• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 3.3 Витрати виробництва

Тести

1. Закон спадаючої граничної продуктивності полягає в тому, що:

а) згодом продуктивність землі падає;

б) усі ресурси залучаються до виробництва в порядку зменшення їх продуктивності;

в) убуває граничний продукт перемінного ресурсу при постійних витратах інших факторів;

г) збільшується граничний продукт перемінного фактора, а загальний знижується з ростом обсягу випуску.

2. Граничний продукт праці - це:

а) відношення сукупного випуску до витрат праці;

б) збільшення до випуску, отримане за рахунок збільшення витрат праці на 1 одиницю;

в) обсяг випуску при різних обсягах витрат праці;

г) обсяг постійних факторів.

3. Виробнича функція показує:

а) які витрати потрібно здійснити на той або інший обсяг випуску;

б) найбільш вигідний для фірми випуск при даних цінах на ресурси;

в) максимальна кількість продукту, яку можна одержати, використовуючи різні сполучення ресурсів;

г) мінімальна кількість продукції, яку можна одержати, використовуючи дане сполучення ресурсів.

Задачі

1. За допомогою малюнка відповісти на наступні питання:

а) при якій кількості праці загальний продукт ТР досягає максимуму?

б) при якій кількості праці середні витрати на виробництво будуть мінімальними?

2.

а) якщо середній продукт праці має максимальну величину в крапці L=10, чи можна вважати, що загальний продукт праці також має максимальну величину в тій же крапці?

б) якщо середній продукт 15 робітників складає величину, зазначену на малюнку, то чи може граничний продукт 15 робітника бути від’ємним?

в) якщо середній продукт праці дорівнює 40 одиницям при L=8 і граничний продукт 9-ої одиниці праці дорівнює 50, то чому дорівнює загальний продукт праці при L=9?

г) чому дорівнює загальний продукт, якщо середній продукт дорівнює 25?

д) для якого рівня витрат праці середній і граничний продукти рівні?

3. Заповнити пропуски в наступній таблиці.

Знання: основних понять, пов'язаних з вибором способу виробництва продукції. Визначення виробничої функції, альтернативні способи виробництва, аналіз графічних моделей сполучення різних виробничих факторів, виробництво в короткостроковому і довгостроковому періодах, заміна виробничих факторів.

Уміння: аналізувати й вибирати оптимальний спосіб виробництва продукції, будувати й аналізувати графічні моделі виробничих факторів, вміти у виробництві продукції заміщати одні фактори іншими.

3.3.1. Витрати, класифікація й структура.

3.3.2 Види витрат виробництва.

3.3.3 Витрати виробництва в короткостроковому періоді й фактори, які їх визначають

3.3.4 Витрати виробництва в довгостроковому періоді.

3.3.1.Витрати, класифікація й структура

Кожне виробниче підприємство прагне до одержання можливо більшого доходу від своєї діяльності. Будь-яке підприємство намагається не тільки продати свій товар по вигідній високій ціні, але і скоротити свої витрати на виробництво й реалізацію продукції. Доход підприємства залежить від зовнішніх умов діяльності підприємства, від ступеня ефективності організації процесу виробництва і наступної реалізації виробничих товарів. У зв'язку з цим зросла роль витрат виробництва, тому що від них залежить розмір прибутку, що одержить підприємство.

Витрати виробництва являють собою витрати на виробництво, що повинні понести підприємства з метою створення товарів і наступного одержання прибутку, тобто витрати факторів виробництва при створенні продукту або послуги. Функція витрат описує зв'язок між випуском продукції і мінімально можливими витратами, необхідними для його забезпечення. Такими даними при визначенні функції витрат є технологія і ціни на виробничі ресурси.

Для мінімізації витрат, фірма щораз вирішує проблему альтернативного вибору найбільш раціонального варіанта сполучення виробничих ресурсів. У зв'язку з цим виникає ‘‘поняття альтернативні витрати використання ресурсів’’.

Альтернативні витрати використання ресурсів - це вартість використовуваних ресурсів у найкращому з альтернативних варіантів їх, застосування. Утрачена можливість найкращого альтернативного використання ресурсу визначає альтернативні витрати на виробництво товару.

Альтернативна вартість робочого часу, що затрачає підприємець, керуючи своїм підприємством - це заробітна плата, від якої він відмовився, не продавши свою робочу силу іншому, не своєму підприємству.

