX. Відомості про військовий облік
2. IX. Відомості про військовий облік
3. Автоматизовані форми та системи обліку.
4. Акції та їх облік
5. Акції та їх облік
6. Алгоритм із застосуванням річної облікової ставки d.
7. Аналітичний та синтетичний облік ГП
8. Аудит на підприємствах з комп’ютеризованим бухгалтерським обліком
9. Аудит на підприємстві з кмп’ютеризованим бухгалтерським обліком.
10. Базові принципи обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції
11. Баланс робочого часу одного середньооблікового працівника
12. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

Переглядів: 1059