У число альтернативних витрат входять також виплата заробітної плати робітникам, інвесторам, оплата ресурсів. Усі ці виплати мають своєю метою залучити ці фактори, відволікаючи їх тим самим від альтернативного їх використання.

Явні витрати - це альтернативні витрати, що приймають форму прямих грошових платежів за фактори виробництва. Такі як: виплата заробітної плати, відсотків банку, гонорари менеджерам, оплата постачальникам фінансових і інших послуг, оплата транспортних витрат і багато чого іншого.

Явні витрати поділяються на прямі і непрямі:

- прямі витрати безпосередньо залежать від обсягу виробництва продукції і змінюються з розширенням або скороченням виробництва, до них відносяться витрати на наймання робітників, на закупівлю сировини, палива, оплату електроенергії й ін.;

- непрямі витрати не змінюються в залежності від обсягів виробництва, до них відносяться накладні витрати, орендні платежі, оплата праці підприємця, відрахування на страхування й ін.

Витрати підприємства не обмежуються тільки явними витратами. Існують також неявні витрати.

Неявні (імпліцитні, сховані ) - це альтернативні витрати вартості послуг факторів виробництва, що використовуються в процесі виробництва, але не куплені ззовні, і є власністю самих власників підприємства.

Для власників капіталу неявними витратами є прибуток, що він сам міг би одержати, уклавши свій капітал не в дану, а в яку- небудь іншу фірму. Для фермера (власника землі) - такими витратами буде орендна плата, що він міг одержувати, здавши свою землю в оренду, для підприємця - зарплата, що він міг би одержувати, працюючи по найманню. Ці витрати не закріплені в контрактах і тому залишаються недоотриманими в матеріальній формі.

Явні альтернативні витрати називаються бухгалтерськими. Сукупність альтернативних явних і неявних витрат називають економічними витратами фірми.

Економічні витрати дозволяють зрозуміти розходження між підходами бухгалтера й економіста до оцінки діяльності фірми. Бухгалтера цікавлять, насамперед, результати діяльності фірми за визначений (звітний) період. Він аналізує минуле, наявний досвід у діяльності фірми. Економіста цікавлять перспективи діяльності фірми, її майбутнє. Тому він стежить за вартістю найкращої альтернативи використання ресурсів, якими розташовує фірма.

Фірма в процесі виробництва здійснює виплати, що зв'язані з використанням потрібних їй факторів виробництва і відвернені їй від альтернативного застосування. Ці виплати можуть бути як зовнішніми, так і внутрішніми.

Зовнішні витрати - це ті виплати, що ми платимо постачальникам трудових послуг, сировини, палива, енергій, транспортних послуг і т.д. вони являють собою виплати постачальникам, що не відносяться до власників даної фірми.

Внутрішні витрати - витрати, зв'язані з використанням власного ресурсу. Наприклад, власник фірми, виплачуючи ренту, несе внутрішні витрати, хоча він міг здавати це приміщення й одержувати щомісячний доход. Працюючи на своєму підприємстві, використовуючи свій капітал, власник жертвує відсотками і заробітною платою, що він міг би мати, якщо запропонував свої послуги як менеджера якому-небудь підприємству.

Безповоротні витрати - це раніше використані і не повернені витрати. Через це вони не впливають на рішення фірми.

Наприклад, фірма купує спеціальне устаткування, сконструйоване по її замовленню. Це устаткування може бути використано тільки з тією метою, для якої воно спочатку призначено. Витрати на таке устаткування є безповоротними витратами. Тому що устаткування не має альтернативного застосування вменьонні витрати дорівнюють нулю. Рішення про покупку даного устаткування могло бути гарним або поганим. Це неважливо, тому що воно не впливає на рішення фірми в даний час.

Читайте також:

1. D) оснащення виробництва обладнанням, пристроями, інструментом, засобами контролю.
2. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
3. Автоматизація виробництва
4. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
5. Автоматичне регулювання витрати помпових станцій
6. Альтернативна вартість і незворотні витрати
7. Альтернативні можливості виробництва масла і тракторів
8. Альтернативні можливості виробництва масла та гармат.
9. Альтернативні можливості виробництва масла та гармат.
10. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ
11. Аналіз комплексних статей витрат: витрат на утримання та експлуатацію устаткуван­ня, цехові, загальногосподарські, поза виробничі витрати.
12. Аналіз обсягу виробництва продукції в натуральному й вартісному вираженні.

Переглядів: 719